Що чекає на глядачів турецького серіалу «Величне століття»?

Що чекає на глядачів турецького серіалу «Величне століття»?

Після багаторазової трансляції турецького серіалу про Роксолану канал «1+1» анонсував його продовження. У центрі нової історичної драми буде інша володарка гарему – султана Кьосем. Хто вона та як її життя вдалося втілити на екрані?
Журналістка, авторка книжок «Роксолана: міфи та реалії», «Листи Роксолани: любов та дипломатія» і роману «Хатідже Турхан»
Що чекає на глядачів турецького серіалу «Величне століття»?
Що чекає на глядачів турецького серіалу «Величне століття»?
29 Черв 2018
1
20508

Нова героїня

Сюжет турецького серіалу «Величне століття. Нова володарка», який в оригіналі називається «Величне століття. Кьосем», розгортається у 17 столітті. «Стрічка розповідає про життя нащадка легендарної Роксолани, султана Ахмеда I, та його фаворитки, красуні Анастасії. Юна дівчина, як і Гюрем Султан, пройшла тернистий шлях від полону до трону могутньої держави, і змогла стати найвпливовішою жінкою Османської імперії», – ідеться в анонсі українського каналу.

Дійсно, нова героїня серіалу – грекиня Анастасія, яка в гаремі Ахмеда І отримала ім’я Кьосем, тобто «лідер», «ватажок». Саме вона стала найвпливовішою жінкою у султанському гаремі за всю історію його існування, адже змогла двічі отримати найвищий титул в Османській імперії «валіде», який належав матері султана.

Кьосем – найяскравіша представниця епохи «Жіночого султанату», яку започаткувала українка Роксолана. Але цікава й драматична історія її життя чомусь не захопила турецьких глядачів. Творцям попередніх чотирьох сезонів «Величного століття. Роксолана», що транслювалися у 70 країнах світу, а в Туреччині мали надзвичайно високі рейтинги, вдруге не вдалося повторити цей успіх. Багато в чому через зміну актрис, котрі втілювали образ головної героїні Кьосем.

Проблемна роль

З першої серії юну Анастасію, яку османські пірати викрали з грецького острова, грала мила білявка – грекиня Анастасія Тсілімпоу. Коли ж рейтинги серіалу в Туреччині почали падати, режисери поквапилися замінити її на зірку турецького кінематографа – сексапільну брюнетку Берен Саат. Українці її пам’ятають за серіалами «У чому вина Фатмагюль» та «Заборонене кохання».

Здавалося, вона б мала покращити ситуацію, але цього не сталося. Серіал планомірно втрачав у Туреччині популярність. Багато в чому через те, що Берен Саат, втілюючи образ молодої Кьосем, намагалася зіграти чисту й невинну дівчину. Але та такою не була. За свідченнями відомого турецького історика Озлем Кумрулар, яка дослідила біографію цієї героїні, Кьосем – владна жінка. «Невинність на обличчі, яку зображала Берен Саат, цій султані не пасує», – стверджує вона.

Насправді Кьосем вдалося не лише завоювати серце султана Ахмеда І, який обожнював її до кінця свого життя і обдаровував золотом та коштовностями. Одні лише сережки – золоті з червоним рубіном розміром із грецький горіх в обрамлені алмазів – вартували річного прибутку Єгипту. Вона змогла витіснити з його гарему матір первістка Османа, Махфіруз, з якою постійно конфліктувала. За однією версією, її вислали до Старого палацу, за іншою, взагалі стратили. Тому Кьосем опікувалася її сином Османом. Вона, як колись Роксолана, народила султанові другого сина Мехмеда, якого стратили в юності, а потім ще й доньок Айше й Фатьму. Молодшими її дітьми були Мурад, Касим та Ібрагім.

Водночас з гарему вислали і бабусю Ахмеда І, Сафіє, що на той час була найвпливовішою жінкою Османської імперії. Її у серіалі зіграла відома турецька актриса курдського походження Хюлья Авшар. Саме конфлікт цієї султани з наложницею Кьосем тримав у інтризі глядачів протягом першого сезону серіалу. Невдовзі при загадкових обставинах померла і матір Ахмеда І, валіде Хандан (актриса Тюлін Озен). Це зіграло на руку Кьосем, яка на правах фаворитки султана фактично стала повноправною господаркою у його гаремі.

Утім Ахмед І раптово пішов з життя у 28 років. І Кьосем мала швидко й рішуче діяти. Подейкують, що саме їй належала ідея відмовитися від братовбивчого закону султана Мехмеда Завойовника, за яким той, хто зійде на трон, мав право вбити своїх братів. Тому зведений брат Ахмеда І, Мустафа, залишався живим і навіть став наступним султаном (актор Боран Кузум). Кьосем сподівалася, що він віддячить їй за це і не чіпатиме її дітей. Але мати Мустафи І Халіме (актриса Аслихан Гюрбюз) була відома своїми зв’язками з ворожками та віщунами. Ставши валіде, вона змусила Кьосем понервувати…

Вигадки режисерів

Син Кьосем Мурад зійшов на трон підлітком, тому вона фактично стала його регентом. За її наказами приборкували повстання у провінціях Османської імперії та столиці. Про характер Кьосем найкраще свідчать її листи. Для того, хто насмілився їй суперечити, у неї була заготована фраза: «Роби, як я накажу, інакше знесу твою голову!».

Мурад ІV (актор Метін Акгюльдер), коли подорослішав, намагався позбутися опіки матері. Через що у них відбувалися конфлікти. Саме цьому періоду з життя Кьосем присвячено другий сезон серіалу. Її роль у зрілому віці, як на мене, майстерно зіграла відома українцям за серіалами «Любов та покарання» та «Уламки щастя» актриса Нургюль Єшильчай.

Про стосунки Мурада ІV з жінками практично нічого не відомо. Тому турецькі режисери його коханкою зробили вигаданий персонаж – угорську принцесу Фарью Бетлен. Її зіграла відома турецька актриса Фара́х Зейне́п Аблулла́х. Вона втілила образ войовничої жінки, яка чомусь у 17 столітті скрізь ходила не з мечем, а з… японською катаною. Така вигадка не прийшлася до душі туркам, про що свідчать низькі рейтинги серіалу – у третій десятці.

Розуміючи це, режисери вирішили завершувати його показ. Тому найцікавіший період з життя Кьосем за правління її молодшого сина Ібрагіма І (актор – Тугай Мерджан), скоротили до кількох серій. Попри те, що у цього султана було безліч фавориток, первістка йому народила українка – Надія з Поділля, яка у гаремі отримала нове ім’я Хатідже Турхан, тобто «обрана». Її зіграла харизматична Ханде Догандемир.

Кьосем не збиралася миритися з тим, що владу у палаці отримали чисельні коханки сина-султана. Тому спершу відправляла їх у заслання, а потім ще й вбивала. За це її Ібрагім І вигнав із палацу. На допомогу Кьосем прийшла невістка Хатідже Турхан та яничари, які втомилися спостерігати за розгульним життям султана. Невдовзі Ібрагіма І змістили з трону, зачинивши у кімнаті палацу, а потім ще й стратили.

Наступним султаном став його малолітній син Мехмед. Його регентом призначили не 21-річну матір Хатідже Турхан, а досвідчену у державних справах бабусю Кьосем. Утім ці дві жінки не змогли мирно співіснувати під одним дахом. Постійно конфліктували, сперечаючись за вплив на малого султана Мехмеда. Тож 60-річна Кьосем вирішила покласти цьому край і наказала отруїти онука, а його мати вислати із султанського палацу.

Але її зрадила служниця, розповівши Хатідже Турхан про криваві плани свекрухи. Та випередила Кьосем, відправивши до неї наближених служників-євнухів, які задушили її мотузкою від фіранок. Не допомогли Кьосем ні командири яничарів, які її підтримували, ні сподвижник Кеманкеш Кара Мустафа. Останній насправді жив менше, аніж показано в серіалі. Серед серіальних друзів Хатідже Турхан був персонаж Кьопрюлю Мехмед-паша, який мав би з’явитися у її житті значно пізніше. І це далеко не всі вигадки турецьких режисерів…

Українка на османському престолі

Епізодом кривавої страти Кьосем завершується серіал «Величне століття. Нова володарка», відзнятий у Туреччині кілька років тому. Але ця історія мала цікаве продовження.

По смерті Кьосем владу в османському палаці отримала її невістка – українка Хатідже Турхан, яка стала регентом за малолітнього сина Мехмеда ІV і фактично керувала за нього Османською імперією. Збереглися її листи до великих візирів, в яких вона, як колись її свекруха Кьосем, роздавала, не добираючи слів, накази. Через це турки її прозвали «Залізною леді».

Вони поважають Хатідже Турхан, адже у скрутні часи для Османської імперії, яку трусили війни та повстання, вона віддала більшість повноважень великому візирові Кьопрюлю Мехмеду-паші. Той виявився диктатором і стратив близько 40 тисяч корумпованих чиновників, суддів та воєначальників. Так навів лад у державному апараті й армії.

Померла Хатідже Турхан 1683 року. Вона похована у Стамбулі в найбільшій гробниці поряд із побудованою на її кошти Новою мечеттю, що підкорює своїм коштовним оздобленням та масштабом.

для «Детектора медіа»
Журналістка, авторка книжок «Роксолана: міфи та реалії», «Листи Роксолани: любов та дипломатія» і роману «Хатідже Турхан»
Теги
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Анонім
2183 дн. тому
Стаття дуже цікава, але серіал після неї вже можна не дивитись.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Щодня наша команда готує для вас якісні й актуальні матеріали, які допомагають медіа в Україні ставати кращими. Ми будемо вдячні за будь-яку вашу підтримку. Ваші пожертви – це можливість робити ще більше.
Спільнота ДМ
Інше у цій категорії
Віталій Баранник
для «Детектора медіа»
Історія про те, як досвідчений кіно- й телеоператор став таксистом і масажистом із купою вдячних клієнтів.
15 Серп 2023 14:10
4 307
Юлія Лавришин
Дві журналістки видання будуть раз на два тижні обговорювати внутрішньополітичні проблеми України
12 Трав 2023 17:32
2 431
Лєна Чиченіна
«Детектор медіа»
Ще двоє телевізійників пішли на війну. Інколи такі повідомлення стають несподіваними навіть для колективу.
12 Трав 2023 14:47
3 411
Роман Мельник
«Детектор медіа»
Кліп розповідає про історію 14-річного Саші, який пережив 5 місяців окупації та втратив дім.
11 Трав 2023 15:21
2 086
Валерія Буняк
«Детектор медіа»
Журналістка Тетяна Федоркова: Харківські журналісти, на жаль, звикли до хамства з боку міської влади — особливо у відповідь на питання, які викликають критику або резонанс.
10 Трав 2023 19:14
11 402
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду