Немає лупи? Немає вечірки!
Вже остаточно з’ясувалося, що «чумою ХХІ століття» є зовсім не СНІД і навіть не целюліт – це гіркий талан маргіналів, «марлоків» сірого буденного підгламур’я. Тут, у сяючій вишині янголоподібних істот, немає нічого страшнішого за Malassezia globosa. І нічого більш престижного теж нема. Бо ніхто не може вважатися справжньою, гідною найліпшого життя людиною, хто не мав цієї пакості і не поборов її. Бо жахливий підступний грибок Malassezia globosa викликає лупу! І випадіння волосся! І пір’я з білосніжних крил! Ви де-небудь бачили скуйовдженого ангела, що несамовито чухається? Ну от. Так якого біса вважати якусь дівчину клінічною ідіоткою тому, що вона не бажає зіпсувати романтичне побачення однією волосиною, що випала на сніжно-білу духмяну піну у джакузі і такоє(!) може побачити Він!? Та все майбутнє шкереберть! А Він, між іншим, давно сміливо ходить у чорному і не боїться жодних близьких контактів хоч третього, хоч десятого виду. Розумієте, про що це я? Ви що, не дивитесь телевізор? Це ж наше віконце в світ, вірніш, фільтр, через який просотується лише та інформація, яка вважається потрібною саме зараз.
А квінтесенцією певної інформації є реклама. А реклама нам каже – життя без лупи, як вечірка без мартіні. Бо це лише небесні янголи бездоганні, а земні, гламурні, повинні довести, що вони живі і «майже як ми». А хто не без гріха, себто, без вади? Гламурна істота не може хворіти, приміром, на педікульоз, фі, не комільфо, а от милий недолік у вигляді лупи – це майже круто. І не венеричне, і вивести нескладно. А потім можна, трохи ніяковіючи, кокетливо процвірінькати, що «мала проблеми, вау», але тепер все гаразд, спробувала такий патентований засіб! І пальчиком по пробору вжик. Думаєте, зірка? Модель? Ні, просто вона знає деякі таємниці. Бо дивіться рекламу, а в ній – правда життя. А правда життя в тому, що до дівчат із тьмяним волоссям не приходить Джордж Клуні і не приносить мартіні. А мартіні і лупа, речі десь одного порядку, бо взаємодіють за фізичними законами – знищення одного автоматично тягне за собою появу іншого. Позбувся лупи – отримав мартіні, вечірку і Клуні на десерт. Круто. Закон збереження гламурних мас. А по-інакшому, підспудно доводить реклама істину, не буває, інший шлях занадто довгий. – Це ж треба певний час сумлінно вчитися, прагнути, наприклад, стати актрисою, підкоряти Голівуд, а вже потім, можливо, познайомитися із тамтешнім Клуні і мати змогу на власні тяжко зароблені гроші купувати собі мартіні. Це якось по-дурному, подібна життєва путь нагадує ненаукову фантастику. А реклама доводить, що все просто, головне – блискуче волосся і здорова шкіра голови, хочеш бути успішним – виглядай на мільйон баксів. Дівчат із лупою не беруть в космонавти. А що там в голові, неважливо, головне, як виглядає голова зовні.
Основне, позбавитися від лупи, результат – мартіні. Мораль: немає лупи – немає вечірки. Ви що-небудь зрозуміли? Ми ходимо по колу, і коло це замкнене, особливо, якщо виходити з логіки, що виходить з сучасної філософії буття, квінтесенція якої виходить з рекламних роликів у домі, котрий побудував Джек. Уф, навіть писати про це складно, бо паморочиться у голові, яка з відчуття протесту бажає вже не просто вкритися лупою, а взагалі коростою. Щоб не подумали бува чогось. Ну, це у мене, розумної, імунітет супроти «мотлох-культури», а скільки незміцнілих і необтяжених інтелектом голівок беруть на щиру віру все, що інтимно розповідає їм телевізор. І в анамнезі – лоботомія, викликана гламурним вірусом через носія-рекламу. Цей вірус страшніший буде за милий примітивний Malassezia globosa. А якщо все це ще й мартіні запити, інтоксикація вийде просто феєрична. Вечірка forever! Адже, як з’ясувалося, боротьба із лупою – це і є сенс буття. Всілякі Канти-мудрогелі відпочивають. Клуні прийшов!
Іда Ворс
(фото edupi.net, rwcdax.here.net)