Чому цей український фільм про любов і космос нам зараз страшенно потрібний? Але доведеться почекати
Це треба дивитися негайно! Але, знаєте, не всім щастить. Нині пощастило гостям міжнародного кінофестивалю в Торонто, де стрічку «Ти — космос» і показали. У програмі «Discovery», яка присвячена дебютним повнометражним фільмам.
Режисер Павло Остріков має славу одного з найбільш талановитих українських авторів комедій. Це він довів своїм коротким метром — я вам покажу кілька з них і ви переконаєтеся.
Так ось, кіноспільнота страшенно чекала на його повний метр, і нарешті він готовий. А готувався він цілих 7 років, і сюжет справді заслуговує на очікування:
«Фільм “Ти — космос” розповідає про українського далекобійника Андрія Мельника, який після вибуху Землі залишається останньою людиною у всесвіті, поки на звʼязок не виходить француженка Катрін. В самому серці цієї історії лежить самотність і наше бажання знайти когось, кому ми можемо бути потрібні. Навіть якщо для цього потрібно перетнути всю галактику. Це ті вічні теми, які завжди будуть актуальними, особливо в темні часи».
Паралельно з показом у Торонто автори, нарешті, виклали тизер. Я вже уявляю, як «Ти — космос» вийде у прокат і здійметься срач із порівняннями з «Космічною одіссеєю 2001» Стенлі Кубрика, і вся стрічка в усіх соцмережах перетвориться на царство кінознавців.
Далекобійника Андрія зіграв актор та військовослужбовець Володимир Кравчук. У нього є робот-напарник зі штучним інтелектом Макс, якого озвучив актор дубляжу і теж військовий Леонід Попадько. Понад те, співпродюсер стрічки Володимир Яценко також у війську. Інша продюсерка та його дружина — Анна Яценко — нині виховує їхніх маленьких дітлахів.
І це ще не все, бо режисер монтажу Іван Банніков також нас із вами захищає далеко не лише на «культурному фронті» та «кіношних окопах».
Хочеться також сказати про оператора Микиту Кузьменка. Бо його ім'я вже автоматично означає, що візуал буде бомбічним. Вибачте, не можу втриматися від оцих усіх дифірамбів. Просто фільми, які знімав Кузьменко, справді отримували купу дифірамбів саме за «картинку», наприклад «Жива ватра» чи «Памфір». А ще він знімає музичні відео разом із Таню Муіньйо.
Микита Кузьменко, Володимир Яценко та Павло Остріков на кінофестивалі в Торонто
Думаю, цього всього вже достатньо, щоб ви чекали на прокат стрічки «Ти — космос» так само, як і я. Він запланований аж на весну. Переможців фестивалю в Торонто оголосять 15 вересня. Тримаємо схрещені пальці.
Але ні, цього не досить. Я ж вам обіцяла показати інші фільми Павла Острікова. Так ось, у чому його фішка. Українська публіка часто жаліється, що комедії, які в нас знімають, завжди якісь тупуваті. Ок, продюсери хочуть комерційного успіху, і в цьому нічого поганого немає. Проте хочеться й альтернативи, бо величезна цільова авдиторія лишається неохопленою.
Хочеться, щоб комедія була водночас популярною, зрозумілою, масовою, але й розумною та добре знятою. Нині практично монополістом у такому ділі є Антоніо Лукіч. Гарну комедію може зняти й Аркадій Непиталюк чи Тоня Ноябрьова. Так ось, Павло Остріков має всі шанси теж отримати цей статус. І наші комедії можна буде дивитися не лише для того, аби тупо поржати з притрушених персонажів, але й подумати, надихнутися та отримати посмак.
Короткометражки Острікова не просто смішні, вони ще й дуже добрі. Він постійно кепкує зі своїх персонажів, але робить це з любов'ю та розумінням. У кожного героя чи героїні майже обов'язково в житті є якісь проблеми, ба навіть трагедії. У декого це життя взагалі не склалося.
Тому глядачам водночас і смішно, і співчутливо. І це саме те, що нам зараз потрібно — позитивні емоції, які робитимуть нас більш душевними та чуйними, будуть підтримувати і розважати. Припускаю навіть, що робот Максим у «Ти — космосі» теж буде хорошим. На відміну від кубриківського HAL 900.
Щоб не бути голослівною у своїй оцій патетиці та нестримних компліментах, тримайте кілька короткометражок Павла. Наприклад, «Випуск '97». Телемайстер Роман живе самотнім життям, але одного разу на базарі зустрічає Люду — свою шкільну любов. А далі все дуже неочікувано.
Або моє улюблене — «Голден лав», про сеанс швидких побачень у сільському клубі. Обіцяю: в кінці ви водночас усміхнетесь та розчулитеся. І отримаєте майстерклас, як можна показати мешканців села комічно, але не так, як це робила радянська та російська пропаганда.
А це «Одкровення». Пам'ятаю, дивилася його на якомусь фестивалі, і зал (у якому були переважно кіношники) страшенно реготав після фрази героя: «*бане українське кіно! завжди все через жопу!».
Ну а ще Павло зовсім недавно став співрежисером серіалу «Перші дні», в якому різні автори розповідають історії про початок повномасштабного вторгнення. Остріков зняв епізод про бездомного чоловіка та його сина. «Перші дні» якісно відрізняється від більшості наших серіалів, тому теж раджу, якщо ще не дивилися. Він є на Netflix.
