Держкіно знову передадуть Мінкульту? І чи варто чекати на нову голову цієї стражденної інституції?
Не нарити було важко, бо про цей перехід людоньки говорять уже певний час. Нагадаю, що колись Держкіно вже було під управлінням тоді ще Міністерства культури та інформаційної політики. Але в листопаді 2021-го його передали Кабміну. Денис Шмигаль заявив, що так буде краще для всіх. Бо, мовляв, Держкіно треба посилити. Що вдалося, то вдалося (табличка «Сарказм!»).
Тодішній міністр Олександр Ткаченко так обідився, що написав заяву про відставку. Але його не пустили. Цінний кадр, як-не-як.
Уже за останні кілька років Держкіно стільки разів вляпувалося в неприємності та демонструвало неймовірної дичини політику, що рано чи пізно довелося щось робити. І ось, пташечка принесла вашій Антоніні чутки, що рішення передати Держкіно знову під Міністерство культури (тепер з приставкою «і стратегічних комунікацій») — це вже доконаний факт, хоч і офіційно не підтверджений. Мовляв, про це по секрету сказав (чи сказала) хтось із заступників міністра Миколи Точицького. Ну і, мовляв, нам із вами про це оголосять вже у січні.
Що ж, ваша Антоніна якраз ходила на обговорення Стратегії розвитку культури від Мінкульту і перестріла там першу заступницю міністра Галину Григоренко. Та й запитала її, чи правда оце все, що люди кажуть.
Галина Григоренко
Галина Григоренко: «Це поки що неофіційна інформація. Ми зараз не маємо конкретних урядових рішень, які мають бути зазначені у постанові».
Антоніна: «Тобто, є чутки...»
Г. Г.: «…які я не можу ні підтвердити, ні спростувати. Тому що в мене немає документів, якими я вам можу сказати, що так, передано. Рішення прийняте або ні. Воно лишається в тому статусі, в якому воно є».
А: «Але чи розглядається така можливість?»
Г. Г.: «Ну, дивіться, це ж зміни на уряд. Тобто розглядаються вони чи ні, ми можемо побачити з порядку денного уряду. Зараз я вам про це нічого сказати не можу. Коли воно буде, то можна вже щось і обговорювати. А зараз — тільки чутки. Які я не можу ані підтвердити, ані спростувати».
Поряд стоїть режисерка Лариса Покальчук і згадує, що на конференції «Нова країна» від видання LB інша заступниця міністра Олена Ковальська сказала, що така рокировка Держкіно справді розглядається і це варто робити.
Олена Ковальська
Г. Г.: «Це було би логічно з усіх точок зору».
Також спільноту цікавить питання, чи означає можлива передача реорганізацію? Простіше кажучи, чи повиганяють з Держкіно принаймні перших осіб і наберуть нових? Відповідь — ні, не означає. Це просто зміни в положенні.
А.: «А ви могли б дати свою оцінку роботі Держкіно? Бо його не критикує тільки лінивий».
Г. Г.: «Ми всі читаємо одні й ті самі медіа. Є зауваження, є кейс Довженко-Центру. Зрозуміло, що є речі, які можна критикувати. Але мусимо розуміти, що все пов'язане з політичною ситуацією в країні, якимись призначеннями, рішеннями. Десь політичний рівень, десь не проговорили з громадськістю. Основна претензія, яка є у спільноти, — те, що не комунікують зі спільнотою».
А.: «Не тільки».
Г. Г.: «Це факт. Можливо й рішення, які приймаються непрозоро».
А.: «Від журналістів тікають».
Г. Г.: «Це є. Це факт, який ми мусимо прийняти. Це те, що є в публічному просторі, є незадоволення професійної спільноти, і з цим треба працювати. Це якраз те, що органи влади в нас часто не люблять робити — комунікувати з професійною спільнотою, діяльність якої вони і регулюють».
І все-таки про шанси отримати нове керівництво Держкіно. Пані Галина каже, що Юлія Шевчук, яка нині виконує обов'язки голови цієї установи, цілком може лишитися на своєму місці. Але. Якщо Держкіно таки передадуть під Мінкульт і Микола Точицький вирішить призначити головою відомства когось іншого, то ніщо йому не завадить це зробити. Але конкурсу не буде точно, бо воєнний стан.
Ну, що я можу вам сказати? Чутки, назбирані вашою Антоніною, зазвичай виявляються правдивими. Інколи, щоправда, з корективами. Ось думали ми про те, що Андрія Осіпова готують на голову Держкіно, а його обрали на голову Ради при Держкіно. Пан Андрій тоді Антоніні казав, що не хоче з усім цим зв'язуватися, але як скажуть, що треба, то вже треба.
Тому, шановна кіноспільното, час готувати своїх кандидатів. Як зробите списочок — просіться на прийом до пана Миколи зі своїми цінними порадами. Зрештою, немало кіношників позитивно відгукуються про співпрацю з Точицьким, коли він ще був дипломатом. Мовляв, і людина приємна, і значення культури розуміє.
Антоніна нічого не буде додавати, бо поки особливо до чого приколупатися в роботі міністра немає. Ну, крім того, що в тусовочці люди таки сумніваються, що він зможе працювати незалежно від ОП. Але хочеться вірити в краще, бо ж свята. Та і приємний профільний міністр, який розуміє значення культури, — це ледь не святий Миколай. Чекаємо на подарунки. Зрештою, абсолютно всі мною опитані дієвці культури вважають, що перехід Держкіно знову під крильце Мінкульту — це в кожному разі краще рішення, ніж лишити його під крильцем Кабміну. Гірше, як то кажуть, все одно не буде.
Фото: Укрінформ
