Анатолій Гриценко: Я люблю Юлю і дітей
28 березня в програмі «Інтерв’ю з кандидатом у президенти про головне», яка виходить на каналі ICTV в межах передвиборної агітації, виступив кандидат у президенти Анатолій Гриценко разом із дружиною – головною редакторкою тижневика «Дзеркало тижня. Україна» Юлією Мостовою. «Детектор медіа» наводить практично дослівну розшифровку інтерв’ю Вадима Карп’яка та Олени Фроляк з подружжям.
Карп’як: Добрий вечір, це «Інтерв'ю з кандидатом» про головне. Сьогодні ми запросили на розмову кандидата в президенти України Анатолія Гриценка та його дружину, одну за найавторитетніших українських журналісток, Юлію Мостову. Вітаю!
Гриценко, Мостова: Вітаємо!
Пані Мостова, ви сьогодні як подвійний агент. Сидите з паном Анатолієм, але як журналістка ви на нашому боці. Як вам?
Нормально. Я вдячна вам за увагу. Передаю вітання своїм колегам, які чесно висвітлювали компанію, а не обманювали людей. Їх десь третина. Але вважаю, що в цих умовах це подвиг.
Карп’як. А вам доводилося йти на якийсь подвиг, враховуючи, що у вас чоловік — кандидат з найбільшим рейтингом? Ви відчуваєте самоцензуру?
Мостова: Не пам'ятаю, коли було останнє інтерв'ю, здається у «Дзеркалі тижня». Можливо 2010 рік.
Але ви писали не одну статтю про те, який лідер має бути в Україні. Має бути державник, людина з широкою рамкою задач — це ваші слова. Чи відповідає кандидат Анатолій Гриценко лідеру за лекалом Юлії Мостової?
Мостова: Відповідає! Я відгукуюсь про нього позитивно не тому, що він мій чоловік. Він мій чоловік тому, що в нас спільні цінності. У нас однакові погляди на потреби країни. Де її болі і як її лікувати. Я інтуїт, а Степанич — практик і логік. Я його не сватаю, самій потрібен.
Анатолій, ви йдете з об'єднавчим мотивом. Що може об'єднати Україну? На ваших бігбордах написано — «чесних більше». Готові українці голосувати за чесних?
Гриценко: Чесних більше — це правда. В кожній людині є дві сторони — людяне, волонтерське, патріотичне. І є тваринне. Жорстоке і жорстке, мародерське. Що з нас вилізе завдяки цій кампанії? Сила і чесність? Чи залишиться брудне? Роблю ставку на краще. Нормальна людина прокидається зранку, хоче нормально жити, а не нести хабар. Але коли стикається з держмашиною — треба розв'язувати питання зараз, і вона змушена. Треба поставити цю машину в рамку і вони проявлять найкраще. Імпульси мають йти від еліти до низу і добре тоді проявиться.
Я від Юлі часто вигрібаю. «Чому ти в ефірі не посміхнувся, люди тебе бояться?» (сміється)
Карп’як: Всі хочуть щастя, це універсальна ідея для людей. Щоб цю машину перелаштувати на щастя, не можна це зробити посмішкою.
Гриценко: Це шлях важкий. Я усвідомлюю і моя команда теж. Вчора ми збирали керівників наших, і я сказав, що вибори – це тільки 10 відсотків зусиль. Можуть бути зіткнення. Але 90 % — потім. Важка і небезпечна робота. Знімати людей з мільярдних схем, вони будуть відстрілюватися. Але це треба зробити для країни. Або вона зникне. Президент — гарант не просто так. Гарант свобод, прав, власності. Тільки так люди будуть відчувати себе захищеними. Не через банки-пилососи, рейдерів чи ще щось. Я не буду ні в кого питати, за кого він голосував, якою мовою вдома говорить. У нас близько 100 націй. І не бути питати, в що вірить і до якої церкви ходить. Не буду робити преференцій Слов'янську чи Мукачево. Немає значення. Всі громадяни України. Якщо вони відчують, що вона для всіх — навіть в уряді щоб не домінувала одна регіональна група — це дасть людям повірити в себе.
Карп’як: Описуєте ідеальну картину.
Мостова: Ми звикли до того, що патологія — це норма, от проблема. Чому треба змінити якість влади? Бо це має бути імпульс іншої якості і морального рівня. Коли піде інший імпульс і кадри будуть не для схеми, а для виробництва політики міністерств і відомств — буде інший посил. Люди, як соняшники, повернуться світлою стороною. Це величезний творчий і економічний потенціал.
Гриценко: Вадиме, хочу вам сказати дещо. Я маю освіту, щоб читати Мора і Кампанеллу, утопії — і йдеться не про це. Людина може реалізувати себе там, де вона народжена, а не в Ізраїлі чи Польщі. Це наша культура, аура. Бог дав нам більше ресурсів, чим полякам, угорцям, словакам і навіть разом узятим. Але найнижчі зарплати і пенсії. Це треба змінити, це не утопія. Я не беру сталі демократії — вони ще у 90-х зробили економіку рівних можливостей без монополістів, які душать політику і тягнуть в парламент ляльок. Але питання газу, нафту, вугілля — ні. Це базові правила, які мають бути тут. Щоб свобода і власність була захищена — це річ, яку треба робити швидко.
Карп’як: Нова якість влади. Але будьмо відверті, але кожна кампанія, президентська чи парламентська, теж так казала. Але через півроку максимум є розчарування у владі. Люди хочуть швидких рішень. Так не буває. Чим ви збираєтесь переконати, що ви можете підтримати цю якість тривалий час і дати ефект? Півроку — і люди скажуть, що знову не ту владу обрали.
Гриценко: Так, очікування завищені. Нова команда, якщо і не виконає 100, а 80 — це суперуспіх. Я не був президентом. Після майдану був дуже завищений рівень, надрив. Тому вирішення завдань поставив по 2 напрямам. Швидкі рішення протягом кількох місяців, 100 днів. Вони мають упевнити, що ми тримаємо слово. І швидкими рішеннями показує, що довготривалі теж матимуть успіх.
Було записано у програмі, що ми дбаємо про строкових солдат. За 100 днів збільшили строкове забезпечення, коли я був міністром оборони. Я обіцяв скоротити термін строку на півроку — за 20 днів заднім числом скоротили. Мільйони відчули, що тримаємо слово. Записано, що виведемо війська з Іраку — вивів. Наприкінці травня прийшли 450, всі здорові, 29 всі 1600 були живі здорові. Люди вірять. Паралельно говорив, що до 10 року буде перехід на контрактну армію — і так би було, ми просто не встигли.
Карп’як: Ви не думаєте, що люди втомилися чекати?
Гриценко: Відчуваю. Ми створимо умови для тих, хто поїхав, щоб вони повернулися — вони просто хочуть відчути, що тут є перспективи. Я бачу надію. Я не купую адміністрацій, але приходять тисячі і шукають, хочуть. Влада менше складає, ніж ті добавки з рихлого чавуна. Ця краща частина включиться. Мене важко розчулить, але інколи відчуваю всередині теплий надрив. Пишуть, що хотіли їхати, але подивилися мій ефір і вирішили ще почекати до 21 квітня. Один такий лист — а їх багато — вони показують, що в людях надія є. Не можу зрадити їх. Не має сенсу президентство, якщо ти потім боїшся вийти на вулицю. Я отримую кайф, коли їду в Чернігів, Житомир. Приходить жінка і просто тисне мені руку. Каже, що я її не знаю, але коли я був міністром, вона стояла 22 роки в черзі на житло, не було можливості нормально жити, а ви зробили прозору чергу, викинули 12 тисяч, які стояли вже за третьою квартирою, і надання квартир стало прозорим, і ми отримали.
Це найголовніше — коли люди, яких я знаю, відчули позитив від влади. Бо якщо тільки ті відчувають, кого ти знаєш — це кумовство. Зробили справу і відійши.
Фроляк: Погодьтесь, українці дивні. То ми тікаємо від «Беркута», то вирбуємо Карпати і нищимо бурштин. У вас багато про екологію написано — як ви збираєтесь піднімати цей пласт. Природа ж помститься.
Гриценко: Ні ви, ніхто з нас не нищив довкілля. Це не люди нищать. Я не кришував вивезення деревини. Чи як у Херсоні нищать — там тупо палять ліс обережно, щоб деревину зберегти. І на Сумщині, на Рівненщині. Це масова річ. Той, хто задіяний — це те хижацьке. Але для когось це єдина можливість заробити. Треба моральний стандарт — вийти із злиднів. Там на місці всі ці копачі бурштину з класною технікою і прям там на місці назвуть прізвище того, хто кришує — і депутатів, і міністрів, і всіх. Президент не знає? Липень 2015, нагадую, синхрон Порошенка: «Даю 2 тижні на вирішення проблеми бурштину». Зараз березень 2019. У мене такого не буде.
Фроляк: Як підтримуєте здоров'я? Як перевантажуєтесь? Що читаєте? Яке хоббі?
Гриценко: Я люблю Юлю і дітей. Завжди в месенджері теплі слова, й одразу інша енергетика. Їй важко, вона другий пілот. Читаю різне — стратегічні речі, аналітику світову. Ми ж не молекула, ми маємо в світі не тільки зерном та мігрантами бути представленими. А так детективи перед сном читаю. Іноді по декілька разів. Вдома штук по 15 книжок біля ліжка, і ми обмінюємося.
Мостова: Чого не лежить з мого боку подушки – то це вудки.
Карп’як: Встигаєте рибалити?
Гриценко: Якщо є можливість зранку пару годин, то тільки поплавок, щоб бачити динаміку. На столі риба завжди є, незалежно від сезону. Можу почистити рибу, але не люблю, більше люблю ловити.
Мостова: Рибалка — важлива річ. Чоловікам треба час від часу жити, щоб їх не чіпали і щоб вони були у коробочці своїй. Це щастя спокою. Я його не турбує і чекаю вдома, на березі.
Гриценко: Коли парує річка, коли чаплі, гуси проходять — щастя.
Мостова: Щастя у чоловіка тоді, коли повертаються птахи. Сум, коли летять, і щастя, коли повернулися. Це і в природі, і в житті. Це повернення тих, хто народився — тільки їм треба дати можливість створити безпечне гніздо.
Фроляк: Давайте про родинне гніздо. Як виховуєте дітей? Чула, що Гриценко народився під прапором «Треба», а ви під прапором «Хочу», це ви самі казали, Юлю. Задоволені рівнем освіти дітей? Чому ви їх вчите?
Мостова: Щиро культивуємо дружбу з дітьми. Дружба між усіма — між дітьми, зі свекрухою, з тещею, з тестем. Мати можливість поговорити про все — важливо. Дітей не б'ємо, на гречку не ставимо, тільки розмова. Це можливість прожити з ними ще одне життя, бути в курсі їхніх проблем. Це можливість виховувати їх вільними людьми. Ніхто не боїться розповісти про перший поцілунок чи бокал вина. Ми говоримо про книжки, про кохання. Про все, кожного вечора, півгодини. Коли дорослі — Олексію старшому вже 40, про Світлану не скажемо — вони не брешуть, вони порядні, надійні. Це Толін вплив. Він їх вчить брати на себе відповідальність, особливо хлопців. Олексій і Гліб — він їх привчає до тайм-менеджменту, бо тут у дівчат краще виходить. Вони мають бути стіною і я відчуваю, що мій чоловік — моя фортеця. Не мій дім, мій чоловік. Він вчить, що вони теж мають такими бути для тих, хто їх покохає. І порядність.
Гриценко: Щирість, правдивість — вона створює умови для всіх.
Карп’як: У вас нема анекдотів про сім'ю у повсякденному житті?
Гриценко: Є, наприклад «чарка пішла як теща під лід». Мамо, вибачте (сміється).
Мостова: От Гліб, молодший син. Закінчив 5 клас, канікули. Толя каже: «Давай на турнік, покажи, що ти можеш. От раз…». Було, як у 95-му кварталі — не судьба. І він сказав: кожного дня зранку і ввечері — на турнік. Малий чинив спротив, і я теж, він же крихкий, ти знущаєшся. Толя витримував і мої істерики, і Гліба. Нервів було море. Гриценко не віступився. Перша фізкультура, нові люди, треба себе поставити. Малий влітає, кидає рюкзака і одразу до тата. Каже, що «це був найщасливіший день у моєму житті, бо я підтягнувся 19 разів, а після мене хлопчик — лише 5».
А ви скільки підтягуєтесь?
Не знаю, але вікову норму перевиконаю. Бог дав силу, по життю я не спринтер, я бігаю добре довгі дистанції. Одного разу 120 км пробіг, тренування були по 20, 25 км. Спокійно. Виносливість є.
Мостова: Віджимається він класно.
Фроляк: Ви собі уявляєте роль першої леді?
Гриценко: Буде класна перша леді, вона просто буде тушуватися зараз.
Мостова: Нестандартною. Протокол — це необхідно, але життя має лишатися життям. Я справді буду другом. Якщо бог дасть, то хотілося б бути корисною двом категоріям людей — старим та дітям. Я релігійний фанатик, в мене є релігія, відповідно до якої бог дав іскру робити щось краще інших. І дитині та підлітку треба допомогти знайти це своє професійне призначення. Якщо треба буде розбудувати центри фахової якісної діагностики здібностей людських — це було б класно. Знаю одне. Я відмовляла Толю від цього кроку. Але про це не варто говорити. Мені страшно за нього, якщо він стане президентом. Такий обсяг! Але мені страшно за Україну, якщо він не стане президентом. Іншу якість влади ніхто не дасть. Я дуже багато років спостерігаю і описую правила нашого політикуму. Їх треба ламати. Не гнути, а ламати. Інакше не буде країни.
Фроляк: У вас є можливість звернутись до виборців. Що побажаєте?
Гриценко: Відкиньте всі. Борди, реклами, відчуйте серцем, розумом. Повірте в себе. Ця владна команда точно відійде, це точно. Вам нав’язують щось — але ми вільні всередині. У ваших руках те, якою буде мораль, ефективність влади. А це означає не тільки майбутнє ваших дітей, а й ваше, і моє. Я теж ще хочу пожити. Тому мудрого вибору 31 числа! Щоб наступний перший день не став днем дурня, а став днем гумору, оптимізму та впевненого руху вперед.
Фроляк: Дякуємо!
