«Надягаючи камуфляж і зброю, не перестаємо бути людьми»: герої стрічки «Переломний момент» відвідали прем’єру
До цього стрічка уже взяла участь в одному з найповажніших фестивалів документального кіно Hot Springs Documentary Film Festival у США, отримала визнання як найкращий документальний фільм на кінофестивалі Et Cultura (штат Флорида, США), а нещодавно – стала учасником Міжнародного кінофестивалю в Санта-Барбарі (Santa Barbara International Film Festival).
Як розповів нам Олесь Санін, закордонна публіка сприйняла стрічку більше, ніж гаряче:
«Марк повернувся з останнього фестивалю дуже натхненний. Сказав: “Санта-Барбара стояла!” Це дуже рідко відбувається з документальним кіно – адже в нього все ж таки своєрідний глядач. Так от цього разу встав величезний зал, ще й попросили додатковий показ. Підходили представники великих телеканалів: "Це фантастична історія, ми й уявити собі не могли, що те, про що ми, здається, знали, відбувалося саме так". І я розумію, чому так. Адже наш фільм – це не просто інформація. Це історія душі людської. Це герої, які змінилися зсередини і цим змінили світ навколо себе. І деякі американські глядачі потім говорили мені: “Ми подивилися на себе на 150-200 років назад – коли ми будували Америку”».
Один з режисерів стрічки - Олесь Санін
Фільм охоплює період 2013-2016 років, який обернувся для України часом величезних випробувань і викликів. Цікаво, що закордонні експерти, інтерв’ю з якими були використані в стрічці, озвучили думку, що війна проти російських агресорів, про яку, власне, і йдеться в «Переломному моменті», – боротьба більш масштабна та значима в контексті світової історії, ніж здається на перший погляд. «Ніколи ще не було революційного руху за об’єднання Європи, – зазначив професор Єльського університету Тімоті Снайдер. – Люди ніколи не помирали в ім’я об’єднаної Європи. Досі такого не траплялося. Ще ніколи не було руху так далеко на сході Європи на захист передусім верховенства закону».
Історія України подана її творцями у тому числі й через історії окремих героїв, серед яких – учасники Революції Гідності, бійці АТО. Окрема увага приділяється розповідям колишнього прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, авторки журналістських розслідувань часів Майдану Тетяни Чорновол та колишнього журналіста Мустафи Найєма, що заздалегідь викликало в мережах неоднозначну реакцію. Проте це пояснює той факт, що українську прем’єру відвідало чимало політичних діячів: міністр культури Євген Нищук, радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк («Обидва тут – і Зорян, і Шкіряк», – жартували глядачі), нардеп Михайло Гаврилюк, представники посольств та закордонних відомств і, власне, Арсеній Яценюк та Тетяна Чорновол.
Олесь Санін та Зорян Шкіряк
Показу фільму передувала невелика спонтанна прес-конференція
Режисер Марк Джонатан Харріс та продюсер Пітер Борисів були небагатослівними, на відміну від Арсенія Яценюка
Євген Нищук намагався залишатися поза увагою преси
А режисер Сергій Проскурня навпаки - із задоволенням позував на камери
Герої стрічки - Андрій та Євгенія Янченко
Чорновол до кіносеансу трималася бадьоро, незважаючи на те, що за кілька хвилин мала знову пережити страшні події минулих років: її побиття, втрату чоловіка. Але раптом, перед самим показом стрічки, «здалася». Піти до зали Тетяна погодилася лише після довгих вмовлянь режисера Олеся Саніна та продюсера стрічки і власника кінокомпанії «Пронто Фільм» Максима Асадчого.
Тетяна Чорновол до показу стрічки
«Я дуже соромлюся дивитися на себе – є у мене така вада, – розповіла потім Чорновол в інтерв’ю “Детектору медіа”. – До того ж, у стрічці показані дуже важкі для мене речі. Але тут багато говориться про мого чоловіка. І, фактично, це – все, що від нього залишилося. І тому я одразу погодилася на зйомки і, зрештою, змогла перебороти себе і подивитися фільм. Я навіть зобов’язана говорити про нього. Це його життя».
Перед самим показом Марк Джонатан Харріс висловив слова підтримки незаконно затриманому у РФ українському режисерові Олегу Сенцову та зауважив, що вдячний всім, хто намагається розповісти правду про те, що відбувається зараз в України, в рамках боротьби за її свободу та свободу в усьому світі. Олесь Санін, у свою чергу, подякував колезі за терпіння в роботі над стрічкою: «За цей час я немов ще декілька разів закінчив університет кінематографічних мистецтв і наук».
