Два «Миротворца»

Два «Миротворца»

В один день, практически одновременно, прошла пресс-конференция МИП, посвященная аккредитации журналистов у так называемой «ДНР», а также пикет активистов у стен МИП с требованием отставки замминстра Татьяны Поповой
Два «Миротворца»
Два «Миротворца»
19 Трав 2016
0
5053

Сегодня состоялась пресс-конференция на тему «Чи є акредитація журналіста проявом його громадянської позиції? Що є персональними даними людини - юридичне тлумачення». На самом деле, последняя часть заявленной темы даже не обсуждалась, хотя как раз этот вопрос в последнее время на редкость актуален. Хотя бы потому, что некоторые редакции украинских СМИ опубликовали паспортные данные своего коллеги, оператора программы «Схемы», с полным указанием серии, номера, места регистрации и других персональных данных. Неужели не знали, что подобные данные охраняются законом Украины?

По теме пресс-конференции высказался Сергей Лойко, включавшийся по скайпу, журналист «24 канала» Владимир Рунец, чьи данные были в опубликованной «Миротворцем» базе, и глава ГО «Донецкий институт информации» Алексей Мацука. Модерировала ход дискуссии заместительница министра информационной политики Татьяна Попова.

После выступления Лойко, который поддержал журналистов, аккредитовывавшихся у так называемых «властей ДНР», о своем опыте работы в ОРДЛО рассказал Владимир Рунец, на момент получения аккредитации представлявший редакцию Danish Broadcasting Corporation (Датского общественного телевидения):

- Я пропрацював на Донеччині з того боку з березня по жовтень 2014-го – достатньо довгий період, після якого ми з редакцією дійшли висновку, що я більше не можу їздити на їхні позиції, дивитися, як стріляють по моїх співгромадянах. Звичайно, мені важко було залишатися осторонь, коли я там працював і бачив, як вони обстрілюють нашу сторону, на якій були присутні і мої друзі, і деякі з моїх рідних. При цьому, хочу зазначити, що в Києві цього року вільно пересувалася знімальна група сайту «Анна Ньюз», до роботи якої є багато запитань. Де була в цей час СБУ? Інші правоохоронці? Тому я вважаю, що публікація бази журналістів з боку «Миротворця» не була помилкою, це політична гра деяких політиків, яка спрямована на дискредитацію журналістів, щоб вони не могли критикувати дії влади. При цьому деякі депутати порівняли цей злив з «панамськими паперами» - що є свідоцтвом того, що депутати, у тому числі деякі колишні журналісти, не мають розуміння, що тиск на народного обранця, чиновника - не те саме, що тиск на журналіста.

На окупованих територіях живе багато людей, які вважають себе українцями, багато заляканих людей, які не можуть розповісти про те, що відбувається там. І без акредитації зараз зовсім неможливо донести інформацію про те, що там відбувається насправді. Проблема не в тому, що мій телефон був оприлюднений – він є у моєму профілі в Фейсбуці, і мені телефонують сотні людей. Проблема в тому, що на нас наклеїли ярлик посібників терористів, хоча я жодного разу не працював з терористами.

Алексей Мацука рассказал о положении местных, донецких журналистов, которые подпольно продолжают работать на оккупированных территориях:

- Із перших днів так званої «русской весны» здійснювався тиск на місцевих журналістів, від яких вимагали визнати ці угрупування. І досі всі списки з даними, у тому числі паспортними, разом із адресами нашого майна, номерами авто і т.д, знаходяться у відкритому доступі на сайтах цих угрупувань, і досі моїх знайомих та родичів запитують, чи не повернувся я додому, і коли вже мене можна буде заарештувати. Так виглядає реальний тиск на журналістів – і ми виїхали, в тому числі, щоб мати захист від такого тиску на журналістів. Але зараз ми бачимо, що вже тут, в Україні, яка є правовою державою, знову виникли списки – і в мене виникає запитання, чому знову виникла та сама ситуація. Півроку тому наша ГО започаткувала ініціативу «Другий шанс» для тих журналістів, які хотіли би виїхати з ОРДЛО у велику Україну, та продовжити працювати власне журналістами. Зараз ми говоримо про проблеми, яки виникли у закордонних журналістів – але взагалі не кажемо про проблеми тих колег, які двадцять років висвітлювали життя багатомільйонної області, а зараз взагалі не можуть працювати. І якщо вже виникло питання з цими списками, то ми вважаємо, що треба зараз вирішувати і проблему зі списками журналістів, які є на окупованих територіях – адже жодних карних справ проти очільників угруповань, які переслідували и переслідують журналістів, з боку України не порушено.

