У Ганни Герман політична шизофренія?

Послухати радницю президента, то здається, що це говорить не одна, а дві різні людини.

Нещодавно на "Свободі слова" у Андрія Куликова "Геббельсівна" заявила, що піде з політики, якщо Янукович не полегшить долю Тимошенко.

"Я вірю, що підписавши асоціацію, ставши міцно на ноги, президент України, який шукає виходу з цієї ситуації, знайде вихід і полегшить долю своєї опонентки. Але полегшить не під тиском держав і чужих лідерів, не під погрозами... ні, він зробить це з висоти свого милосердя, свого християнського переконання і своєї сутності...", - сказала вона.

"Я вірю в це. І якщо моя віра перед вами виявиться лише ілюзіями моїми, я готова прийти і сказати: "Я назавжди відходжу з політики, бо я помилилася в цій людині". Але я знаю цю людину більш як 8 років ... Думаю, що моя віра у нього має підстави...", - акцентувала Герман.

А от, для порівняння, що вона незабаром про те ж саме мовила на радіо "Свобода":

"Це не в компетенції президента України, це в компетенції юридичного поля, я би сказала ... Якщо Юлія Володимирівна написала заяву на ім'я президента таке звернення лікуватися за кордоном, то це дає президентові підстави звертатися до парламенту з тим, щоб у парламенті були розглянуті відповідні закони, щоб створити законодавче поле, яке б давало можливість для такого кроку".

Ну то як все це розуміти? Обидві заяви зроблені протягом одного тижня. Чим не роздвоєння особистості? 

А її колега по політдурдому, регіоналка Інна Богословська вчора у Шустера назвала Арсенія Яценюка "уродом".  "Вот урод" - пробубоніла вона собі під ніс, коли той виступав від центрального мікрофону.

Знала б Інна Германівна як позаочі її саму називають. Переважна більшість епітетів і характеристик - якщо не нецензурні, то дуже близькі до того. І взагалі, наскільки вони, ці безсовісні регіонали, остогидли. Як воротить від їх пихатих фізіономій, від тієї хуцпи, що вони безсоромно несуть на ток-шоу. Вже несила дивитися й слухати.

Як би хотілося прокинутися одного чудового ранку і ніколи їх більше не побачити. Хіба що в якомусь із звіринців. Ну такі вже дикуни, такі печерні. Неандертальці, шарікови, швондєри. Всі як на підбір. Один Владислав Лук'янов чого вартий. Подивишвся на нього - мимоволі згадуєш "Собаче серце".

А Інні Германівні б - мітлу та ступу. Теж відомий казковий персонаж вимальовується...