НСЖУ потребує дерегіоналізації, як свого часу Німеччина - денацифікації
НСЖУ закликала журналістів подавати неупереджену інформацію про події у
Києві. Ознайомившись з повним текстом заяви, вирішив поставити Спілці
такі питання. От приміром, як бути з гендиректором
Дніпропетровської ОДТРК, депутатом-"регіоналом" облради, членом
правління і
секретаріату облорганізації НСЖУ Валентином Чанглі, якого
янукович зробив заслуженим журналістом за персональні заслуги у знищенні
свободи слова в ефірі й вихвалянні ПР і президента-рецидивіста? Він
гідний бути членом Спілки й очолювати державний телеканал? А що робити з головою обласної філії НСЖУ, головредом газети облдержадміністрації
"Вісті Придніпров'я" Олексієм
Ковальчуком, котрий отримав аналогічне звання за ті ж самі "звитяги"? Спілка
пишається такими членами? Вважає, що вони на своїх місцях і обіймають
посади по праву? А те, що вони, як цуцики, вислужуються перед владою,
яка продемонструвала ворожість до громадянського суспільства - це
нічого, нормально? Ще раз процитую заяву за підписом голови НСЖУ Олега
Наливайка: «влада продемонструвала своє вороже ставлення до
громадянського суспільства» та «свобода слова цій владі не потрібна».
Хіба з цих слів не випливає, що перебування журналістів у правлячій
партії, яка уособлює владу, та ревне служіння їй, несумісні з
журналістикою за визначенням? НСЖУ потребує
"дерегіоналізації", як свого часу Німеччина - денацифікації. Очищення
від скверни. У скільки б разів Спілка внаслідок цього процесу не
поменшала б, все одно це буде тільки на краще. Вона виглядатиме
достойнішою, авторитетнішою і привабливішою для вступу нового,
незаангажованого членства. Проведеною санацією Спілка підніме не лише
свій престиж, але й професії журналіста як такої. Спілчани знатимуть, що
перебування в НСЖУ - це не просто так, а велика відповідальність як
перед колегами, так і суспільством. Вони знатимуть, що тут
проституйовану погань не тримають, а позбуваються її як непотребу. В разі задоволення висловленої пропозиції прошу поновити
моє членство в Спілці, з якої я на знак громадянського протесту пішов у
червні поточного року.
1."Ми не спонукаємо журналістів приєднуватися до
євромайданів у Києві, але просимо співробітників кожної редакції -
обласного, районного, місцевого рівнів - професійно виконувати свій
обов'язок, подаючи великий масив
неупередженої і об'єктивної інформації про події в столиці" - а чому
тільки в столиці? А про обласні, міські, районні ЄвроМайдани забули? А
як щодо їхнього неупередженого і об'єктивного висвітлення? Як щодо
припинення ганебної практики замовчування інформації в регіональних ЗМІ
стосовно місцевих протестних виступів проти януковича і за
євроінтеграцію?
2. "У зв'язку з подіями останніх днів, під час
яких влада продемонструвала своє вороже ставлення до громадянського
суспільства та до журналістів зокрема, Національна спілка журналістів
України закликає всіх колег проявити максимальну згуртованість і
солідарність /.../Ці прецеденти яскраво демонструють, що свобода слова
цій владі не потрібна" - а як бути з журналістами-членами партії
регіонів, тієї, яка являє сьогодні владу, котрій свобода слова не
потрібна?
Аби заява НСЖУ не була пустопорожнім звуком,
пропоную її керівництву та активу розглянути питання щодо автоматичного
припинення членства в Спілці журналістів з партійними квитками ПР, а
також тих, хто, будучи позапартійними, своїми публікаціями довів
прихильність режиму, котрому не потрібна об'єктивна журналістика.