НСЖУ потребує дерегіоналізації, як свого часу Німеччина - денацифікації

НСЖУ закликала журналістів подавати неупереджену інформацію про події у Києві. Ознайомившись з повним текстом заяви, вирішив поставити Спілці такі питання.

1."Ми не спонукаємо журналістів приєднуватися до євромайданів у Києві, але просимо співробітників кожної редакції - обласного, районного, місцевого рівнів - професійно виконувати свій обов'язок, подаючи великий масив неупередженої і об'єктивної інформації про події в столиці" - а чому тільки в столиці? А про обласні, міські, районні ЄвроМайдани забули? А як щодо їхнього неупередженого і об'єктивного висвітлення? Як щодо припинення ганебної практики замовчування інформації в регіональних ЗМІ стосовно місцевих протестних виступів проти януковича і за євроінтеграцію?

2. "У зв'язку з подіями останніх днів, під час яких влада продемонструвала своє вороже ставлення до громадянського суспільства та до журналістів зокрема, Національна спілка журналістів України закликає всіх колег проявити максимальну згуртованість і солідарність /.../Ці прецеденти яскраво демонструють, що свобода слова цій владі не потрібна" - а як бути з журналістами-членами партії регіонів, тієї, яка являє сьогодні владу, котрій свобода слова не потрібна?

От приміром, як бути з гендиректором Дніпропетровської ОДТРК, депутатом-"регіоналом" облради, членом правління і секретаріату облорганізації НСЖУ Валентином Чанглі, якого янукович зробив заслуженим журналістом за персональні заслуги у знищенні свободи слова в ефірі й вихвалянні ПР і президента-рецидивіста? Він гідний бути членом Спілки й очолювати державний телеканал?

А що робити з головою обласної філії НСЖУ, головредом газети облдержадміністрації "Вісті Придніпров'я" Олексієм Ковальчуком, котрий отримав аналогічне звання за ті ж самі "звитяги"?

Спілка пишається такими членами? Вважає, що вони на своїх місцях і обіймають посади по праву? А те, що вони, як цуцики, вислужуються перед владою, яка продемонструвала ворожість до громадянського суспільства - це нічого, нормально?

Аби заява НСЖУ не була пустопорожнім звуком, пропоную її керівництву та активу розглянути питання щодо автоматичного припинення членства в Спілці журналістів з партійними квитками ПР, а також тих, хто, будучи позапартійними, своїми публікаціями довів прихильність режиму, котрому не потрібна об'єктивна журналістика.

Ще раз процитую заяву за підписом голови  НСЖУ  Олега Наливайка: «влада продемонструвала своє вороже ставлення до громадянського суспільства» та «свобода слова цій владі не потрібна». Хіба з цих слів не випливає, що перебування журналістів у правлячій партії, яка уособлює владу, та ревне служіння їй, несумісні з журналістикою за визначенням?

НСЖУ потребує "дерегіоналізації", як свого часу Німеччина - денацифікації. Очищення від скверни. У скільки б разів Спілка внаслідок цього процесу не поменшала б, все одно це буде тільки на краще. Вона виглядатиме достойнішою, авторитетнішою і привабливішою для вступу нового, незаангажованого членства. Проведеною санацією Спілка підніме не лише свій престиж, але й професії журналіста як такої. Спілчани знатимуть, що перебування в НСЖУ - це не просто так, а велика відповідальність як перед колегами, так і суспільством. Вони знатимуть, що тут проституйовану погань не тримають, а позбуваються її як непотребу.

В разі задоволення висловленої пропозиції прошу поновити моє членство в Спілці, з якої я на знак громадянського протесту пішов у червні поточного року.