Шок! Ворог української преси-2009, "радикалівка" Шилова викладає в Києві журналістику

Сьогодні Вікторія Шилова стала на декілька днів зіркою Інтернету. Мить слави принесло їй відео, засняте на одній із зутрічей з виборцями, які вона проводить будучи кандидаткою в депутати ВР від Радикальної партії Ляшка по 223 округу в Шевченківському районі Києва.

З відеоплівки можна зробити висновки про особливості психо-емоційних реакцій Шилової, етику спілкування, а також інтелектуальний потенціал людини з трьома (!!!) вищими освітами.

Але, виявляється, окрім всього Шилова, яка була з ганьбою виключена з НСЖУ (я, приміром, сам звідти пішов) і навіть потрапила у 2009 році до списку ворогів української преси за версією тієї ж Спілки, ще й викладає журналістику в столичному виші: вона працює старшим викладачем кафедри тележурналістики інституту кіно і телебачення Київського Національного інституту мистецтв.

Зокрема, про це йдеться у хвалебній оді, написаній Шиловою на свою честь, текст якої, для повноти приколу, наводжу повністю. Отже:


ЇЇ ДОЛЯ - БОРОТИСЯ ЗА СПРАВЕДЛИВІСТЬ


Шилова Вікторія Віталіївна, - лідер Соціального Руху «За здорову Націю!», член «Радикальної партії» Олега Ляшка, кандидат в народні депутати України по виборчому округу № 223 (Шевченківський район, м. Київ), - народилася 4 травня 1972 року у м. Новомосковськ Дніпропетровської області, в робітничій родині.

Успішно закінчила середню школу № 18 у місті Новомосковську. Завжди добре вчилася і була незаперечним лідером серед однокласників.

З самого дитинства Вікторія отримала репутацію запеклого правдолюба і борця за правду. Вона ніколи не брехала і відстоювала справедливість. Навіть ціною бійки зі старшими за неї представниками сильної статі. Завжди сприймала будь-яку несправедливість відносно менших та слабших як особистий виклик. Батько-боксер час від часу давав донці «уроки майстерності» і вона застосовувала їх проти нахаб-кривдників. Свій бійцівський характер вона не втратила і сьогодні.

Після школи поступила і закінчила Дніпропетровський національний університет, а згодом, у 2004 році - Київський національний університет культури і мистецтв. Має три вищі освіти за кваліфікаціями: інженер-біохімік; педагог; автор і ведуча телерадіопрограм. Під час навчання у ВУЗах проявляла притаманні їй лідерські якості, беручи активну участь у всіх царинах студентського життя. Використовувала зароблений авторитет для відстоювання справедливості в інтересах всіх людей, що її оточували.

Постійні пошуки більш ефективних методів боротьби за правду привели Вікторію на телебачення, що в ті роки сприймалося як джерело свободи слова і незаперечний авторитет у суспільстві. Достатньо згадати тогочасні резонансні громадсько-політичні програми, щоб збагнути дух епохи і роль «блакитного екрану» в суспільних процесах. Бійцівський характер і незламна воля дозволили молодій дівчині пройти шалений конкурс у 200 осіб на місце і отримати роботу телеведучої.

З 1994 по 2009 роки Вікторія працювала спочатку телеведучою, а згодом - завідуючою відділом, редактором, керівником авторських програм, головним редактором, генеральним директором телекомпанії. Таким чином, крок за кроком, вона пройшла всі щаблі карʼєри тележурналіста.

Вікторія завжди ставилася до роботи натхненно, тож за відносно короткий час «виросла» від телеведучої до ведучої власних авторських програм. Тоді кожне її слово «било в десятку» по старій збанкрутілій системі управління і її представниках у владних кабінетах різного рівня. Завдяки завжди принциповій і безкомпромісній позиції Вікторії, звісно ж, не обходилося і без конфліктів з колегами та керівництвом, яке не було готове цілком поділяти радикальні настрої молодої тележурналістки. Але Вікторія завжди знаходила можливість сказати саме те, що потрібно було сказати в даний момент. Навіть ціною особистих неприємностей. За це - її передачі були дуже популярні серед глядачів.

Згодом, за сумлінну працю та визначні професійні досягнення, Вікторія Шилова була відзначена нагрудним знаком ІІІ ступеня «За заслуги у розвитку інформаційної сфери держави» Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

У певний момент, працюючи над черговою «проблемною» програмою, Вікторія Шилова усвідомила, що старі номенклатурні кадри радянського штибу, які очолювали всі галузі життєдіяльності країни, не приведуть ні до чого хорошого. А один, навіть дуже добрий, журналіст не може зробити для людей все, що потрібно. Збагнула, що для цього слід мати ще й політичні важелі. Тож, з притаманним їй максималізмом, вирішила сама йти в політику, аби втілювати ті ідеали соціальної справедливості, за які вона завжди боролася.

У 2006 р. Вікторія Шилова, на той час вже досить відома й авторитетна на Січеславщині людина, була обрана депутатом Дніпропетровської обласної ради. Не зраджуючи своїм професійним і життєвим принципам, вона занурилась у вир боротьби на цьому новому для неї «фронті». Працювала на посаді голови постійної комісії обласної ради з питань зв'язків з об'єднаннями громадян і засобами масової інформації, де вирішувала нагальні життєві проблеми співгородян. У 2010 р., як депутат обласної ради, була членом постійної комісії з питань забезпечення правоохоронної діяльності. У 2010 - 2012 рр. - Заступник голови обласної ради по виконавчому апарату - начальник відділу з питань політичної стратегії та захисту конституційних прав громадян. Працюючи на цих посадах, Вікторія Шилова набула великого досвіду у царинах місцевого самоврядування та захисту інтересів місцевої громади.

І тут, так само як завжди, Вікторія Шилова боролася за справедливість. В соціальному аспекті справедливість означає для неї рівність можливостей для кожного члена суспільства, громади. В національному - право українського народу на достойне життя на своїй землі. Вона позиціонує себе як «праву соціалістку». Не знайшовши взаєморозуміння з «лівими» космополітичними соціалістами та «правими» олігархічними політичними силами, переконана патріотка України Вікторія Шилова знайшла однодумців в Радикальній партії Олега Ляшка і поєднала свою політичну долю з ними.

Предки Вікторії Шилової з діда-прадіда були киянами. Проте родина мусила залишити місто у радянські часи, через сімейні обставини. Памʼятаючи про своє київське походження, Вікторія Шилова, навіть живучи на Дніпропетровщині, багато часу проводила в столиці - і під час навчання, і виконуючи професійні обовʼязки. Вона завжди знала, що повернеться до свого родинного коріння. Зараз Вікторія Шилова разом з родиною постійно мешкає в місті Києві.

Вікторія Шилова переконана, що місто Київ - це щось більше, ніж просто столиця. Це місто, яке задає тон не лише всій Україні, але й усьому словʼянському світові. Адже головні православні святині знаходяться саме тут, саме звідси беруть початок усі словʼянські традиції. Вікторія Шилова закохана в Київ і готова беззастережно віддати киянам всю свою енергію боротьби за справедливість і гідне майбутнє нашого народу.

Вона очолює Соціальний Рух «За здорову Націю!». З огляду на її першу спеціальність - «медична біохімія», - Вікторія Шилова особливу увагу у своїй громадсько-політичній діяльності приділяє питанням медичної галузі. Вона добре знає, що таке медицина і її проблеми - і як депутат, і як фахівець. Працюючи на телебаченні, вона вела авторську програму «Ваше здоровʼя», тож досліджувала дане питання ще й як експерт. І тому, рішуче виступає проти злочинної «медреформи» від чинної влади.

