Зураб Аласанія назвав польського журналіста мерзотою, звинувативши у розпалюванні ворожнечі за бажання чути на УТ українські пісні
Гендиректор НТКУ Зураб Аласанія є одним з улюбленців «Детектор медіа», її фаворитом. Тут його регулярно згадують, хвалять. Напевно заслужено. Тим більш прикро читати про добродія таке:
"СОРОМНО ХОЧ КРІЗЬ ЗЕМЛЮ ПРОВАЛИСЬ" або "НОВОРІЧНА ІСТОРІЯ ПРО ЗУРАБА АЛАСАНІЮ - ГЕНДИРЕКТОРА НАЦІОНАЛЬНОЇ ТЕЛЕКОМПАНІЇ УКРАЇНИ
Оце так розчарування...скажу я Вам. І досі в шоці.
Я Новий рік зустрічала в Польщі і так приємно було, що на більшості телеканалів підсумовуючи рік, поляки так багато уваги приділяли нашій країні, говорячи, що завершуючи 2014-ий рік не можуть не згадати про події в сусідній Україні. Було і про Майдан, і про АТО, і про політиків, і про захисників, які сьогодні воюють на Сході України з агресором. Багато було і цікаво про Україну.
В цей же час польський журналіст, напевно багатьом з Вас відомий Paweł Bobołowicz, зустрічав Новий Рік в Україні, де, в принципі, він цей рік і провів. Бо як поїхав ще на початку Євромайдану працювати репортером, то й досі, але вже з зони АТО постійно робить репортажі для поляків про те, що ж насправді відбувається в Україні.
Так от, заходжу я в новорічну ніч на фейсбук, а Павел пише пост про те, що дивиться Перший Національний і не може почути жодної української пісні. І так мені, друзі, соромно зробилось... Ви б знали.
А оскільки кілька років тому я мала нагоду познайомитись з Зурабом Аласанією і з того моменту він завжди був у мене в друзях на фейсбуці, зазначу, що під час нашого знайомтсва у Варшаві в мене склалося позитивне враження про нього і я щиро раділа коли він став Гендиректором Національної Телекомпанії України, то й вирішила задати йому питання на фейсбуці, з надією, що нормальний чоловік на відповідній посаді коректно відповість, польський журналіст все зрозуміє, а я пишатимусь, що нарешті в Україні є відповідні люди на своїх місцях. Ну і написала я.
І тут ОБЛОМ ТАВАРІЩІ!
Я коли прочитала коментар, який написав Аласанія мене, в прямому сенсі цього слова заткало.
Була вражена зухвалістю і зарозумілістю.
Він пише: "Спочатку, панночко, якщо Ви запитали мене, а Вас самої не вистачило вміння або терпіння знайти інформацію, то будь ласка:
"...Під час концерту відбудеться церемонія нагородження талановитих дітей України «Майбутнє нації». У програмі концерту - гурти С.К.А.Й, ВВ, ТНМК і The Hardkiss, виконавці Alyosha, Віталій Козловський, Наталія Могилевська, Еріка та інші. Загалом, у п'ятигодинному шоу візьмуть участь понад півсотні виконавців, а в концертних номерах виступатиме більше чотирьохсот дітей."
А тепер відповідь на "що ж це таке". А це просто мерзота. Людина на ім'я Pawel Bobolowicz, яка пише "чи в новорічну ніч на першому національному можна почути пісні українською мовою? Чи тільки російською?" — це мерзота, яка свідомо і навмисно розпалює міжнаціональну ворожнечу. Наступне питання від такої мерзоти буде: "чи президент України може привітати українців в новорічну ніч українською? Чи тількі кримськотатарською?"
Відповідю задоволени, панночко?
І навить не думайте заявити: "А мене за що?!"
Ось за то саме. Голову, будь ласка, вмикайте наступного разу ДО того, як почнете волати.
Гарного Вам року."
Я з переляку, наївна, думаю може він чогось не зрозумів і намагалася пояснити, але наступний коментар пана Зураба показав, що не про непопрозуміння тут йшлося...
Потім, коли люди почали негативно коментувати його відповідь і обурюватися тону та манері його висловлювань Зураб Аласанія поступив, як чоловік і справжній Гендиректор Національної Телекомпанії України - видалив свої коментарі й заблокував мене на фейсбуці.
Але скріни роблять чудеса, І ЗАРАДИ СПРАВЕДЛИВОСТІ я публікую їх тут, щоб кожен з Вас міг з ними ознайомитись. Бо героїв же треба знати в лице.
На завершення історії лише додам, що мені, як українці, перед польським журналістом, який щодня ризикуючи життям працює в зоні АТО, щоб донести світові правду про те, чому і за що воюють українці, дуже соромно за такого Гендиректора НАЦІОНАЛЬНОЇ ТЕЛЕКОМПАНІЇ УКРАЇНИ.
І знову собі думаю, невже у нас ніколи нічого не зміниться?»
Якщо Аласанія нормальний, то чому так поводиться? Це ж треба було назвати поляка мерзотою, звинувативши у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі за його піклування про українську пісню на українському ж телебаченні. Як можна було дійти до такого абсурду?
І що це взагалі був за тон? Наскільки адекватний отриманому запитанню? Ну скажи спокійно, що причин для непокоєння немає, що є на УТ і українські пісні та побажай вдалого перегляду. А як замість того вчинив Аласанія? Що намолотив?
Чи може він поділив світ на достойних і недостойних, занісши себе до "раси господ"? А якщо ні, то як тоді розуміти його «теги для ідіотів» у фейсбуці?
Людині, яка займається суспільним мовленням, не було б зайвим навчитися спілкуватися з тим самим суспільством, а не мати всіх, окрім себе, за ідіотів. І бути люб’язним та ввічливим не тільки з тими, кого вважає рівним собі чи на ефірах, куди його запрошують, але й у Фейсбуці з простими смертними. Бо не тільки ж себе представляє, а й цілий Перший Національний як гендиректор.
"В Общественном вещании превалирует свобода творчества. Это видно на примере Романа Винтонива, который Майкл Щур. У него есть чувство меры. Я никогда не боюсь того, что он скажет, и всегда смотрю его в эфире. Он говорит острейшие вещи, но при этом не переходит за грань порядочности, делает это со вкусом, умно и интеллигентно. Если нужно будет, я затащу сюда Яневского и Скрипина, которые для кого-то, возможно, являются примерами хамства, грубости и жесткого наезда на собеседника. У них может оказаться своя ниша, они достаточно смотрительны. Наполнение канала достаточно сбалансировано, потому какого-то перевеса не будет. В общем, я хочу, чтобы канал был доброжелательным. Может, это и пафосно звучит, но нести мир и доброту – это тоже задача Общественного вещателя. Канал будет добрым, он не будет мягким и медовым, но и не будет ни к кому снисходительным" - зазначає Аласанія.
