Лесю, не вимикай телефон!
Здається, каналу «1+1» на вихідних доведеться посидіти з калькулятором в руках, бо зрозуміти з офіційних коментарів, скільки людей збираються звільняти, вашій Дусі не вдалося. Хоча ніби й не білявка... Піар-директор каналу то каже, що буде звільнено 10-15%, то називає цифру в 70 осіб в одному лише «ТСН». Коротше, хай проводять інвентаризацію.
Одне прізвище звільненої я знаю точно: це моя улюблениця Леся Сакада-Островська, журналістка «ТСН» і лауреатка «Телетріумфу-2008». Колись вона казала, що її хіба що винесуть із «ТСН» уперед ногами, але тепер настроєна більш оптимістично.
«Я насправді очікувала цього давно, і не маю з цього приводу ніяких переживань, - сказала мені Леся. - У мене є купа справ. Я вже давно знала, що новини - це етап, що давно минув. Звичайно треба поступитись місцем. Цікавої роботи телебачення мені вже не могло запропонувати.
До мене надходять запрошення на роботу. Але поки що я нічого не планую, бо знаю, що хвиля звільнень буде по всіх каналах, і це незворотній процес. І я вважаю, що зараз відбувається світова криза. Шкода, що люди цього не розуміють. Я впевнена, що для телебачення найближчі два роки настане мертвий сезон, тому що телебачення - це реклама, комерція. Але яка ж комерція, якщо все навкруги руйнується?
Я більше, ніж інші, готова морально до кризи, і більше за інших усвідомлюю, до чого це все. Коли я дізналась, що слово криза перекладається з грецької як «кара Божа» або «момент вибору», я зрозуміла, що щось має зупинити маразматичність світу. Криза зараз змусить нас жити вищими матеріями. Керівники телеканалів зараз мають дуже серйозну відповідальність перед суспільством.
Із тих розрахункових грошей, які я отримаю, я поставлю грати на своїй дачі, замок гарний поставлю на сходах, куплю королівського корму своїй кішці на 12 місяців, і обов'язково заплачу за Інтернет наперед. І буду працювати в архівах, щоб знати, як звали мого діда, прадіда».
Що ж, Лесю, такий оптимістичний і концептуальний підхід до визначення поняття «криза» і подальших її наслідків мені ще не зустрічався. Дякую тобі за це, і єдине прохання - не вимикай телефон, бо раптом твоя Дуся збереться тобі зателефонувати і приєднатися. Загалом, тільки завдяки тобі я вперше зрозуміла, що не знаю прізвищ не тільки свого прадіда, а й навіть діда з батьком.
Цілую тебе, люба Лесю, не вимикай телефон.
Дуся
Фото:Дуся