«В роботі над “Переломним моментом” ми поступово знайшли форму спілкування з іноземними колегами, – розповів нам потім Санін в інтерв’ю. – В самій історії ми хотіли добитися того, щоб світ зрозумів, хто ми такі, де ми живемо, за що переживаємо. Виявилося, що це надзвичайно складно. Це складно робити й в художній картині, а перейти ментальні кордони сприйняття історії, інформації в публіцистичному документальному фільмі про реальні події виявилося надзвичайно складною історією. І ми з колегами були в постійному діалозі. Не скажу, що в нас був творчий конфлікт, але ми дуже гаряче все обговорювали. Зрештою ми, на щастя, знайшли для всього спільний знаменник. Я знімав і знаходив матеріали тут, ми надсилали їх до Сполучених Штатів. Американська група також працювала й над іншими матеріалами до історії, про яку ми домовилися спільно. Загалом, ми опрацювали 86 історій різних людей. З них у стрічку увійшли всього дев'ять. Але ми їх не покинемо – я продовжуватиму працювати з цими матеріалами. Можливо, ми зробимо окремі портрети, прослідкуємо життя цих людей. Для мене це важлива річ».
Проте Максим Асадчий в бесіді з «Детектором медіа» зазначив, що поки що не готовий продовжувати працю над історіями, які до «Переломного моменту» не увійшли.
«Ми працювали над фільмом протягом цілого року, – розповів Асадчий. – І всі неабияк втомилися: і від матеріалу, і від цієї роботи загалом. Тому найближчим часом хотілося б узяти паузу. Але всі історії залишаються в архіві і, можливо, через деякий час ми повернемося до них. Але точно не зараз».
Продюсер фільму Максим Асадчий
На питання щодо фінансування картини продюсер відповів, що «Переломний момент» цілком створено без державної фінансової підтримки:
«Все це приватні кошти та внутрішні ресурси (техніка, камери, монтажки) моєї компанії, і це американські вкладення, залучені компанією MB2, приватні інвестиції. Цей фільм, звичайно, має всі шанси окупитися. Адже, по-перше, він актуальний. Та, до цього ж, коштував відносно недорого, оскільки, знову ж таки, було задіяно багато внутрішніх ресурсів, у режисерів були практично нульові гонорари. Вони значаться в титрах як продюсери. Їхні гонорари – це їхня інвестиція в фільм, вони мають відсоток від продажів, є його співвласниками».
З огляду на те, що досить велику частину глядачів прем’єрного показу складали журналісти, деякі сцени стрічки викликали неабиякий скепсис. «Куля в лоб!» – голосно нагадав присутньому в залі Яценюку його «крилату фразу» часів Майдану хтось з зали, коли на екрані колишній прем’єр-міністр розповідав про те, в якому становищі опинилася держава після втечі з країни Януковича. «Ти один залишився, камікадзе!» – зіронізували далі у відповідь на скарження «екранного» Яценюка про те, що колишній президент залишив Україну з порожньою казною, розваленою армією та розгубленими політиками.
Але, зрештою, не зважаючи на декілька спірних (навколополітичних) моментів, картина, судячи з оплесків після її показу, залишила на глядачів сильне враження.
«Фільм важкий, складно про нього говорити, – зізнався нам один із героїв стрічки рабин Натан Хазин, який під час Революції Гідності був сотником єврейської сотні Майдану, а тепер створює унікальні літаючі апарати для аеророзвідки ЗСУ. – Так, у картині коротко розказано, як усе це було, що взагалі це було. Безумовно, цей фільм не може залишити людей без хвилювання, без сліз. Була секунда, коли я “поламався”, якщо чесно. Тому що занадто багато спогадів нахлинуло, і занадто чіткі ті кадри для мене. Але сама стилістика фільму несе важливий меседж в майбутнє. Мене дуже зворушила сцена, в якій мій колега, який був у “Правому секторі”, повернувся до роботи з дітьми. Це, насправді, найважливіше, що не може перебороти в нас наш ворог: ми не втратили обличчя та гідність. Ми всім своїм єством прагнемо повернутися до нормального людського життя. І як би ворог не намагався поламати нас і озлобити, ми, на деякий час надягаючи камуфляж і зброю, не перестаємо бути людьми».
Герой фільму Натан Хазин
Як пообіцяв режисер Олесь Санін, найближчим часом стрічку «Переломний момент: війна за демократію в Україні» транслюватимуть декілька українських телеканалів («Україна», «1+1» і «Еспресо»). А ще з часом – і великі закордонні медіа.
Фото: Роман Закревський