У своїй громадській діяльності Вікторія Шилова послідовно дотримується трьох принципів - Правди, Правосуддя та Православ'я. В поточний момент активно піднімає людей проти безглуздих так званих «реформ» чинної влади. Особливо - проти медичної та пенсійної реформ, котрі вже понівечили життя більшості українців. На відміну від інших кандидатів в депутати в місті Києві, Вікторія Шилова постійно проводить протестні акції прямої дії. Вона доводить, що МОЗ ніяк не реагує на те, що в місті Києві, Дніпропетровській, Донецькій, Вінницькій областях тотально вимирає населення по причині людиноненависницької геноцидної так званої медреформи.

Протестні акції, що організовує Вікторія Шилова, завжди отримують масову підтримку киян. А сама Вікторія Шилова викликає на публічну дискусію представниць влади - пані Богатирьову та пані Королевську, оскільки вважає, що ці особи ганьблять своїми діями величне звання української жінки - матері й берегині.

Сьогодні одне з головних гасел Вікторії Шилової - «Я звільню Київ від Партії регіонів!». Для досягнення даної мети Вікторія Шилова власноруч розробила і пропонує громаді свою Програму Народної Перемоги. У своїй повсякденній діяльності Вікторія Шилова особисто показує приклад боротьби за краще життя та велику долю для українського народу. Вона схожа на Батьківщину-мати: тендітна, але водночас велична залізна українська жінка з мечем, що героїчно бʼється за право кожного з нас на гідне життя в рідній країні.

Вікторія Шилова захоплюється історією та культурою Київської Русі, а також поезією 19 століття. Виховує сина (2000 року народження) та доньку (2010 року народження). Вона є пишучим журналістом, працює старшим викладачем кафедри тележурналістики інституту кіно і телебачення Київського Національного інституту мистецтв, пише дисертацію з соціального інжинірингу.
/кінець цитати/

Ну як, оцінили? Уявляю, що і як вона викладає на лекціях. Бідні студенти. Їх треба терміново рятувати поки не пізно. І принагідно нагадую - і студентам, і виборцям:

1. Шилова є вірянкою московського патріархату. Серед церков, вона обрала для себе ту, що напряму підпорядковується Москві. Її патріарх – проповідник «руского міра» Кіріл Гундяєв.

2. Шилова створила рух «Анти-ФЕМЕН» лише після того, як топлес активістки планували влаштувати протестну акцію під час візиту в Україну Путіна і Гундяєва на свято Хрещення Київської Русі. Повалення феміністками греко-католицького Хреста, встановленого на Майдані в пам’ять жертв політичних репресій в Україні, Шилова сприйняла куди спокійніше.

3. Шилова є палкою прихильницею так званої ідеї слов’янської єдності України, Росії та Білорусі. Для неї Росія не ворог, а друг України.

4. Шилова є противницею євроінтеграції України, вона за те, аби Україна і надалі зберігала позаблоковий статус, що насправді робить Україну дуже вразливою для неоколоніальних, імперських зазіхань з боку Росії.

5. Шилова пропонувала зробити 23 лютого державним святом. Для неї Друга світова війна – "Велика Вітчизняна", а 9 травня є днем «Великої перемоги». Георгієвська стрічка – використовуваний Шиловою російський пропагандистський символ.

6. Коли була гендиректоркою Дніпропетровської ОДТРК, Шилова проводила ефіри з ветеранами радянської армії, під час якої червоні генерали паплюжили УПА і закликали українців бути вдячними Сталіну за приєднання до України західних територій. Ведуча Шилова не заперечувала.

7. На останніх місцевих виборах вона пройшла до Дніпропетровської обласної ради в списку партії регіонів, а в попередньому скликанні була в лавах фракції «Громада» Павла Лазаренка. Шилова вступила до ПР за власним бажанням, без ніякого примусу чи тиску. За сумлінну службу антиукраїнській партії та її режимові внутрішньої окупації Шилову удостоїли посади заступниці голови біло-блакитної обласної ради. 

