День відкритих дверей в Інституті журналістики, або Хай живе радянська преса!
Ваша Муся цікавиться усім, що стосується життя журналістів. А от цього разу мені випала нагода зазирнути в Alma Mater професії - Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, де в цей день зібралися майбутні першокурсники. Тут вони будуть зростати, як ананаси на городі, щоб за кілька років перетворитися на героїв наших таблоїдних медіа-новин.
Дорогою до інституту я помітила, що разом зі мною в маршрутці їдуть кілька ніжних і наївних абітурієнтів у супроводі серйозних і урочисто налаштованих батьків. Я не помилилася - вони всі вийшли на потрібній зупинці і попрямували до ІЖ.
На ґанку студенти старших курсів відпочивали після важкого навчального процесу. Вони спілкувалися на професійному журналістському жаргоні, який ще не відомий абітурієнтам. «Слишишь, а дурь єсть?» «Куда поєхал? За кальосамі? А яду нє хочеш намутіть?». Кілька таких фраз почула я за пару хвилин, доки чекала на фотокора, і зрозуміла, скільки нових знань чекає на дітлахів у цих стінах.
За короткий час діти з батьками заповнили ледь не всю актову залу ІЖ. Почалася офіційна частина. Виступав директор інституту Володимир Різун.
«Агітувати іти до нас вчитися підстав немає», - заявив директор. І назвав причини, які одразу перетворили частину залу з майбутніх журналістів на студентів інших вишів, а когось, можливо, й на солдатів української армії.
Багато хто з українських журналістів добре знає цих людей. У майбутніх студентів усе лише попереду.
Він нагадав, що в минулому році Інститут журналістики посів усі призові місця з популярності серед інших факультетів Університету Шевченка. Друге і третє місця за кількістю абітурієнтів посіли спеціальності «Видавнича справа і редагування» та «Журналістика». Лідером була спеціальність «Реклама та PR», конкурс на яку сягнув 40 осіб на місце.
Професор Валерій Іванов: «На «Рекламу та PR» потраплять лише одиниці»
«Пройдуть лише найкращі з найкращих», - застеріг Володимир Різун. А ті, хто не найкращий, можуть потрапити на контрактне навчання - 25 000 гривень на рік на денному відділенні та 20 000 - на заочному.
Втім, існує й «економ-пропозиція». Так вартість навчання в недержавному Інституті масової комунікації (дітищі самого професора Різуна) обійдеться у 18 000 гривень на рік. Різницю в ціні пояснив просто - до Інституту масової комунікації необхідно добиратися аж на студмістечко - тому, зрозуміло, й ціна нижча.
Перше завдання першокурсника-журналіста - не заблукати в коридорах інституту
На жаль, щоб розповісти, як добре вчитися в інституті, не прийшов ніхто з колишніх випускників, а нині зірок журналістики. Проте про свої кафедри трохи розказали професор Черняков, який, не зважаючи на свій поважний вік, добре знається на сучасних технологіях і курує спеціальність «Електронні видання», та Валерій Іванов, голова кафедри «Реклама та PR». Валерій Феліксович, зокрема, зазначив, що рекламники й піарники заробляють в кілька разів більше, ніж журналісти, але для цього зовсім не обов''язково обирати в інституті саме цю спеціальність.
Незмінний Черняков на вертикалі влади
Але справжніх майбутніх колег по цеху я впізнала під час екскурсії інститутом, яку влаштували для абітурієнтів. Після оглядин інститутської їдальні більшість групи рушила далі. Але кілька людей там і залишилися - проводити власне розслідування.
Після відвідин їдальні екскурсійна група поменшала
Від професора Олеся Гояна студенти дізнаються, що телебачення - справа серйозна
Студентка інституту розповідає про відмінність журналістів від їхніх сусідів - «КІМОшників»
За майбутнім журналістики підглядала ваша Муся. Цьомчики!
Фото Наталі Бровкіної
