Микола Вересень: «Коли я втручаюсь, усі питають: “Чому ти вилив склянку води?” Коли не втручаюсь — “Чому не вилив?”»
Вчора ввечері під час програми «Разом», яку вели на Прямому каналі Микола Вересень та Світлана Орловська, між гостями студії виникла суперечка. Ігор Мосійчук, депутат фракції «Радикальна партія Олега Ляшка», та Сергій Шахов, депутатська група «Воля народу», партія «Наш край», побилися в прямому ефірі. Розбороняти чоловіків кинулася ведуча. Натомість пан Микола обов’язки «парамедика» на себе не взяв. І плескати водою зі склянки в обличчя гостям студії, як колись на каналі NewsOne, не захотів.
Одразу після «гарячого» ефіру журналіст і телеведучий Микола Вересень у коментарі «Детектору медіа» розповів деталі інциденту й пояснив власну поведінку, яка здивувала глядачів і колег.
— Сказати чесно, я не все чув і навіть не дуже зрозумів, чого вони почали, як півні, битися між собою. Я лише зрозумів, що до бійки Шахов сказав Мосійчуку, мовляв, «не ходи на гей-паради» — чи щось таке. Мосійчуку не сподобалися ці слова, і він встав. Перша думка, яка в мене виникла: «Може, їх почати розбороняти?». А потім не тільки я, але й Світлана, — ми подумали, що не варто втручатися, «дабы дурь каждого видна была».
А ще раніше під час розмови ці двоє депутатів чогось одне одному не сподобалися. Адже Шахов казав: «Ти забув, як я тобі бронежилетами допомагав?». Бо ж відомо, що Мосійчук воював, і досить завзято, як я розумію. А Мосійчук відказує: «Мені здавалося, ти за Україну боровся. А, виявляється, ти мені давав щось!». Так поступово розвивалася сварка. А потім оця фраза про гей-парад. Знову кажу: я її достеменно не чув. І вже коли вони стояли один перед одним і Мосійчук сказав: «Вибачайся за свої слова», — я зрозумів, що він, за версією Шахова, був на якомусь гей-прайді, й цей закид фактично злостив Мосійчука.
Так вони стояли-стояли, а я вже думав про наступний ефір із віце-прем’єром Геннадієм Зубком, і коли я «повернувся», Мосійчук уже лежав. За мить він схопив свою палицю, з якою ходить після поранення під час замаху на нього біля телекомпанії «Еспресо», і замахнувся на Шахова.
— Пане Миколо, сварка, яка переросла в бійку між депутатами Ігором Мосійчуком і Сергієм Шаховим, трапилася під час вашого зі Світланою Орловською ефіру. Чому ж ви достеменно не чули, про що сперечалися гості студії?
— Вони сиділи у протилежних кінцях студії. Ми зі Світланою — між ними. Тому особисто мої вуха зафіксували тільки те, про що я вам сказав.
— А чи не спричинили початок сварки слова пана Мосійчука про те, що Віктор Янукович заслуговує на смертну кару?
— Ні-ні, то було набагато раніше, на початку цієї частини програми, коли ще ніяких бійок не було. Мосійчук сказав, що треба на день скасувати заборону на кару смерті й завдати кару смерті Януковичу, адже через нього почалася війна в Україні і загинуло багато людей.
— Яким саме було рукоприкладство? Що ви бачили?
— Вони штовхалися. Потім Шахов вдарив Мосійчука, і той впав. От і все.
— Як він його штовхнув?
— Я не можу сказати. Мені здається, правою рукою в плече чи в обличчя…
— За вашими словами, ви певний час розмірковували, чи втручатися в бійку. Чи не стоїть за вашою поведінкою редакційна політика, яка спостерігається на деяких телеканалах: бійка, бодай словесна, провокується через спеціальний підбір кандидатур гостей студії — і ведучі потім в їхню перепалку не втручаються, аби не заважати розвитку своєрідного шоу для глядачів? От сьогодні така суперечка відбулася в ефірі каналу «112» між Олексієм Кучеренком та Дмитром Раїмовим, у яку спочатку не втручалися ведучі Володимир Полуєв та Анна Степанець?
— Цього я не знаю й не займався таким ніколи. Ми запрошували цих гостей багато десятків разів. Вони неодноразово навіть разом були в нашій студії й ніколи між собою не билися. Тож розраховувати, що вони поб’ються, було важко.
— Мене здивувало, що Світлана, дівчина, встала й почала їх розводити, голос навіть підвищувала, а ви все не втручалися…
— Вона голос підвищувала, коли Мосійчук уже впав.
— А ви все одно продовжували сидіти. Чому?
— Не знаю… Не знаю.
— Певно, знаєте, але сказати не хочете…
— Ні, не знаю. Ви були на моєму місці коли-небудь?
— Ні, ніколи. Тому мені й цікаво, що ви відчували?
— Нічого не відчував. Я відчував, що насуваються вибори. Вони ж всі говорили за своїми темниками, давно узгодженими за партійними програмами. Наразі депутати ходять по ефірах, а головні штаби їм розповідають, що їм говорити, які слова вживати, які не вживати. І депутати з однієї партії дуже схожі між собою. Можна навіть записати одного парламентаря з якоїсь партії і бути певним, що решта однопартійців мовитимуть так само, як і цей. Так що я це все бачив. І от тепер вони такі завзяті. Ну і б’ються — що ж робити…
Розумієте, коли я втручаюсь, б@@ть, усі питають, чому ти вилив склянку води. Коли я не втручаюсь, усі питають — чому не вилив.
— А що було між цими депутатами поза студією — за лаштунками?
— Нічого. Я подивився потім у запису, що відбувалося в ліфті. В ліфті вони знов побилися. Але в цей час я вів програму — в мене не було думок про щось інше.
— Тобто спілкувалися з наступним гостем студії, яким був пан Зубко?
— Ну а що я мав робити — все бросить и бежать? І з’ясовувати щось? У мене робота є.
— А хто їх супроводжував?
— Ну, оператор був — знімав же хтось. А чого їх супроводжувати? Вони діти чи що?.. Я після роботи їду в таксі й давно думаю про інші речі. Коли ви потелефонували, я навіть про це вже й забув.