8. Шилова позиціонує себе борцем з олігархами, але ніщо не завадило їй добровільно вступити в партію біло-блакитних олігархів – найбільш олігархічну партію в Україні і тривалого часу перебувати в ній, отримуючи для себе статусні привілеї.

Якщо таку людину Олег Ляшко бере собі в помічниці-консультантки, робить заступницею по партії й пропонує киянам в якості кандидата на виборах до ВР, то такий він українець. Наявність в РПЛ Шилової виступає чітким індикатором для самого Ляшка і тих, хто за ним стоїть.

Але чи не найсмішнішим, найпарадоксальнішим та найабсурднішим є те, що після партії регіонв Шилову кликали до... "Свободи".

Про це екс: "помаранчева", "громадівка", "регіоналка", соціалістка, а нині "радикалівка" Шилова написала у відкритому листі Олегу Тягнибоку з нагоди його дня народження, в якому пожалілася на організований "свободівськими" активістами "терор":

"Шановний пане Олеже!

Я вітаю Вас з Днем народження! Вітаю з Вашим Днем народження всіх патріотичних і чесних свободівців. Бажаю Вам міцного здоров’я, сімейного добробуту. Бажаю Вам великої успішної політичної кар’єри. Бажаю Вам здійснити все, що Ви задумали – і щоби все це було на благо українського народу та України!

Для Вас, як і для мене, Україна – понад усе. Тому прийміть мої найщиріші привітання і найсердечніші побажання!

Пане Олеже! Я мешкаю в Києві вже рік, тут живуть мої діти. Я пішла на вибори  по 223-му округу. Ми обговорювали це питання з Вашим другом, а саме, народним депутатом України Андрієм Міщенко, і ми домовилися з ним, що підемо єдиним опозиційним фронтом проти Партії регіонів. І я жодним чином ані словом, ані ділом не порушила нашої домовленості. І що я бачу зараз?..

Мені дуже прикро і не хочеться в це вірити, але київська «Свобода» повністю вийшла з-під вашого контролю і почала мене переслідувати. Вони не дають мені проводити зустрічі з виборцями, ображають мене і моїх дітей, психічно, емоційно і навіть фізично на мене тиснуть. Навіть коли я іду додому, вони супроводжують мене, вигукуючи образливі лайки, і коли я сідаю до своєї автівки, заглядають в неї. Пане Олеже, що вони там хочуть побачити? Дитячі пелюшки? Чи бутси мого сина, який займається футболом?

На що вони сподіваються? Ви знаєте, коли свободівець Євген Карась (помічник кандидата Левченка та народного депутата від «Свободи» Ханенка) зі своїм напарником ображав моїх дітей, викрикуючи від кого я «понарожала», і що я здобула мандат депутата обласної ради «через ліжка», що я «крала землю» – на зустрічі я ледь втримала сльози. Але вдома я проплакала всю ніч. Вибачте мені за ці слова, але я все ж таки жінка, і я одна, без чоловіка, виховую двох дітей. Коли на одній зустрічі рудоволоса дівчина представилась журналісткою, а потім в соціальних мережах була представлена як помічниця керівника місцевої організації ВО «Свобода» в Солом’янському районі, то я не втрималася, і зателефонувала Вам на мобільний. Поспілкувалася з Вашою помічницею. Також перетелефонував мені Андрій Міщенко. Він мене заспокоїв і сказав, що «Свобода» не має до цих людей жодного стосунку.

Пане Олеже, то кому і чому мені вірити? Коли я пишу ці слова, то сподіваюся, що терор проти мене буде зупинений і ВО «Свобода» стане поряд зі мною і пліч-о-пліч буде боротися з Партією регіонів. З партією, яка поработила всю країну, здобувши головний плацдарм – Київ.

Пане Олеже, ЗВІЛЬНИМО КИЇВ ВІД ПАРТІЇ РЕГІОНІВ РАЗОМ!

Ще раз щиро вітаю Вас із Днем народження.

Слава Україні!

З незмінною повагою,

Вікторія"



Ну що ж - за що боролися, на те і напоролися. Це я про щиро шановану мною "Свободу". Класичний приклад. Якщо після партії регіонів таку прихильницю "руского міра", якою є вірянка московського патріархату Шилова, запрошували до "Свободи", то мої привітання всій партії і особисто лідеру - як з днем народження, так і з Шиловою.

Шкода, але мушу констатувати, що в Дніпропетровську місцева "Свобода" справді є давнім і надійним, вірним другом Шилової. Причому, в якій би партії та не перебувала. Скільки б я не писав про такий абсолютно ганебний зв'язок, але ніщо не могло перервати ці неприродні стосунки в особливо збоченій (у політико-ідеологічному контексті) формі.

Колись вже згадуваний в листі Шилової Денисенко - відомий в місті суспільно-політичний діяч та мій давній знайомий - намагався переконати мене припинити критикувати Шилову в Інтернеті. Щоправда, тоді він ще не був ніяким чином причетним до "Свободи", а просто знаним громадянським активістом з яскраво вираженою патріотичною позицією. Я був дуже здивований, навіть шокований почутими з його вуст словами на захист Шилової.

Такі самі відчуття я пережив, коли "Свобода" водила хороводи навколо Шилової разом з "руской общиной" Дніпропетровська та іншими ідіотами, протестуючи проти її  звільнення з посади гендиректорки Дніпропетровської ОДТРК. Тоді вона була депутатом облради від "Громади" Лазаренка.

"Свобода" купилася тим, що Шилова запрошувала партійців на ефіри, одягала вишиванку, виступала за повернення в паспорт графи "національність" і була категоричною противницею міжрасових шлюбів, а також періодично припускалася жорстких антисемітських висловлювань. А те, що вона була і є при цьому за слов'янську єдність України, Росії та Білорусі і проти євроінтеграції України, так само люб'язно спілкувалася в студії з російським імпер-шовіністом Дмітрієм Рогозіним, у всьому погоджуючись з ним, та проповідувала вітренківщину в державному ефірі - це для "свободівців" було не таким важливим. Як і те, що Шилова позиціонувала себе не українським, а саме "слов'янським націоналістом".

Після завершення "біло-блакитного" етапу політкар'єри Шилової в статті "Політична німфоманія?" на "Дурдомі" (дата публікації - 09.04.2012) я написав:

"...Тобто, маршрут "Майдан" - "Лазаренко" - "Мороз" - "Янукович" буде продовжено? Ще не досить? Ну, знаєте… Та скільки ж можна по "руках ходити"? Від одного хазяїна до іншого, від дніпропетровського зека - до донецького. Що за тяга така? Якась "політична німфоманія" вимальовується. З явно кримінальним ухилом. І хто ж буде наступним "щасливцем"? /.../ Може... Тягнибок? Не виключено. Як, власне, і Симоненко. Найсмішніше, що у випадку з Шиловою однаково вірогідними є обидва варіанти. Бо маємо справу з такою супер-професіоналкою, котра спроможна задовольнити КПУ і "Свободу" як по одинці, так і одночасно, разом взятими".

Виходить, не помилявся і до "Свободи" її таки запрошували. Ще раз із Шиловою вас, "свободівці", та вашого лідера! Запросіть її до своєї партії після того, як їй набридне Ляшко, якщо вона не вступить до ПСПУ Вітренко, КПУ Симоненка, СДПУ (о) Медведчука чи ще якоїсь антиукраїнської гидоти.

Наступна зміна партії в Шилової, за моїм прогнозом, відбудеться десь за рік-півтора. А можливо й раніше. Тож пильнуйте, дивіться не пропустіть підходящого моменту аби перехопити діячку!