Дивитися «Черное зеркало» - себе не поважати

Мене вистачає для перегляду «Черного зеркала» від сили хвилин на 5-10, не більше. Бо це ж неможливо дивитися. Настільки стає огидно.

Взагалі не розумію, кому таке дійство може подобатися. Хіба що окрім самого Кисельова. Той явно кайфує. На його обличчі видно щире задоволення і навіть насолода процесом, а адресовані опонентам, що стікають слиною, заклики до спокою і порядку в студії робляться тільки для проформи.

Мене навіть почали відвідувати думки, а чи не є однією з місій росіянина на українському телебаченні - дискредитація українського політикуму. Зрозуміло, що політики самі здатні зганьбити себе, як ніхто інший, але в передачі Кисельова навмсино створюються всі умови для знецінення української політики як суспільно-важливої сфери, без якої неможливий розвиток держави.

Здається, що формат «Черного зеркала» задуманий спеціально для того, аби дискредитувати не тільки жанр політичного ток-шоу, а й свободу слова і демократію в цілому. Бо там все це показують як суцільний балаган, хаос, клоунаду.

В студії "Черного зеркала" штучно створюється і нагнітається атмосфера російського бунту - "бессмысленного и беспощадного" - всіх проти всіх. Здається, ще трохи і розпочнеться махач, що логічно переросте у погром.

А Кисельов цьому тільки сприяє. Бо коли хтось з запрошених піднімає руку й просить слово, то ведучий відповідає, щоб кожен включався в розмову сам, коли захоче, не чекаючи його санкції. Тут слова не просять, його беруть - акцентує він. Відтак бесіда втрачає спочатку упорядкованість, а потім і предметність, перетікаючи в галасливу суперечку на межі мордобою, що немає нічого спільного з дискусією.

Мрію про часи, коли у відповідь на запрошення Кисельова до себе у «Черное зеркало», українські політики відповідатимуть категоричною відмовою. При цьому пояснюватимуть: «По - перше, я поважаю себе, по-друге, - своїх виборців (глядачів), по-третє, - я - українець».