Інститут Медіа Права: порівнювати українців з нацистами - можна
З проханням про коментар щодо висловлювань російського журналіста Матвія Ганапольського в ефірі радіо "Вєсті" я звернувся до ІМП ще на початку листопада, четвертого числа. Одначе тривалого часу відповіді не було. Тому днями знову потурбував їх запитанням, чому мовчать.
Магістр права Ігор Розкладай попросив повторити й уточнити суть моїх питань, з якими звертаюсь.
"Цій темі я присвятив низку статей, лінки на які вам надіслав. Але якщо коротко, то будь ласка.
Я хочу, аби Інститут Медіа Права дав свою оцінку на предмет відповідності медійному законодавству та іншим законам України висловлюванню ведучого радіо "Вєсті" Матвія Ганапольського, якого він припустився в ефірі радіостанції. Ганапольський, зачитуючи заяву організаторів Львівського форуму видавців: «...Здесь написано так: «Украинские книготорговые компании будут предупреждены о неуместности продажи книг российского происхождения в нынешних условиях. В случае, если украинские издания привезут на Форум книги, изданные в России, они должны быть промаркированы». То есть, на них будет стоять марка - «Сделано в России». Вот как, знаете, как в этих самых, в гетто ставили шестиконечную звезду и писали: «jude» - «евреи». Вот так и на книжках будет написано - «русские». http://dusia.detector.media/blog_alekseia_mazura/25721
Я вбачаю в цих словах образу українців за національною ознакою, оскільки тут українці порівнюються з нацистами. Бо влаштування єврейських гетто є одним зі злочинів нацистів. Вважаю це порівняння аморальним, некоректним, несправедливим, образливим і невиправдано надмірним, таким, що принижує нашу національну честь та гідність.
Ви вважаєте це висловлювання оціночним судженням чи образою? Якщо оціночним судженням, то на яких підставах? Як ви вирізняєте оціночне судження від образи? Якщо це образа, то за якими статтями можна притягти Ганапольського до відповідальності і якої саме - адміністративної чи кримінальної? Якщо це образа, то як має діяти Нацрада з питань телебачення та радіомовлення? Юрій Артеменко називає слова Ганапольського оціночним судженням http://dusia.detector.media/blog_alekseia_mazura/26581 . Ваш колега по медіаправу з ІМІ вже висловився. Про це - тут: "Порівняння українців з нацистами – оціночне судження чи образа? Коментар медіаюриста, що лишає питання відкритим" http://dusia.detector.media/blog_alekseia_mazura/26832."
На ці питання Ігор Розкладай відповів так:
"Олексію, поясню. Ви не уповноважені всіма українцями захищати їх права. Ви можете захищати права себе або осіб, які вас на це уповноважили. Тобто, якщо би вас особисто Ганеопольський назвав фашистом, то ви б могли подати дифамаційний позов.
Також не існує відповідальності за образу, тому що образа є внутрішнім відчуттям особи і інша особа не може передбачити, що ображає іншу. Свобода слова передбачає, що різні особи можуть висловлювати різні думки, навіть ті, що нам можуть не подобатися, шокувати, обурювати. І винятки з цього права мають бути дуже чіткі, а насамперед заклики до повалення державного ладу, мова ворожнечі, захист авторитету правосуддя тощо.
Висловлювання Ганапольського мені не подобаються, тому що вони гіперболізовані і порівняння з гетто, нмд, є некоретними. Водночас, я розумію, що журналіст має право, обговорюючи суспільно-важливі теми, вдаватися до гіпербол і певних провокацій. Особливо в ситуації, коли є ризик перетворитися на дзеркало Росії - запровадити пропаганду, заборонити все і вся, ввести мораль на рівні держави і т. ін.
Інше питання, якщо журналіст, журналісти, або програмна політика радіо щоденно експлуатують певні теми, або принижують групи людей за певною ознакою, то це уже точно лягає в сферу етики і має бути предметом етичноїї комісії. Власне, я вам ще раз рекомендую, якщо ви бачите порушення, звернутися туди і отримати висновок комісії з цього питання".
Отже, зі слів юриста випливає, що я не можу подавати позов на Ганапольского, оскільки не є уповноваженим захищати права всіх українців, а мене особисто він фашистом не називав. Ну і ситуація... Ганапольський порівняв з нацистами усіх українців, які бойкотують російське, але оскільки порівняння не було персоналізованим, то значить ні в кого немає підстав для дифамаційного позову.
Тобто, якби Ганапольський порівняв якогось одного конкретного українця з фашистом - на нього можна було б подати (цьому ж українцю), а якщо всіх разом - то ні. Виходить, що чим більшою є образа, чим більшу кількість людей вона охоплює, тим більше вона не підлягає судовому переслідуванню. Парадокс. Неймовірно, але факт.
І стаття 2 "Загальні положення" Закону України "Про захист суспільної моралі", що "забороняє виробництво та розповсюдження продукції, яка: ...принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою; пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь", теж тут, слід розуміти, ні до чого.
"Образа є внутрішнім почуттям"... Отже, якщо українців порівняли з нацистами і вас, як українця, це образило, то це ваші внутрішні почуття і проблеми. Ви це так сприйняли. Ви чомусь образилися, а іншому українцю могло і сподобатися. То які підстави звертатися до суду та ще й від імені всіх українців? Проковтніть і ходіть собі далі. Ну українець, ну нацист - і що? Не переймайтеся, "все в порядке, все нормально". Вас шокували тим, що сказали, що ви нацист лише через те, що бойкотуєте і маркуєте російські товари? Правильно зробили. Так і треба було. А які претензії? А ви хіба не нацист? Хто сказав, що ви не нацист? Ви що, російське телебачення не дивитеся? Там ви давно усі фашисти, нацисти - ще з часів Євромайдану і навіть раніше. А влада ваша - хунта. Ганапольський лише це повторив. То в чому його злочин? Це ви злочинці, бо нацисти. А Ганапольський лише це констатував в українському, для вашої приємності, ефірі. В чому проблема?
Наскільки я зрозумів, слова Ганапольського не підпадають і під визначення "мови ворожнечі". Теж правильно. Ми вчиняємо з російськими книжками так, як нацисти з євреями у гетто. Яка ж тут ворожнеча? Навпаки, це мова добра і любові. Насамперед до російської книжки, а потім і до нас. Матвій Юрійович нас так любить. Через те і порівнює з нацистами. Тобто від шаленої любові до українців, яка б'є через край. От і виплескується в ефірі.
"Коли є ризик перетворитися на дзеркало Росії - запровадити пропаганду, заборонити все і вся, ввести мораль на рівні держави і т. ін". Теж зрозуміло. Це те, що всіх нас зараз неабияк турбує. Особливо в плані загрози "заборони все і вся". Дійсно, це напрочуд актуально саме за нинішньої влади. Бо попередня була куди менш загрозливою. Адже навпаки - тільки те й робила, що все і вся дозволяла. Знову ж таки, важко не погодитися із юристом. Правильно він непокоїться.
Ну і дякую за пропозицію звернутися до комісії з журналістської етики. Тільки хочу нагадати магістру права, що однією з умов звернення туди, згідно із правилами Комісії, є такий пунктик:
"Відповідь на запитання: “Чи вплинув оскаржуваний матеріал особисто", на Вас/Вашу організацію, і якщо так, то в який спосіб?” (маються на увазі випадки наклепу на особу/організацію, викривлення змісту інтерв’ю, неадекватне з точки зору заявника поводження з ним під час його участі в програмі і т.п.)"
Так от Ганапольський ніякого наклепу на мене особисто в ефірі не зробив, нічого не викривив і поводився цілком адекватно, правильно порівнюючи українців, а не мене особисто чи якусь організацію, з нацистами. Але за пораду все одно спасибі.
Читай також:
Від скромності Матвій Ганапольський точно не помре
Матвій Ганапольський проти того, щоби українці називали вулиці на честь своїх героїв
Матвій Ганапольський на радіо "Вєсті": "Споймали русский и хохол золотую рыбку..."
