Отар Довженко назвав хамський вибрик гендиректора НТКУ Зураба Аласанії «висмоктаною з пальця історією», яка йому "пофіг"
Таку оцінку своїм публікаціям про інцидент між Аласанією та українкою Наталкою Панченко і польським журналістом Павелом Боболовичем я отримав від викладача кафедри медіакомунікацій та журналістики Гуманітарного факультету Українського Католицького Університету (м. Львів) Отара Довженка - журналіста, медіаексперта, медіакритика, оглядача «Детектор медіа».
У 2006-2011 роках він був заступником шеф-редактора групи видань «Детектор медіа» та головним редактором сайту «Детектор медіа». А у 2010-2011 роках керував проектом «Медіаграмотність» (MediaSapiens). Автор понад 200 медіакритичних публікацій, упорядник видання «Джинсова свобода» (ГО «Детектор медіа»).
Свої лінки я розмістив під постом медіакритика на його Фейсбук-сторінці , в якому той вихваляв гендиректора НТКУ Зураба Аласанію. Експерт радів з приводу того, що нарешті НТКУ опинилася в надійних руках професіонала і людини з хорошим смаком.
Тепер, за словами Довженка, завдяки Аласанії, якому він бажав якнайдовшого перебування на керівний посаді, Перший національний з кожним днем покращуюється. Там з’являється те, чого ніколи досі не було – джаз, рок, фільми про Бандеру. Довженко відзначив, що все більше його френдів по Фейсбуку стають глядачами УТ.
Одначе не всі відвідувачі сторінки медіазнавця погодилися з тим, що канал поліпшився. Були висловлені дорікання з приводу передач, що нагадують «капусники» сімдесятих років. Хтось поремствував, що досі не створено нових яскравих проектів, зокрема формату суспільно-політичних ток-шоу.
При цьому, як зауважив один з дописувачів, у сюжетах, присвячених створенню суспільного телебачення, без кінця віншують гендиректора НТКУ.
Довженко рішуче став на захист каналу та його керівника. Порадив задля об’єктивної оцінки частіше дивитися Перший національний, котрий нині у стадії реформації і структурної реорганізації, завдяки чому все старе і вбоге має піти, а взамін з’явитися нове й прогресивне. Йому відповідали, що благородні задуми поки не вповні відбиваються на ефірі.
В порядку обміну думками я й розмістив згадані лінки на свої публікації. Не знаю, скільки вони протрималися, але, повернувшись на сторінку згодом, побачив, що посилання видалені. Одначе вони не лишилися поза увагою інших відвідувачів, які у своїх репліках порушили питання про негідну поведінку ген директора.
У відповідь Довженко попросив не напружувати його «висмоктаною з пальця історією про якогось там поляка». І взагалі йому ця тема «пофіг».
Тоді я запитав, що значить «висмоктана з пальця»? І чому «якогось» поляка?
«Я так думаю», - відповів Довженко.
«А якби образили Отара Довженка, - поцікавився я, - він би так само реагував? Хіба це не цинічно?»
Той зазначив, що його вже стільки разів по-всякому називали, що для нього це не суттєво. А зрозумівши, що я не збираюся припиняти полеміку, одразу ж мене забанив.
Гендиректор НТКУ своєю невмотивованою хамською поведінкою завдав пряму образу, принизивши людську Гідність українки і поляка. Своє обурення висловили «Українське товариство» м. Любліна, звідки родом Бобилович, та Варшавський Євромайдан. Публікації про це з’явилися у польській пресі, а українці Любліна звернулися з листом до прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка.
І все це, за словами медіа експерта й викладача журналістики Українського Католицького Університету у Львові – «висмоктано з пальця»? Наскільки коректна така оцінка і дане їй пояснення – «я так думаю». Що значить? Може хоче сказати, що це фейк і нічого такого не було? Але ж є скріншоти! Є свідки події! Та й сам Аласанія не заперечує факт, трактуючи його "емоційним вибухом" за "наїзд" на Перший Національний. І звісно ж, навіть без натяку на вибачення чи спроби замирення, залагодження конфлікту, який через раптовий напад сказу в гендиректора, виник на рівному місці.
