Сергій Головатий: люди мають право стріляти в мєнтів. Кров врадіївчан - на совісті президента
Про це колишній міністр юстиції і екс-депутат прямим текстом заявив в ефірі "Час. Підсумки дня" на 5-ому каналі. Так він прокоментував резонансні події у Врадіївці.
Правник наголосив, що скривджені люди мають право на повстання і захист себе у будь-який спосіб, оскільки вони вимушені рятувати як власні життя і здоров'я, так і інших від протиправних посягань:
- Люди, які повстали, і надалі перебувають у незахищеному стані. Їх і далі тероризують, залякують, вночі їм не дають спати "омонівці" - ходять і кажуть, що якщо ви будете щось казати, то начувайтесь! Тобто це є система, яка діяла тривалого часу. Система знущань, вбивств, погроз, гвалтувань. Цю систему створили мєнти - бандити, мерзотники. І ця система йде знизу до гори по всій Україні. І тому люди повинні знати, що вони діють правомірно, що в них є право опору, що в них є право будь-якими засобами захищати життя. І слава Богу, що ніхто з них ще не стріляв в тих міліціонерів, але люди мають право і стріляти їх!
Зокрема, Сергій Головатий послався на 27-у статтю Конституції України і Декларацію прав людини ООН. Відповідні підстави для радикальних форм опору, на його переконання, також дають 36-та й 39-та статті Кримінального Кодексу України, де йдеться про необхідну оборону і крайню необхідність.
Всю відповідальність за пролиту у Врадіївці кров пан Головатий поклав на президента Януковича, позаяк міністр внутрішних справ Захарченко - його креатура. При цьому правник звинуватив главу держави у цинізмі:
- Він цинічний, якби він дійсно переймався цим, то вже давно би зняв Захарченка з посади міністра, бо він його призначав. Якщо до цієї хвилини люди залякані, має бути інший міністр.
Протягом ефіру правознавець неодноразово акцентував на знищенні в Україні правосуддя і юридичної системи як такої. А про новопризначену міністром юстиції Олену Лукаш сказав, що вона має таке саме відношення до права і справедливості, як Лукашенко - до демократії.
Довідково:
Стаття 36. Необхідна оборона
1. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
2. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
3. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.
4. Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.
5. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.
Стаття 39. Крайня необхідність
1. Не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.
2. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.
3. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.
З юридичними коментарями та роз'ясненнями наведених статей можна ознайомитися тут і тут
Читай також: