Такого в українському кіно ви ще не бачили. Еротичний треш-горрор «Морена» викликав фурор на фестивалі «Миколайчук Open»
Одразу зізнаюся: у тексті я буду відкрито і безсоромно агітувати вас піти на це кіно. Хоча рішення випустити його у прокат усім дається дуже складно. Точніше — давалося. Рівно до цього показу. «Film.Ua Дистрибуція» таки береться прокатувати це неперевершене видовище. Таке мені підтвердив керівник промовідділу Дмитро Майстренко і сказав, що визначаються лише з датою.
Фільм припадав пилом на поличці з 2018 року, й Антоніна знає, що коли його здавали в Держкіно, там панство дивилося це все із шестигранними очима. Також ваша Антоніна знає, що частина акторів у повному шоці, що «Морену» нарешті хоч десь показали великій аудиторії і покажуть ще більшій. Можливо навіть вони вже продумують кампанію із викрадення і знищення всіх носіїв, на яких записана ця стрічка. Шановні актори, якщо ви читаєте ці рядки, то налякаю вас іще більше: робота цілком може отримати популярність у прокаті та бурхливі обговорення в соцмережах.
Я пишу ці рядочки в холі Центру Миколайчука на наступний ранок після прем'єрного показу та мимоволі слухаю людей навколо. І вони досі емоційно обговорюють «Морену» та ніяк не можуть вспокоїтися. Одразу ж після перегляду обличчя глядачів світилися від задоволення, очманіння, оторопіння та потрясіння. І, бачить бог, я вже й не пам'ятаю, коли так істерично реготала в кіно разом із цілою залою. Ось воно — єднання, про яке усі говорять.
На Леттербоксі практично одразу почали з'являтися перші оцінки: одні ставлять найнижчий бал, інші — максимальний. Других — більше. Коментарі до оцінок — вогонь.
Палко згідна з усіма коментаторами, але до останнього таки маю уточнення. Думаю, що пан Альошечкін ніфіга не хотів знімати ніяку комедію — просто вона вийшла. І все. Думаю, якби його запросили на прем'єру і, відповідно, на спілкування з аудиторію, маестро сильно би здивувався реакції. Адже жанр «так погано, що аж добре» не створюється навмисне, за що ми його і любимо. І не так часто спостерігаємо. Для того, аби таке породилося на світ божий, потрібно аби зійшлося багато факторів.
Сергій Альошечкін — крайній праворуч
Автори повинні водночас чутися неймовірними геніями і практично не мати здібностей, їхні задумки мають бути масштабними, з претензією на оригінальність та промовляння нового слова у мистецтві. Саме це поєднання переконаності у масштабах свого дару і його відсутності робить творіння цих людей кристалізованою, ідеальною кринжею.
Сергій Альошечкін зазвичай радував телевізійних глядачів різними серіалами, але ми знаємо, що серіальні працівники ховають у собі неймовірні амбіції. До речі, українське кіно було пережило іще двох Альошечкіних — Олександра та В'ячеслва. І вони — не брати Сергію. Хоча я була переконана, що брати. Судіть самі.
Інші Альошечкіни зафільмували для нас із вами такі незабутні горрори як «Синевир». Ось одразу трейлер.
І «Чунгул».
Якщо ви не роздивилися, то у фільмі знявся головний Тачь нашої країни — сам Апостол Володимир Мунтян. Він же — основний спонсор.
На обох стрічках теж можна добряче посміятися, але переконую вас: «Морена» взяла абсолютно інші висоти.
Отже, за сюжетом студенти-медики Юра та Аня приїздять до її батьків у село в Карпатах. Там же живе відьма Іванка, яку називають Мореною. Вона накидає оком на Юру, але Аня — персонажка, яка цілком існує у кінотренді сильної жінки, тому свого мужика вона віддавати не збирається.
Цінність такого мужика як Юра, на мою скромну думку, доволі сумнівна, проте жіноча душа — таємниця і в якийсь момент Аня навіть йде тягати Іванку-Морену за патли.
Чомусь автор впродовж усієї стрічки педалює тему гомосексуальності нашого Юрка. Герой вивчає англійську і постійно неправильно повторює фрази, які вмикає на телефоні. Приміром «He plays with the ball» він повторює як «I play with his balls». Або у фразі «I love ducks. But this duck is a strange one» дивні качки у Юрковій голові перетворюються на дивні члени: «I love dicks. But your dick is a strange one».
Жодного розвитку ця лінія не має, тому робимо висновок, що зроблена вона винятково для приколу. Хоча дуже дивно, адже тема сексу проходить повз «Морену» червоною стрічечкою. Там просто максимум оголення, причому лише жіночого. Несправедливо, звісно. Хоча, знаєте, я не впевнена, що хотіла бачити повністю голого Юрка. Акторок роздягають повністю та показують знову і знову, викликаючи у глядачів постійне очікування.
Але найбільше мені сподобалася сцена сексу, яка відбулася одразу на початку. Вона теж доволі відверта (як на наше кіно, в якому поки все відносно цнотливо), несподівана, жорстка і смішна. Найголовніше в ній — діалог між Анею та Юрою:
– «Туди, туди! Ну туди!»
– «Туди чи сюди?»
– «Ой, Юра!»
Сцена дуже бурхлива і голосна (відбувається вона у будинку батьків), її перериває тато Ані, який стукає у прозорі двері та повідомляє, що йому потрібна допомога Юри. Бо помер дід Єгор і треба терміново перенести двері, аби покласти його (мерця) на тверде.
Взагалі, діалоги — сильний бік «Морени». Наприклад, Іванка-Морена запитує у Юри:
– «Ти що, мерців боїшся?»
– «Що? Та морг — мій другий дім!»
Окрім цього глядачі можуть насолодитися абсолютно несподіваними поворотами і подачею чогось дуже незвичного як чогось ординарного. Як-от подружки Ані намагаються підказати їй, як помститися Іванці, й раптом згадують, що відьми раз на рік влаштовують шабаші у їхньому селі із жертвоприношеннями. І це ж якраз сьогодні буде! Сказано це так, наче про щось абсолютно тривіальне.
Також гучний сміх викликала сцена, коли Аня сидить на веранді і голосно плаче. До неї підходить її друг Петро і питає: «Ти що, плачеш?».
А взагалі, дуже важко ділитися враженням і нічого не заспойлерити. Адже важливу роль для правильного сприйняття відіграє ефект несподіванки.
Просто знайте, що далі за сюжетом головна героїня протистоїть Морені не лише на фізичному, але і на містичному рівні. На вас чекають веселі убивства, відсилки до «Чужого», неймовірні звукові та, не побоюся цього слова, візуальні ефекти. І, безумовно, неперевершений грим.
З нетерпінням чекаю на оголошення дати прокату, трейлер та постер. А також на всю промокампанію. «Морена» справді може стати дуже особливим кейсом на нашому кіноринку, адже такого ще справді не було. Дуже погано зафільмована робота раптом вистрілює, бо просто виявляється зовсім іншим жанром. Не горором, а комедією. Глядачі не лякаються, а сміються.
Повірте, такі щасливі обличчя після сеансу я бачу не так часто. Просто глядачі повинні бути підготовлені та поінформовані про те, що саме вони побачать. На «Миколайчук Open» саме так і сталося.
Тепер лишається уважно стежити за виконавцями головних ролей. Вони точно щось будуть вигадувати, аби цю стрічку більше ніхто й ніколи не побачив.
Фото: кадри з фільму «Морена», «Чунгул»