Може Довженко хоче сказати, що історія не стільки висмоктана, скільки роздмухана? Але я й тут не погоджуюсь. Про історію у своєму Фейсбуці повідомила постарждала. Звідти вона поширилася далі, зі сторінки на сторінку. Зокрема, і до мене дійшла. Все сталося природним чином. А що, зазнавши такого шокуючого хамства і приниження від оскаженілого Аласанії, Панченко мала б «проковтнути»? Промовчати? З чого б це? Вона ж патріот України, а не особисто Аласанії. Громадянка країни, де перемогла революція Гідності.
Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко, повчаючи мене манерам спілкування у Фейсбуку, казав, що навіть звернення до людини на «ви» (з маленької) та лише прізвищем є неабияким хамством. Правда, згодом назвав мене "чуваком", зазначивши, що в цьому слові нічого образливого немає, а у підтвердження правознавець навів статтю про "чуваків" з Вікіпедії. Але якщо звернення на «ви» та на прізвище – хамство, то як же тоді оцінити «мерзоту» Аласанії?
Довженко написав, що його частенько ображали. То хіба йому кожного разу ставало тільки приємніше? Зрозуміло, що неможливо уявити, щоби Отар Довженко на зауваження гендиректору польського державного чи радше суспільного телебачення стосовно браку в ефірі каналу польських пісень (!) отримав би від нього у відповідь «мерзота» і звинувачення в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі. Але в Україні такий абсурд стався з польським журналістом Павелом Боболовичем, який поцікавився в Аласанії про українську пісню на Першому національному. То як же на це не відреагувати?
А пам’ятаєте історію кількарічної давнини, коли в ефірі однієї з польських радіостанцій ведучі дозволили собі брутальні жарти відносно українок, що працюють в Польщі хатніми робітницями? Реакція була негайною! Вони були засуджені і на офіційному рівні, і журналістською спільнотою. Ведучих відсторонили від ефіру. Поляки теж могли сказати, що ніякого конфлікту немає, що історія висмоктана. Тим більше, що то була САТИРИЧНА передача. Могли б сказати: «та це ж був жарт, ви його неправильно потрактували! Не переймайтеся». Але ні. Негідники отримали належної та адекватної оцінки.
Так то була комерційна радіостанція, чиї ведучі невдало пожартували про абстрактних українок. А тут конкретного поляка персонально ображає ніхто інший, як сам гендиректор державного каналу – Першого Національного. Тобто найперша людина НТКУ, призначена на посаду державою. А отже і представляє її, маючи відповідний рівень як повноважень, так, пропорційно, і відповідальності. В тому числі і у своєму Фейсбуку, бо до нього на сторінку приходять не інакше як до посадовця – очільника Першого національного, а не приватної особи. І питання Боболовича було адресовано саме Аласанії-гендиректору!
Отакий демонстративний ігнор, зневажливе "якийсь поляк" і "пофіг" з накладанням бану від журналіста і викладача Католицького Універсистету Отара Довженка - це по-журналістськи? А чи по-людськи і, зрештою, чи по-християнськи взагалі?
Гендиректор НТКУ Зураб Аласанія: "А тепер відповідь на "що ж це таке". А це просто мерзота. Людина на ім'я Pawel Bobolowicz, яка пише "чи в новорічну ніч на першому національному можна почути пісні українською мовою? Чи тільки російською?" — це мерзота, яка свідомо і навмисно розпалює міжнаціональну ворожнечу. Наступне питання від такої мерзоти буде: "чи президент України може привітати українців в новорічну ніч українською? Чи тількі кримськотатарською?"
Відповідю задоволени, панночко?
І навить не думайте заявити: "А мене за що?!"
Ось за то саме. Голову, будь ласка, вмикайте наступного разу ДО того, як почнете волати.
Гарного Вам року."
Тим часом на самій "Детектор медіа" про Перший Національний - або дуже добре, або ніяк. Відносно каналу та його очільника розповідають у виключно й підкреслено компліментарному стилі. Так тут ніколи не писали про жоден з каналів та керівників. Суцільні дифірамби. Ось один із зразків подібного панегірика - сьогоднішні "Святки на Першому":
"Перший національний, у числі інших позитивів, навчився ще й блискавично реагувати на резонансні події не лише в Україні, а й за кордоном. Відчуваючи себе частиною європейського інформаційного простору".
"На цьому тлі програма передач Першого національного на різдвяний тиждень справила враження якщо не революційної, то принаймні прогресивної".
"Автор уже не раз писала про очевидні зміни в контенті та інтонаціях Першого національного, де стало набагато більше цікавого продукту, ніж було ще півроку тому. Минулий тиждень не був винятком".
"Я вже не кажу про такий суботній експеримент Першого, як концерт німецького інді-гурту Notwist, що після випуску новин плавно перейшов у «Джаз Коктебель-2014». Який восени вже минулого року відбувся в Одесі, до речі.
Ну а в неділю на шанувальників ексклюзивів на Першому очікував черговий вибуховий концерт. Цього разу — британського гурту Stranglers."
Ну і лише для проформи, символічно й побіжно про мінусики на Першому національному:
"По-перше, на цій частоті досі залишається кілька годин ранкового та нічного мовлення телекомпанії «Ера», де буяє та сама, не проти ночі будь згадана, поплавщина з її нескінченними повторами так званого документального кіно про не менш так званий Київський Національний університет культури і мистецтв (КНУКіМ). По-друге, вже на частоті Першого національного досі квітне програма «В гостях у Дмитра Гордона». Яка не заслуговує на ефір Першого національного".
Оце і все. Всі недоліки у великій статті акуратно умістилися в один невеличкий заключний абзацик. В усьому ж іншому - мир та любов...
Журналістів Eska Rock не лише звільнили, а й оштрафували:
30 липня голова Національної ради з телебачення та радіомовлення Польщі (KRRiТ) Ян Дворак прийняв рішення оштрафувати на 75 тисяч злотих (близько 180 тисяч гривень) польське радіо Eska Rock за поширення дискримінаційних та відверто образливих висловлювань про українок. Нагадаємо, що 12 червня цього року в ефірі ранкової програми Poranny WF двоє журналістів - Міхал Фігурський і Куба Воєвудський - пожартували над українськими жінками: мовляв, справжні поляки повинні поводитися з українками як із домогосподарками. На офіційному сайті KRRiТ Ян Дворак повідомив, що висловлювання ведучих є «образливими для українок і жінок у цілому». «Вислови можна розцінювати як дискредитацію за ознакою громадянства і статі, - йдеться у заяві Дворака. - Ці заклики підбурюють до ненависті, особливо в контексті турніру Євро-2012, організованого спільно Польщею та Україною». Також на сайті KRRiТ зазначено, що за кар'єру цих радіожурналістів на їхню адресу надійшло загалом 23 скарги.
Нагадаємо, що після активної критики образливих висловлювань про українок у польських та українських ЗМІ, звернення Міністерства закордонних справ України до Польщі з вимогою вибачення журналістів керівництво радіостанції Eska Rock закрило програму та звільнило скандальних ведучих.
Чи вдалося у такий спосіб нівелювати шкоду, завдану репутації України, «День» поцікавився в експерта-міжнародника, доктора політичних наук Григорія ПЕРЕПЕЛИЦІ:
- Польща - правова держава, і, відповідно, її органи діють у рамках права. Національна рада з телебачення та радіомовлення Польщі вдалася до правового методу покарання - адміністративного штрафу. Я думаю, що покарання цілком виправдане з правової та політичної точки зору, адже цей прецедент завдає шкоди не тільки іміджеві України, а й офіційним українсько-польським відносинам. Польща завжди була найвідданішим союзником України в зовнішньополітичних справах, зокрема у питанні європейської інтеграції нашої країни. Взагалі про цей випадок потрібно говорити як про приклад того, як слід відстоювати репутацію українців (і водночас потрібно визнати, що оперативна й адекватна реакція Польщі зумовлена швидше європейськістю цієї країни, ніж зусиллями наших чиновників. - Авт.). Було б добре, якби Міністерство закордонних справ України з відповідною вимогою зверталося й до Російської Федерації, журналісти якої досить часто ображали та продовжують ображати українців. Поки що мені невідомі випадки, коли б російські органи влади вдавалися до санкцій щодо власних ЗМІ за «напади» на Україну.
/withoutsection/article/73880/2012-08-03-zhurnalistiv-eska-rock-ne-lishe-zvilnili-a-i-oshtrafuvali/
Також за темою:
Радіоведучих, які образили українок, польські журналісти визнали «гієнами року»
Прокуратура висунула звинувачення польським радіоведучим за образу українок
Справу польських радіоведучих щодо образи українок передали до суду
Польське радіо Eska Rock заплатить $22 тис. за образу українок
