За что НСЖУ хочет уволить Зураба Аласанию
Вчерашнее заседание пленума Национального союза журналистов Украины (НСЖУ) и принятое на нем решение обратиться к премьер-министру Украины с требованием уволить гендиректора Национальной телекомпании Украины (НТКУ) Зураба Аласанию, вызвало бурную реакцию. Во-первых, всех интересует, за что именно хотят уволить Аласанию, а во-вторых, кто все эти люди, которые от имени НСЖУ пишут письма Гройсману.
Ответ на первый вопрос дала секретарь НСЖУ Татьяна Котюжинская, один из инициаторов обращения к Владимиру Гройсману. На своей странице в Facebook Котюжинская выложила рабочий вариант обращения НСЖУ, который еще будет обсуждаться:
Проект!
Відкрите звернення пленуму Національної спілки журналістів України до Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана
Два роки від часу ухвалення Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» так і не дали відповіді на ключове питання: «А чим власне новий мовник вирізнятиметься в українському телерадіопросторі від державного?».
Телеканал «UA: Перший» зараз у центрі реформ. До нього прикута увага громадськості, медіа, європейських експертів, але аж ніяк не глядачів. Адже канал пережив найбільше падіння показників за останні 10 років.
З лютого 2015 року частка не досягає навіть до 1%.
Зараз «UA: Перший» у хвості рейтингової таблиці.
Якщо «UA: Перший» є «критерієм якості», то виникають сумніви у доцільності такого зразка мовлення й ефективності використання понад півмільярда коштів платників податків!
Фактично, прикриваючись критеріями просування до європейського дому, нинішні керівники НТКУ нищать телерадіокомпанії в особливий період. Адже випробування, що випали на долю країни останніми роками, загострили питання організаційно-правового стану національного інформаційного простору. Це потребує продуманих і системних кроків, що передбачали б як зміцнення держави в інформаційному просторі, так і гарантували б демократичний розвиток засобів масової інформації.
Перший етап приєднання ОДТРК, Українського радіо, каналу «Культура» до Національної телекомпанії України виявив абсолютну неготовність останньої до реалізації основних положень Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України».
Журналістські колективи очікували від керівництва НТКУ сприяння та спільної роботи з поліпшення якості контенту. Держкомтелерадіо розробив для НТКУ методичні рекомендації щодо дотримання журналістських стандартів. Але, вочевидь, вони не цікаві керівництву НТКУ. Можливо, воно готує альтернативу? Але про цю альтернативу нічого не відомо ані філіям НТКУ, до так званої реформи, обласним телерадіокомпаніям, ані журналістам.
Під час відвідування філій у Харкові, Житомирі, Дніпропетровську та Кіровограді з вуст керівника НТКУ лунають звинувачення в непрофесіоналізмі та погрози масових скорочень, а не план дій щодо розвитку НТКУ та її філій.
Тільки завдяки активній позиції Національної спілки журналістів України - майже 2 тисячі журналістів, які працюють в системі НТКУ, є членами Спілки, реорганізація НТКУ відбулась без незаконних скорочень.
Але надалі настають етапи, що викликають стурбованість у трудових колективах у зв'язку з загрозою незаконних скорочень за відсутності розробленої та обговореної у колективах, журналістських організаціях системи регіонального мовлення, положень про проведення конкурсів та атестації журналістів, технічних співробітників у регіональних теле- і радіокомпаніях.
Під вивіскою суспільного мовлення як гаранта реалізації прав громадян на отримання суспільно важливої інформації вибудовується жорстка централізована модель управління, що ліквідовує самобутніх регіональних мовників як самостійні, потужні інституції територіальних громад, але не дає нічого нового, якісного, очікуваного журналістами і суспільством.
Український досвід побудови суспільного мовлення, всупереч європейським традиціям децентралізації влади, врахування особливостей областей повертає нас до залізобетонної «радянщини». Зрозуміло, що така псевдопрогресивна практика організації телерадіомовлення не слугуватиме чинником розвитку регіонів і морально-психологічної стабілізації усього українського суспільства.
Надмірна централізація поточної діяльності НТКУ у поєднанні з відсутністю чіткої стратегії розвитку майбутнього суспільного мовника, невиплати заробітної плати створили атмосферу апатії та небажання творчих колективів поєднати свою долю з горе реформатором, який, з незрозумілих причин, поставив знак рівності між суспільним мовленням та своїм ім’ям.
Виходячи з вищезазначеного, пленум Національної спілки журналістів України звертається до Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана з вимогою ініціювати звільнення з займаної посади генерального директора НТКУ Зурабі Аласанії у зв'язку з невиконанням трудових обов'язків, зокрема щодо допущення заборгованостей із заробітної плати, неналежною реалізацією редакційної політики телекомпанії та оголосити конкурс на цю посаду для проведення реорганізації НТКУ відповідно до Закону.
Ми прагнемо реформування системи державного мовлення, а не знищення національної і обласних телерадіокомпаній!
То есть уволить хотят одновременно за «жесткую централизованную систему управления» и неисполнение служебных обязанностей, за низкие рейтинги, «совковость» и задержку зарплат.
Интересно, что министр внутренних дел Арсен Аваков считает, что причины заявления НСЖУ – в критических материалах, которые демонстрирует НТКУ:
Зураб Аласания хотят уволить в отместку за размещённые критические программы.И компанию атаки на него развернули из-за этого. Несомненно, и не в первый раз. Не за глобальные «ошибки реформирования» - все приземленнее - за всевозможные «Схемы», «Версии» и другие расследования, которые он допускает в эфире бывшего УТ-1. Стоит говорить правду, без жеманства замаскированных строчек какого-то пленума НСЖУ..
Эдакиий коллективный разум всемогущих сильных мира сего решил: до частных каналов не дотянемся, а уж этого «хлопнем», чтобы неповадно было..
Мне не нравятся ни Схемы ни Темы не БеБемы, они зачастую ангажированы и предвзяты, деструктивны и разрушающи - как, зачастую, и ошеломляющее остры и точны. Но, это субъективная оценка качества журналистики – и увольнять за это решением Кабмина – значит увольнять за критику власти и возвращаться в постылое прошлое! Невзирая на то количество яда, которое вылито этими программами и на меня лично – так поступать нельзя, аморально и это путь к диктатуре номенклатурных решал!
Вокруг информационного пространства сегодня много полемики. Зачастую объективно не комплементарной для каналов и журналистов. Но когда пленумами и призывами «обращаются с просьбой» к сильным мира сего – и в результате по сути ЗА КРИТИКУ ВЛАСТИ хотят уволить менеджера телеканала – в современных условиях это РЕВАНШ старого. Так мы Украину не обновим.
Я, как член Кабинета Министров не буду голосовать за подобные решения и активно буду таким решениям противодействовать!
Aleksei Bobrovnikov интересуется, чем, кроме заявлений, занята НСЖУ:
Я довольно неожиданно для себя узнал, что у нас в стране есть такая организация -- национальная чего-то там журналистов Украины.
Мне просто стало интересно, что это. Это профсоюз, они выдают путевки? Ну, как было раньше. Т.е. как бы турагенство? Тогда куда можно с ними поехать?
Или они ходят в суд, если иски против журналистов? Или вдове с детишками собирают помощь, вдруг чего? Т.е. как волонтеры?
Хотя, наверное это и есть журналисты. Тогда что они пишут и где можно прочитать?
Но я не читал, значит, все-таки профсоюз... Раз это профсоюз, то они, получается, в доме профсоюзов сидели?
Тогда где они теперь? На улице?
Непонятно как-то.
И еще, если это какая-то большая организация, то за счет чего они живут? Какие-то взносы или госбюджет? А если взносы, то чьи?
Я примерно 15 лет работаю журналистом, но никогда не сталкивался с этой организацией.
Или, может это такая подпольная организация, которая помогает журналистам в оккупированном Крыму и на Донбассе?
Может, кто-то сталкивался? Просто интересно.
Андрей Капустин, отвечая на многочисленные вопросы о том, кто входит в секретариат НСЖУ, опубликовал небольшой список руководства:
Доводим до сведения Гройсмана, а заодно и до всей остальной заинтересованной публики списочек тех, кто сегодня рулит в - еще раз капслоком - НАЦИОНАЛЬНОМ СОЮЗЕ ЖУРНАЛИСТОВ УКРАИНЫ.
Особенно рекомендуется обратить внимание на возрастной показатель.
Это местами даже круче, чем Политбюро ЦК КПСС брежневского разлива.
Потому что многие хорошо помнят не только Брежнева, но и Сталина...
И при этом никакой люстрации.
Хотя немало членов этого «Списка ветеранов совка» верой и правдой служили идеологическому департаменту КПСС. Что автоматически приравнивается к службе в КГБ…
Так что, ловите кайф от этого заповедника… сорри… красы и гордости отечественной журналистики:
Правління НСЖУ - керівний орган у період між з’їздами, створюється з представників регіональних організацій.
3. ВОРОБЕЦЬ Дмитро Андрійович - голова Закарпатської обласної організації НСЖУ ( 19.05.1935 р.н.)
4. БОЙКО Віктор Михайлович - голова Сумської обласної організації НСЖУ ( 22.08.1954 р.н.)
5. БРИЖ Олександр Михайлович - голова Донецької обласної організації НСЖУ ( 10.09.1947 р.н.)
6. ГОЛУБ Олександр Олександрович - голова Харківської обласної організації НСЖУ ( 09.01.1955 р.н.)
7. ГРИНЬ Григорій Федосійович - голова Полтавської обласної організації НСЖУ ( 15.08.1957 р.н.)
8. ДОЛИНА Валерій Федорович - голова Херсонської обласної організації НСЖУ ( 22.02.1953 р.н. )
9. КЛИМОВИЧ Ярослав Іванович - голова Львівської організації НСЖУ ( 25.02.1950 р.н. )
13. КУЗЬМЕНКО Наталя Ігорівна - голова Запорізької обласної організації НСЖУ ( 09.04.1957 р.н.)
14. НАБРУСКО Віктор Іванович - доцент Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка ( 15.09.1958 р.н.)
15. ПАЛАМАРЧУК Василь Миколайович - голова Вінницької обласної організації НСЖУ ( 18.02.1944 р.н.)
16. ПАНКОВ Олександр Григорович - голова Луганської обласної організації НСЖУ ( 18.09.1949 р.н.)
17. ПЛАХТА Вікторія Антонівна - голова Івано-Франківської обласної організації НСЖУ ( 01.12.1952 р.н.)
18. РАБОТІН Юрій Анатолійович - голова Одеської обласної організації НСЖУ ( 09.08.1956 р.н.)
19. РОЙ Микола Федорович - голова Житомирської обласної організації НСЖУ ( 15.11.1952 р.н.)
21. САВЧАК Михайло Іванович - голова Волинської обласної організації НСЖУ ( 06.01.1954 р.н.)
22. СЕРДЮЧЕНКО Юрій Миколайович - голова Кіровоградської обласної організації НСЖУ ( 02.06.1952 р.н.)
23. СОРОКА Михайло Михайлович - голова Київської організації НСЖУ ( 06.02.1948 р.н.)
24. СТЕЦЕНКО Микола Станіславович - голова Миколаївської обласної організації НСЖУ ( 20.03.1947 р.н.)
25. ТАРАСЮК Дмитро Володимирович - голова Рівненської обласної організації НСЖУ ( 16.06.1955 р.н.)
26. СМОЛДИРЄВА Тетяна - в.о. голови Чернівецької обласної організації НСЖУ ( 13.06.1941 р.н.)
27. ТОКАРСЬКИЙ Микола Миколайович - головний редактор газети «Приазовский рабочий» ( 15.12.1955 р.н.)
30. ЧАМАРА Віктор Іванович - квота від Київської обласної організації НСЖУ ( 08.10.1952 р.н.)
31. ЧЕРЕМНИХ Віра Миколаївна - секретар НСЖУ ( 28.02.1948 р.н.)
32. ШПАК Віктор Іванович - президент Української видавничо-поліграфічної компанії «Експрес-об'ява» ( 23.10.1956 р.н.)
33. ЯДУХА Йосип Іванович - голова Хмельницької обласної організації НСЖУ ( 17.08.1943 р.н.)
Вот, чтобы не было обвинений в придирчивости, вам типичный примерчик:
Савчак Михайло Іванович - голова Волинської обласної організації НСЖУ з 2004 року, головний редактор обласної газети «Діалог».
Народився 6 січня 1954
У 1982-90 займався питаннями преси та ідеологічної роботи, обіймаючи різні посади у Володимир-Волинському міському та Волинському обласному комітетах Компартії України.
З 1991 по 2007 – редактор-співзасновник обласної інформаційно-комерційної газети „Волинська реклама".
З жовтня 2007 по червень 2008 трудиться на посаді начальника управління інформації та зв’язків з громадськістю Волинської обласної державної адміністрації.
Член НСЖУ з 1979. Неодноразово обирався секретарем, першим заступником голови правління Волинської обласної організації Національної спілки журналістів України.
Украина, говорите? Европа? ХХI век?...
Ну-ну…
P.S. Информация взята с официального сайта НСЖУ и поэтому воспринимается, как актуальная.
Ольга Герасимьюк, являясь членом НСЖУ, решила не платить взносы Союзу, потратив их более рационально:
Саме шукала свій членський білет - сплатити внески... В НСЖУ я з 1987 року ( я, мабуть, найдовше з нині сущих там:)- і основне, що нас зі Спілкою поєднує, це внески. Куди вони йшли всі ці довгі роки, я не відаю. Ні видання нормального, ні школи, ні професійної підтримки - так необхідноі журналістам в умовах розваленоі системи підготовки медійників... Колись попросила: а можна, щоби моі внески йшли цільовим напрямком - наприклад, сім'ям журналістів, що загинули, або безробітним журналістам. На мене виразно подивилися, мовляв, " да ви гонітє".
Зараз поклала квиток назад у шухляду - і витрачу я ті гроші краще на госпіталь, на гостинці хлопцям на Великдень.
Десятиліттями чекала, що НСЖУ реформується. Переросте в такий союз, як у інших краінах, в авторитетну спілку професіоналів. Пропонувала допомогу. Але це була омана, мара й моя глибоко наївна віра в те, що хороше можна зробити з безнадійного...
Каюсь.
Який пленум... Яке звернення до прем'єр-міністра? Про що то, якщо по-чесному? Які такі рейтинги... Про що ті всі лукаві слова? До речі, а як на предмет того, щоби поцікавитися рейтингом самоі НСЖУ?
Журналисты, вступившие и не вступившие в НСЖУ, высказывают слова поддержки Аласании и, мягко говоря, удивлены обращением НСЖУ к Гройсману:
Як добре, що я-таки не пішла вступати до НСЖУ. Бо-ло-то. Ось читаю: бла-бла-бла "як добре, що ми не допустили скорочення при реформуванні НТКУ". Добре? Півтори тисячі нероб, які отримують зарплату і не здатні вже ні на що, це нормально? За гроші платників податків, між іншим. Аласанія взявся зробити з гнилого УТ1 (так, саме УТ1, як би ви його не називали) щось путнє. Направити кошти на створення нормального, затребуваного контенту. Спробував розхитати оте "надгробне риданіє", на якому вже й пліснява не множиться. Нєєє. Нафіга?? Хай неліквід продовжує ходити на роботу, коптити курилки та коридори і отримувати зарплату. А Zurab Alasania - на мило! Дааа. Це воно. А чого він зазіхнув на святе? Працювати примушує. От же ж, ні стида, ні совісті. Погрожує скороченням. Нєєє. Однозначно треба Аласанію на мило. Коротше, Зурабе, тримайтеся! Думаю, у Гройсмана вистачить тями розібратися, хто є хто.
Щось мені звернення пленуму нсжу щодо Зураб Аласанія нагадує совєтськічаси не лише словом плєнум( імхо
Людям редко веришь. Особенно в наше время. Особенно в нафталине.
Zurab Alasania это правило разрушает (сам того не зная секунды с третьей).
Ему удалось уже довольно много чего сделать (поставить вверх дном то, что давно в этом нуждалось. Заставить работать тех, кто лет 100 назад забыл, что это вообще такое за ненужное никому занятие. Разворошить насквозь опутанное паутиной пространство, в конце концов). Но люди.. Эти милые сердцу создания так не привыкли Смайлик «smile»
Больше всего на свете они хотят, чтобы стало так, как было (Милахи, ей Богу!)
После прочтения всего, что происходило на собрании доблестной спилки (привет ещё одному ооочень важному и, несомненно, очень нужному органу нашей страны), на лице появилась улыбка. Искренне.
Ребята, да Зураб будет первым, кто обрадуется своему увольнению!! Поверьте, тянуть всю эту махину на себе - ещё то удовольствие!!
Проектов, достойных его амбиций на его век хватит с лихвой - будьте спокойны. Это видно и все причастные это знают.
А вот найти такого же обезбашенного, в самом крутом смысле этого слова, профессионала, вам удастся вряд ли. Кто лично знает ЗГ, в курсе.
В общем, удачи!
Как говорится, попутного ветра вам, господа-заседатели, в горбатую спину..
Очень неприятен этот вопль "пленума НСЖУ". Но с другой стороны, это яркое свидетельство того, что Зураб Аласания двигается в правильном направлении. Раз нафталиновые бездельники дают о себе знать подобным образом, значит им стало плохо, а значит работа дает свои результаты.
Уничтожение старой и прогнившей системы и строительство новой - это всегда сложный процесс, который можно сравнить с строительством нового здания на месте старого. Паразиты, поселившиеся в гнилых стенах, прогнивших и покрывшихся плесенью досках, не будут довольны уничтожению их среды обитания. Бездельникам было тепло и комфортно, но тут пришел Зураб Аласания и начал кардинальные изменения. И в новом, чистом и современном здании им уже не будет места. Вот они и пытаются огрызаться.
Радует только то, что все эти грызуны, аскомицеты, черви и пр. мерзость, не имеет никакого законного права и никаких теоретических шансов на реализацию своего желания.
Пленум?!!! НСЖУ?!!! Уволить АЛАСАНИЮ?!
Опять нафталиновые куклы обнаружились. В спилке закончились печенья и чай ахмат в пакетиках? Я был уверен что никчемная организация престарелых бездарностей от журналистики уже давно почила в бозе. А нет, они требуют отставки АЛАСАНИИ.
Никчемности, советская отрыжка партноменклатуры. Вы не стоите и ногтя Аласании. Спрячьтесь обратно в свои норы, пишите колонки в Сильский Вестник и тихонько дерибаньте выделенный бюджет пока вам не передавили капельницу. Инертные нули.
Дурнуватий пленум Національна спілка журналістів України (НСЖУ)вирішив зайнятися політикою, висловив незгоду з роботою керівника Національної ТРК Зураб Аласанія.
Хвиля піднялася. Ктось почав розповідати, що Аласанія облаяв якогось там журналіста і можна відшукати керівника краще, хтось - що #НСЖУварто розігнати.
Я сьогодні теж висловив свою позицію з приводу політичної заяви НСЖУ. Вчасно пригадав, що є керівником "первічки" і маю право голосу.
Епітет "дурнуватий", який я застосував на початку статті дуже влучно передає моє ставлення до рішення щодо звернення до голови Уряду з приводу відставки Зураба. По-перше, це звернення є голосним пуком у калюжу. Всі повноваження Правління перелічені у Статуті організації. Так ось, у Правління НСЖУ немає навіть дорадчого голосу щодо кадрових рішень Уряду.
Я б ще розумів, як би якусь політичну оцінку ситуації надав би з'їзд. Теж не дуже, але все ж такі подібне рішення можливо було б врахувати як заява потужної організації.
Тепер що стосується пана Зураба Аласанії. Процес, який він почав - дійсно болісний для тих, хто роками витрачав бюджети, не особливо переймаючись якістю контенту.
Треба розуміти, що держава не може і не має платити зарплатню лише через те, що хтось добре влаштувався.
Але, знаєте, я тут пригадав забавну історію, що пов'язана була з однією з регіональних ТРК. Керівництво компанії, розуміючі, що змушене буде віддати студію, робило все, щоб знищити її - камери, обладнання - все, що можна було списати - списували та розтягували. Власне, це робили ті, на підтримку кого сьогодні вийшов сьогодні пленум НСЖУ.
Отже, я радив б керівництву НСЖУ не соромитися і скасувати ганебне звернення. Яким чином? - це вже вам краще вирішити.
А взагалі, Пленуму правління у першу чергу варто було б привести до ладу реєстраційні справи організації - в реєстрі юросіб головою НСЖУ досі вказаний Олег Налівайко. Що, звісно, є порушенням, бо Налівайко вже два роки як перейшов працювати у Держкомтелерадіо України. Більше того, в реєстрі громадських об'єднань НСЖУ... взагалі відсутнє. Саме час б виправити недоліки: до з'їзду залишилося менше року.
Стоп! А що таке НСЖУ? Це типу, як ЦК Комсомолу? А вони взагалі комусь потрібні? Може, в сад? Я за Zurab Alasania якщо кому цікаво.
спілки зазвичай захищають своїх членів, таке в них призначення. а от в нас вони здебільшого для того, щоб гуртом "осуждать", "клєйміть" та писати колективні звернення проти одного. подавляющім большинством, ага. я член НСЖУ і навіть маю нагороду. і ось мені за це соромно сьогодні. із Zurab Alasania
Висловилася одна з "модерних" структур, яка нагадує мені про часи, коли радіо ще говорило "в Петропавловске-Камчатском - полночь". Одне з ключових завдань реформування НТКУ - ефективність структури. Одне з ключових завдань НСЖУ та профспілки НТКУ - консервація статус-кво. "В Петропавловске-Камчатском - полночь".
Можу собі уявити, скільки Зураб Аласанія витрачає, просто щоб рухатися в цьому желеподібному середовищі. Успіхів!
Щойно адекватний медіаменеджер починає розгрібати залежані проблеми, так одразу і з'являється група фахівців-борців за справедливість. Zurab Alasania - це з одного боку слава. З іншого - буде дуже шкода, коли ця нісенітниця закінчиться за планом цієї ініціативи. Тримайся.
Наконец, высказался и сам Зураб Аласания:
Йой... Якщо хто не знає — НТКУ й досі є державной установою, з усім, що з того вивалюється. То дати йому ради — питання часу, терпіння, поступового реформування.
Ну але бентежить інше: як же тхне реваншем в країні... Ре-акція по всіх фронтах, ніби просто причаїлися на час, і з кожним днем тепер все сміливіше виповзають на світ божий. Тут хапнуть, там дряпнуть — і дивляться, чи пролізе. А тоді вже бережиться всі.
Панове можновладці, я не є прихильником теорії зрад та галасного у Фейсбуці крику.
Але — що ви робите, що воно полізло?
І до друзів — чого ми не робимо, що воно полізло?
Фото: АиФ
