Олексій Душка: «Нашим глядачам чим страшніше, тим цікавіше»
На каналі «1+1» починається новий сезон проекту «Життя без обману», й ведучий Олексій Душка розповів «Детектору медіа» про зміни в форматі, споживчу культуру українців та рейтинги проекту.
— Олексію, в чому цей сезон «Життя без обману» буде відрізнятися від попереднього?
— Найголовніше — те, що ми одразу будемо називати торгові марки, будемо показувати конкретні назви — раніше ми робили це на сайті програми в інтернеті, але тепер виводимо це для глядача в ефірі. Тоді для глядача, який побачить торгову марку і після програми піде в магазин, вибір стане ще простішим.
— Чому ви раніше не назвали брендів в ефірі?
— Були дві причини. Перша — юридична, яку цього року, я гадаю, ми вже вирішили. А друга причина полягає в тому, що раніше ми хотіли, аби глядач ішов до нас в інтернет. Але ж глядач в ефірі і глядач в інтернеті — це дві різні аудиторії. Крім того, було багато звернень глядачів із проханням висвітлювати марки в ефірі, тому цього року ми пішли на такий крок.
— Але всі, напевне, подумають, що ви займаєтеся продакт-плейсментом — і за гроші або схвально відгукуєтеся про продукт, або, навпаки, не рекомендуєте його купувати.
— Ми не займаємося продакт-плейсментом чи рекламою у своїй програмі. Але ті аналізи, які ми проводимо, роблять у лабораторіях на досить високому рівні, і якщо виробникові щось не подобається, він може скористатися своїм законним правом цю інформацію спростувати через суд. Ми ж не просто кажемо: «Цей дядя Вася щось робить не так». Ми перевіряємо, наприклад, марки на присутність антибіотиків у молоці. Якщо вони є — то вони є, а якщо їх там немає, то ми це також повідомляємо глядачам.
— Виробники часто користуються своїм правом подати на вас до суду?
— Звісно, користуються. Після кожного випуску знаходяться виробники, не задоволені матеріалами досліджень, — дзвонять, погрожують, подають до суду. Але всі судові справи ми вигравали, бо всі дослідження проведені в лабораторіях, вони чіткі, прозорі, а результати правдиві.
Були й такі випадки, коли виробники хотіли вплинути на нас, щоб не виходив той чи інший матеріал, але завжди всі матеріали виходили. І повірте, з цього приводу в нас був не один скандал. Але наша позиція така: в нас є глядач, якому потрібна правдива інформація, і ми її надаємо.
— Ще одна принципова зміна — це поява в програмі двох сімей, так?
— Так. Раніше програма була більше в жанрі наукпопу, а в цьому сезоні ми вийшли в форматі розслідувального реаліті. Ввели в програму дві сім’ї, щоби змоделювати поведінку покупця й максимально повно зрозуміти проблему людини, яка зайшла до супермаркету за продуктами, й допомогти їй вирішити проблему вибору. Наші герої не тільки отримують корисні практичні поради, навчаються правильно купувати продукти, а ще й борються за новий холодильник.
— Якої марки?
— У нас не має якоїсь конкретної марки. Щопрограми різні холодильники. Це не спонсорський контракт.
— Як ви обирали героїв програми?
— Під час кастингу ми пропонували розповісти про те, що вони їдять, що використовують, чого не їдять, яка модель поведінки при виборі продуктів у супермаркеті. Таким чином відібрали найцікавіші типажі, а потім з’ясовували, чи можуть вони витримати зйомки, бо знімальна група буде поруч із героями досить тривалий час — тиждень чи навіть більше.
— У кожній програмі буде нова пара сімей?
— Так, дві сім’ї, які відповідають моделі споживання одного продукту. Наприклад, якщо це ковбасні вироби, ми шукаємо людей, які зазвичай їдять багато ковбаси. Або якщо це молочні продукти, то ми обирали тих, хто купує молочку в магазині, й тих, хто купує її на ринку. Щоби показати найширший сегмент продуктів.
— Ви відносно недавно, в 2015 році, вже міняли формат своєї програми. Чому знову змінюєте його?
— Ми постійно спілкуємося зі своїми телеглядачами, і враховуючи їхні запитання та побажання, намагаємося давати саме ту інформацію, якої вони потребують.
— У якої з двох ваших програм були найвищі рейтинги: у проекту «Територія обману» чи «Життя без обману»?
— Програму «Життя без обману» в певний період, коли ми розповідали про якісь зовсім жахливі речі стосовно їжі чи побутової техніки — звісно, дивилися добре, бо людям чим страшніше, тим цікавіше. Але ми маємо змінюватися разом із країною, й повинні розповідати не тільки про те, як усе погано, а й про те, що є доброго й чи є вихід із нашого становища. Це, я вважаю, європейський підхід. Наприклад, британські шоу не просто показують, «як усе погано», а ще й завжди показують, який має бути вихід. Нашим глядачам також подобається, коли «все пропало, все погано», але ми повинні нести й соціальну відповідальність, виконувати соціальну місію. Так, переважно в нас усе погано. Але треба шукати з цього вихід. Ми все одно не перестанемо їсти, й тому ми маємо серед цього всього поганого обрати те, що нам максимально підходить. Так що в цьому сезоні ми вибираємо собі такий підхід: «Як з усього г…, що присутнє на нашому ринку, обрати г… поменше». Я нещодавно аналізував наші старі випуски — так, це цікаво, страшно, неприємно, й тому дає хорошу частку. Але! Що ми несемо хорошого людям?
— Тобто лякати цього разу будете менше.
— Ну що значить «лякати»? Якщо я кажу, що в молоці є антибіотики, або що ковбасу можна зробити на 75 % із незрозумілих речовин, а туалетний папір — це дуже дорого й немодно, що тепер можна навіть із води зробити ковбасу, або якщо я кажу, що солодощі викликають у дітей проблеми з підшлунковою залозою, — це страшно, але це правда. Вважаю, цю правду треба оприлюднювати, щоби споживач зміг зробити вибір, заощадив кошти та не зіпсував здоров’я.
Ви, наприклад, коли вибираєте м'ясо, навіть не замислюєтеся над тим, яку частину туші треба купувати, щоб у ній не було залишків антибіотиків чи залишків хімічних елементів, які додають у корм птахам і худобі. А я знаю й можу донести це до глядача.
— Можливо, у вас є якісь приклади, як після виходу вашої програми щось змінилося на виробництві?
— Я вважаю цей підхід неправильним. Тому що це називається системою покарання, коли правоохоронні органи починають діяти проти недобросовісних виробників. Були такі випадки, так, роки два тому прокуратура призначала перевірки після виходу наших матеріалів. Але в нашій країні відомо всім, що таке прокуратура і що таке суди. Тому я вважаю, що саме глядач, саме покупець, якому ми надаємо максимальну кількість інформації, повинен вплинути на виробника — він повинен голосувати гаманцем. Ми маємо формулювати правильну споживчу систему в самих покупців, і якщо ми це зробимо, то самі виробники будуть змушені покращувати свої продукти. Це і є ринок.
— А самі виробники після виходу ваших програм не підвищують якості товарів? Може, їм стає соромно після розголосу?
— Вам не смішно таке запитувати? Зрозуміло, що вони й так знають, що роблять неякісний продукт. І вони, на жаль, продовжують його виробляти, незважаючи на перевірки й розслідування відповідальних органів. Такі виробники мають всіма доступними методами відбілювати своє ім’я, писати на сайтах, що вони провели свої експертизи тощо. Але поки сам глядач не буде робити обізнаний вибір, а вони — втрачати свої гроші, ситуація не зміниться.
— За всі роки, які ви працюєте в проекті щодо якості продуктів, ви помітили, що українські продукти змінилися на краще? Чи ситуація на ринку залишається без змін?
— Я займаюся програмою шість років, якщо не помиляюся, й за цей період ми виросли в якісності продуктів, мабуть, на 30–40 %. Нам менше фальсифікують солодковершкове масло. Хоча і є великі проблеми з молоком, але воно стало кращим. У нас є проблеми з хлібом, але з’являються підприємства, які роблять його більш якісним. У нас є ковбаси, які роблять фактично з суцільного м’яса, — на 95–97 %, плюс спеції — й ці ковбаси не коштують дорожче за ті, в яких є додаткові погані компоненти. Ринок, на жаль, повільно, але рухається вперед. На жаль — тому що ані телебачення, ані самі глядачі не можуть змінити ситуації з економікою. Якщо людина не в змозі купити хорошого продукту, бо грошей не вистачає, вона продовжує купувати продукт неякісний, але дешевий. У цих продуктах є домішки, які роблять продукти кращими на вигляд, вони краще пахнуть — і людина на них підсідає, потім їй важко зійти з цієї, так би мовити, харчової голки.
На жаль, стан споживчої культури як в Україні, так і в усьому світі напряму залежить від економіки, статків споживача. А в нас тепер не дуже хороша ситуація. До того ж 60 % виробників хочуть сьогодні вкласти гроші, а вже завтра отримати прибуток. Є виробники, готові чекати, й вони заслуговують на повагу за якість свого товару, — але їх мало. Можливо, їхній продукт незначно дорожчий, а деколи і значно. Але нам, по-перше, взагалі не потрібно їсти так багато продуктів, як ми звикли, — про них ми й будемо робити свої програми в цьому сезоні. А по-друге, саме від таких підприємств залежить подальше існування цілих галузей виробництва. Адже якщо не буде конкурентоспроможних товарів, нас і далі годуватимуть отрутою та хімією.
Наприклад, ще місяць тому одна з відомих компаній випускала досить якісні сосиски по досить приємній ціні. Ціна залишилася тією самою, але десть тиждень тому я бачив ці самі сосиски зовсім іншої якості. І це відбувається тому, що компанії-конкуренти продовжують виробляти неякісний продукт — і вони так само стали нас обманювати й обкрадати.
— У своїй програмі ви будете аналізувати продукти закордонних виробників? Чи виключно українські?
— На більшість позицій Україна себе забезпечує повністю і якісним, і, на жаль, неякісним товаром. Тому ми даємо відповіді на запитання виключно стосовно українських товарів, але ці відповіді так само стосуються й товарів європейських виробників. Якщо, наприклад, ви з нашої програми дізнаєтеся, з яких компонентів робиться справжній сир, ви зможете так само визначити по етикетці, чи якісним є продукт європейського виробника.
Фото: прес-служба каналу "1+1"
