Подвійні мораль і стандарти «чуваків» та «чувіх» з ІМІ
Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко повчав мене, що звертатися до нього у Фейсбуку на «ви» з маленької та тільки прізвищем – «Головенку» - це хамство. Хоча на початку обміну репліками я писав «Роману Головенку», а іншим разом справді обмежився тільки прізвищем, абсолютно не вкладаючи в це жодного зневажливого контексту. Як і у «ви» з маленької, бо навіть в інтерв’ю на поважних сайтах, в чому легко переконатися, така форма теж є досить поширеною практикою, що не містить в собі неповаги чи презирства до людини, з якою бесідують. Це загально прийнята і вживана норма в елктронній та друкованій пресі.
В той же час настільки скрупульозне ставлення до своєї персони та етикету не завадило юристу Головенку у пості, присвяченому моєму дописові на «Дусі», назвати мене «чуваком», який написав про нього блог.
Тому у приватних повідомленнях я поцікавився в нього, як же кореспондується «чувак» із його зауваженнями щодо того, що є хамством, а що ні.
- Ви мене повчали шанобливому ставленню до себе. А чому ж тоді самі мене "чуваком" називаєте?
- якщо чувак це образа подавайте до суду, - відповів мені Головенко, супроводивши лінком на статтю у Вікіпедії: «Чува́к — розмовний сленг, що означає «молодий чоловік», «парубок», «юнак».[1] Неформальне звернення до особи чоловічої статі з позитивним відтінком, популярне в молодіжному оточенні. Відповідною формою жіночого роду є «чувіха».
- Роман Головенко - теж чувак?- запитав я.
- а які проблеми
- Гаразд, чуваче. Саме так і називатиму. Тільки як це кореспондується з лекцією про те, яким чином я маю до цього Романа звертатися і що хамство - це звернення на прізвище й на "ви". Якщо можна було звертатися "чуваче", то навіщо тоді була лекція з приводу етикету спілкування?
- я вважаю, що чувак не образливе слово, а вас переконати в чомусь неможливо, тому йдіть з Богом
На останок він назвав мене «хворим» і відправив у бан.
Якщо згідно із компетентною думкою високофахового юриста Головенка у «чуваку», а значить і «чувісі» нічого образливого немає – лише суцільний позитив, то чи означає це, що так само я можу звертатися до виконавчої директорки ІМІ Оксани Романюк? До того ж, обидва молоді, розумні, професійні, перспективні, просунуті у всіх вимірах і напрямках люди. Власне, як і всі в ІМІ.
До речі, та теж забанила мене відразу після того, як розмістив на її Фейсбук-сторінці лінк на мій блог з юристом ІМІ. Виходить, що з одного боку вони за свободу слова, а з іншого - за незрозумілими мотивами перешкоджають їй у себе на Фейсбуку. Якась ІМІтація. Жартую...
Фото дружної патріотичної команди ІМІ з фейсбуку Романа Головенка, який так само, як і Нацрада, вважає порівняння українців з нацистами, котрого припустився в українському ефірі російський журналіст радіо "Вєсті" Матвій Ганапольський, оціночним судженням, що не підлягає судовому переслідуванню. І побажав "прапора в руки" тим, хто сприймає ці слова національною образою. А навіть якщо це, за його словами, і образа, то не така велика.
Читай також:
Від скромності Матвій Ганапольський точно не помре
Матвій Ганапольський проти того, щоби українці називали вулиці на честь своїх героїв
Матвій Ганапольський на радіо "Вєсті": "Споймали русский и хохол золотую рыбку..."
