Подзвонив на радіо "Вєсті" і привітав з офіційним отриманням статусу "друзів путіна"

Читачі мого блогу знають, що останнім часом в мене з'явилося хоббі - дзвонити на ефір радіо «Вєсті» та висловлювати претензії, яким я тут присвятив вже близько двох десятків дописів. Брошуру видавати можна. А вчора в мене з'явився ще один пречудовий привід нагадати про себе - російське МЗС розповсюдило заяву на підтримку «Вєстєй». 

Не обійшла увагою цю надважливу, можна сказати історичну й знакову для холдингу подію і ведуча «Точки зрения» Юлія Литвиненко, поділившись "благою звісткою" з радіослухачами (всі цитати зі стенограми ефіру на сайті радіостанції):

"Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: А вот смотрите, что происходит еще. МИД Российской Федерации взял под свое крыло газету "Вести". Слышали об этом?

Валерий КАЛНЫШ, журналист: Да, слышал. Ну, это решение МИДа России.

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: МИД России заявляет, что в Украине ущемляют газету "Вести". Об этом заявил на брифинге представитель Министерства иностранных дел РФ Александр Лукашевич. Как известно, в адрес представителей, ну, тут упоминается еще и некоторые политические силы, но это темы другая. Он заявил, что в Украине преследуются украинские СМИ, в частности, газета "Вести". Видите, как Россия защищает украинские СМИ. Это так звучит. Что это?

Валерий КАЛНЫШ, журналист: Начнем с того, что я не думаю, что это положительно скажется на газете "Вести".

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: А положительно ли это скажется на украинских властях? Кто дал повод России говорить о том, что якобы украинская газета ущемляется? Такие проблемы были у газеты "Вести".

Тобто Юлія Литвиненко вважає, що висловлена "Вєстям" підтримка мзс країни-агресора - це прорахунок і великий мінус українській владі. Бо це, бачите, вона "проштрафилася" і винувата за чергову "картинку для путіна". Литвиненко так і не зрозуміла, не відчула всієї ганебності ситуації, в якій опинилися "Вєсті".

Ви взагалі можете уявити, щоби відомство Йоахіма фон Ріббентропа виступило із заявою на підтримку котроїсь з газет, що виходить в країні, з якою Німеччина веде війну? Що б це означало? А в нас таке сталося. Це не чиїсь божевільні фантазії, а жахлива реальність. Теперішня Росія не менш фашистська за третій рейх і вона, анексуючи українські території і вбиваючи українців, підтримує "Вєсті". Хіба не зрозуміло, що засвідчує цей випадок і як він викриває цілий медіа-холдинг?

Самі розумієте, я не зміг не відгукнутися. Переповнений почуттями нестримної "радості" і громадянської "гордості" за «Вєсті», набрав заповітний номер студії прямого ефіру:

"Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: У нас есть минутка, мы успеем еще один телефонный звонок принять. Алло, здравствуйте. 

Слушатель: Добрий день. Це Олексій, Дніпропетровськ. Я хочу вас привітати з тим, що МЗС Росії Путіна взяли вас під своє крило, що вони про вас турбуються. Це класичний випадок, скажи мені хто твій друг, і я скажу хто ти. Я вас просто вітаю. І така сама ситуація із радіостанцією.

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Зачем вы тратите время на нашу радиостанцию? Мне всегда интересно. Украина конечно удивительная страна. (а не газета і холдинг? - прим. авт.)

Валерий КАЛНЫШ, журналист: Есть люди, которым очень нравится просто пнуть. Ну, спасибо большое за пожелания.

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Выключите нас, не теряйте на нас времени вообще, не звоните нам, пожалуйста, никогда. Я все-таки надеюсь, что здравый разум восторжествует. Я вот когда сказала, что умному достаточно, вот после прочтения этой новости, я очень надеюсь, что каждый там увидит свое, и мы действительно поймем, кто есть кто".

По-перше, що значить "выключите"? Це ж не рішення проблеми, позаяк через те, що я вас вимкну ви з ефіру не зникнете!

По-друге, запитала "зачем вы тратите время на нашу радиостанцию? Мне всегда интересно", а сама, не дочекавшись відповіді, перервала зв'язок. Тому вирішив перетелефонувати. Враховуючи те, що незабаром знову потрапив до ефіру, бажаючих додзвонитися було не багато. Коли є конкуренти, то довго буває зайнято чи йде виклик, але тебе не вмикають, бо в ефірі хтось зі слухачів вже є. Цього ж разу - і не зайнято, і в ефірі нікого, окрім ведучих. Отже, знову склав їм компанію:

"Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Есть тут вопрос по поводу НАТО или телефонный звонок.

Валерий КАЛНЫШ, журналист: Можем успеть. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Добрый день.

Слушатель: Добрий день, це знову я.

Валерий КАЛНЫШ, журналист: О, здрасьте.

Слушатель: А чому ви кладете трубку? Ви запитуєте, чому я до вас дзвоню, а самі кладете трубку. Я вам зараз поясню.

Валерий КАЛНЫШ, журналист: Давайте.

Слушатель: Пояснюю, що я взагалі не розумію, на яких підставах радіостанцію "Вести" можна вважати українською. Дивимося: Сакен Аймурзаев - громадянин Росії, «Эхо Москвы»; Матвій Ганапольский - громадянин Росії, "Эхо Москвы"; постійний експерт Євген Кісельов - громадянин Росії; постійний експерт Искандер Хісамов, який підтримує терористів, громадянин Росії.

Валерий КАЛНЫШ, журналист: Извините, вам шашечки, или вам ехать? Вам содержание или кто его произносит?

Слушатель: Ганапольський, тому що він росіянин, дозволяє собі ображати українців за національною ознакою.

Валерий КАЛНЫШ, журналист: А вы сейчас чем занимаетесь? Вы же сейчас как раз именно по национальности оскорбляете. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: А як вас звати?

Слушатель: Мене звати Олексій Мазур.

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: От послухайте, шановний Олексій Мазур, українська ця станція лише тому, що ви Олексій Мазур, громадянин України маєте право зателефонувати і сказати все, що болить вам на серці і на душі. Я дуже вдячна.

Слушатель: Ні, не маю, тому що ви відразу, як я начинаю критикувати, то Ганапольський і ви відразу перериваєте зв’язок. Я не маю право висловити своє обурення тим...

Валерий КАЛНЫШ, журналист: Но, вы же здесь. Нет, это шизофрения.

Слушатель: Ви ображаєте українців, ви порівнюєте, як Ганапольський, їх з нацистами за те, що ми бойкотуємо і маркуємо триколором російську продукцію. Він каже, що так тільки євреїв в гетто нацистських маркували зіркою Давида....

(Починаючи звідси всі троє говорили одночасно, тому мало чули один одного - прим. авт.)

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Пане Олексію, а чим ви займаєтеся?

Слушатель: Ганапольський - це ліберальний журналіст...

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Я мечтала психотерапевтом работать.

Валерий КАЛНЫШ, журналист: У Матвея будет сейчас возможность...

Слушатель: А Искандер Хисамов виправдовує постійно терористів і захищає їх. Та ви проросійські, вам не може бути місця в українському ефірі, і гроші Курченко ви відпрацьовуєте. І ганьба Калнишу, що йому гроші не пахнуть /.../

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Значит, послушайте сюда, дорогой мой Алексей Мазур, это было бы действительно смешно, если бы не было так грустно. Для того, чтобы высказывать свое мнение, нужно научиться слушать других людей. Потому что плох тот солдат, который не мечтает быть генералом, но не умеет также командовать тот, кто, к сожалению, не умеет подчиняться. Знаете, без обид, спасибо что позвонили, и с таким завидным постоянством слушаете нас и цитируете нас. Наверное это и есть ваша профессия - слушать, но профессиональный слушатель - это тоже звучит гордо. Вот, что я вам скажу, слушайте нас и дальше, мне кажется это невероятно полезно для вас. Я безмерно благодарна Валерию Калнышу, за то, что вы нашли время пообщаться и выслушать наших слушателей. Звоните нам, мы будем рады всем".

Перед тим, як встановлювати комусь діагноз "шизофренія", раджу Калнишу спочатку придивитися до себе та своєї колеги по "Вєстях" Юлії Литвиненко. Бо хіба це не роздвоєння - важатися чесними, порядними журналістами, прихильниками Майдану і в той же час працювати в холдингу Ігоря Гужви, на захист і підтримку якого стало  російське МЗС. А до того захищали найодіозніші регіонали - Микола Левченко і Олена Бондаренко. І після цього в когось залишаються сумніви щодо джерел фінансування "Вєстєй" та покладеної на них місії?

А ще я не зрозумів, чому журналіст Калниш розцінив національною образою саму констатацію громадянства низки співробітників радіо «Вєсті». В чому образа? Що я навів їхнє громадянство? (ще забув назвати росіянок Ксенію Туркову й Дарину Цивіну. І це тільки ті, що з'являються в ефірі, а скільки таких в топ-менеджменті - невідомо).  Це в той час, як Ганапольський запросто порівнює українців з нацистами, розповідає анекдоти про "хохлів" та виголошує безліч інших антиукраїнських неподобств.

Зокрема, нещодавно запропонував українцям називати вулиці не на честь сучасних героїв і взагалі історичних постатей - видатних персоналій, що залишили в народі добру пам'ять про себе, а географічними назвами, на честь овочів та фруктів або ж кольорами веселки. Бо, як він сказав, невідомо, чи будуть вважатися наші сучасники героями років десь за 30. Матвій Юрійович не уточнювали, які саме сучасні герої маються на увазі, але ж всім зрозуміло, кого нині в Україні згадують як героїв або ж вітають чи проводжають в останню путь: «ГЕ-РО-Ї!».

Днями ж разом зі своїм напарником по ефіру Павлом Новіковим метр Ганапольський висміяв ініціативу заміни в армії совкового звернення «товариш» на «пан». А «Слава Україні - Героям Слава!»  порівняв з проявами путінізму в Росії.

А сьогодні він розкритикував рішення Київради про маркування російських товарів. Тих же, хто бойкотує російське, назвав лжепатріотами. Девіз програми - «патриотом быть дешево, особенно, когда это не за твой счет».

Взагалі, чи не єдине, що його, російського ліберала, відрізняє від затятого путініста - це те, що він, принаймні на словах, за демократію в РФ і проти російської агресії в Україну. В усьому іншому проводить кремлівську лінію. Ганапольському принципово не подобається все, що робить Україну українською, зміцнює державність, захищає національну ідентичність. "Чомусь" це викликає в нього неприховане незадоволення, роздратування, протест, а подекуди й напади сказу.

Але при цьому радіо, на якому він працює - українське. Мовить в українському ефірі для українських слухачів. І Нацраді - відверто пофіг, що там і хто говорить. Не знаю, чим "Вєсті" заслужили таку лояльність, але я вимушений її констатувати після звернень до Нацради і отриманих пустих, формальних відписок.

До речі. Вчора в ще одній передачі Юлії Литвиненко - "Герой дня" - на "Вєстях" побував керівник українського філіалу Інституту країн СНГ Денис Денисов. Поводився зверхньо і зухвало. Сказав, приміром, що "Крым ушел домой", а в Україні зараз йде очевидна громадянська війна. Ніякої російсько-української війни немає - це, за його словами, "чушь".

В студії також був присутній Тарас Чорновіл і Андрій Окара телефоном з Москви. Вони, звісно, як могли прореагували на слова Денисова. Але навіщо того взагалі запрошували? Хіба комусь не було зрозуміло, про що той говоритиме? Якого дідька робити в українському ефірі кремлівському пропагандону? Свобода слова? А чому вона обов'язково має працювати проти України? Чому має проявлятися у наданні мікрофону українофобам?

Не даремно ж Денисов красно дякував за запрошення до студії. Радіостанція своє завдання виконала - забезпечила ефіром чергового ворога України, чим тільки підтвердила свою належність до п'ятої інформаціної колони в Україні.

Про попередні мої дзвінки на радіо "Вєсті" - тут:

"Іскандер Хісамов: "Целью этих людей не является страх, потому что они знают, что Украину застращать нельзя. Они просто воюют"

"Посібникам терористів з "днр"/"лнр" не має бути місця в українському ефірі!"