Татьяна Штан, журналистка «Фактов тижня», тоже попала в список «Мировторца», и рассказала о причинах, из-за которых получала аккредитацию в т.н. «ДНР». Она вместе с журналистом и водителем была зачислена в список «пособников террористов», потому что участвовала в освобождении пленного киборга – и по требованию Александра Захарченко должна была показать на украинском канале, как он «совершает акт милосердия», отпуская украинского пленного.

В зале «Укринформа» практически не было людей, которые оспаривали бы право журналистов аккредитовываться для работы у различных незаконных группировок. Однако, к сожалению, на мероприятии не присутствовали те, кто высказывается против подобной аккредитации. Как сообщила Попова, «вторая сторона» конфликта отказалась от участия в пресс-конференции, сославшись на то, что у депутатов сессионная неделя.

В то же время, не депутаты и чиновники, а собственно представители общественности, поддержавшие право «Миротворца» публиковать персональные данные журналистов, ожидали Татьяну Попову в другом месте – у входа в МИП. Там происходил митинг с требованием отстранить ее от занимаемой должности. У входа в здание собрались человек сорок-пятьдесят, многие – в камуфляже, и в мегафон громко требовали отставки Поповой, разговора с Юрием Стецем, и выказывали поддержку «Миротворцу». Активисты представлялись членами различных ГО, в том числе С14, а также общественного движения «Відсіч». В какой-то момент активисты вошли в здание, пообщались с единственным представителем МИПа, который к ним вышел – а затем практически беспрепятственно поднялись на шестой этаж здания, на котором, собственно, и располагается МИП.

Представители общественности, не найдя ни министра, ни его зама, с пристрастием спрашивали у немногочисленных сотрудниц МИПа, чем они вообще занимаются, зачем министерство устроило флешмоб, в ходе которого люди выстроили живое число 1944, названный активистами «уровнем флешмба для дурдома», а также выясняли, знают ли сотрудники МИПа, что Стець – кум Порошенко. «Детектор медиа» обратился за комментариями к одному из организаторов акции Сергею Мазуру, представителю общественного движения «Відсіч».

- У чому мета вашої акціїї?

- У нас дві вимоги: відновлення роботи сайту «Миротворець» та звільнення Тетяни Попової. На даний момент ми вже знаємо, що «Миротворець» зробив заяву про продовження своєї діяльності.

- Ви знаєте, що «Миротворець» припиняв свою роботу за власним рішенням?

- Так, але не можна казати, що він добровільно припиняв свою діяльність. Це було зроблено через тиск громадськості, у тому числі міжнародних інститутів. І на них почали заводити кримінальні справи. По відношенню до журналістів, я вважаю, що «Миротворець» вчинив дещо некомпетентно, він мав відфільтрувати цей список: частину даних журналістів, які діють за ворожою пропагандою, залишити в списку, а частину, до роботи яких немає претензій, видалити. Адже якщо мова йдеться про публікацію даних сепаратистів, у тому числі сепаратистських журналістів, то ми не можемо послатися на закон про захист персональних даних, бо немає закону, який дозволяє вбивати людей – але ж нам треба воювати и захищати свою державу.

- А чому ви вимагаєте звільнення саме Попової?

- Тому що вона вимагала закриття сайту, але потім змінила свою риторику, і вимагала вибачень від сайту за публікацію даних журналістів. Взагалі, суть нашої претензії в тому, що вона мала залагодити цей конфлікт, знайти якийсь компроміс, а не роздувати конфлікт – вже й не такий великий на початку. Те, що українські журналісти працюють там – це одне питання. А інше – це їхня акредитація, співпраця з невизнаними структурами. Треба розглядати, для чого вони це робили. Якщо журналістів запрошують на обмін полонених – це одне. Але якщо вони роблять пропаганду – це інше. У будь-якому разі, Попова є некомпетентною особою, заяви якої ледь не призвели до втрати унікального ресурсу. Вона має звільнитися. Ми також плануємо пікетувати офіс Лутківської, тому що вона більш винна в цьому конфлікті, але почали з Попової, тому що і міністр визнав, що вона вчинила некоректні дії, і вибачився за неї.

Не дождавшись внимания со стороны министра, активисты разбрелись по этажу, и сам пикет у здания министерства практически прекратился. Остались только несколько сочувствующих граждан, обвинявших Лутковскую и журналистов в работе на «сепаров», а также несколько человек, которые держали транспарант с лозунгами в поддержку уже заработавшего сайта. Среди них оказался и бывший журналист «5-го» канала, преподаватель Киево-Могилянской академии Александр Войтко, служивший в АТО.  

- Я беру участь у акції, щоби наголосити на важливості сайту і бази «Миротворець» - це єдина база, за допомогою якої зараз можна оперативно виявляти сепаратистів і членів незаконних збройних формувань у зоні АТО та за її межами, на мирних територіях. Питання про закриття сайту, провадження проти нього кримінальних справ не може ставитися у будь-якому разі. На мою думку , з боку МІП лунали неправильні заяви з жорсткою критикою на адресу сайту і його працівників.

- Чому тоді ви не пікетуєте ГПУ, яка відкрила провадження?

- Ми плануємо це, якщо ситуація не вирішиться в розумному ключі і будь-які претензії до «Миротворця» не будуть зняті. Хоча сайт припиняв свою діяльність із власного рішення, але це рішення було продиктовано тим, що під час перевірок, які можуть проходити у зв’язку з кримінальним провадженням, можуть бути розкриті дані про людей, які під прикриттям збирають інформацію для сайту. Тому це було питання безпеки цих людей.

- Але ж зараз у небезпеці знаходяться і ті журналісти, чиї дані вже оприлюднив «Миротворець»?

- Якщо чесно, я не розумію, що може загрожувати журналістам тепер, після того, як вони самі передали свої дані бандитам і терористам. Взагалі, на мою думку, такий список міг бути викладений після премодерації, і треба було відрізняти журналістів, які там дійсно працювали, від сумнівних особистостей, які вели там пропагандистську або іншу діяльність. Але оскільки у них не було часу на перевірку цих даних, на відокремлення журналістів від інших людей, вони виклали увесь список, і тепер з ним можуть працювати і правоохоронні органи у тому числі. З власного досвіду виявлення сепаратистів, чим я займаюсь у зоні АТО з вересня 2014 року, можу сказати, що дуже часто сепаратисти під прикриттям журналістської діяльності займаються своїми терористичними справами. Але по факту самої акредитації я не вважаю, що всі ці журналісти є пособниками терористів.

Фото: Алексей Темченко

Теги
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Щодня наша команда готує для вас якісні й актуальні матеріали, які допомагають медіа в Україні ставати кращими. Ми будемо вдячні за будь-яку вашу підтримку. Ваші пожертви – це можливість робити ще більше.
Спільнота ДМ
Інше у цій категорії
Віталій Баранник
для «Детектора медіа»
Історія про те, як досвідчений кіно- й телеоператор став таксистом і масажистом із купою вдячних клієнтів.
15 Серп 2023 14:10
4 358
Юлія Лавришин
Дві журналістки видання будуть раз на два тижні обговорювати внутрішньополітичні проблеми України
12 Трав 2023 17:32
2 488
Лєна Чиченіна
«Детектор медіа»
Ще двоє телевізійників пішли на війну. Інколи такі повідомлення стають несподіваними навіть для колективу.
12 Трав 2023 14:47
3 457
Роман Мельник
«Детектор медіа»
Кліп розповідає про історію 14-річного Саші, який пережив 5 місяців окупації та втратив дім.
11 Трав 2023 15:21
2 119
Валерія Буняк
«Детектор медіа»
Журналістка Тетяна Федоркова: Харківські журналісти, на жаль, звикли до хамства з боку міської влади — особливо у відповідь на питання, які викликають критику або резонанс.
10 Трав 2023 19:14
11 472
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду