Притула розповів, чому він іде в політику. Ексклюзив
На Новому каналі тривають зйомки дев’ятого сезону ігрового розважального проекту «Хто зверху?» з ведучими Сергієм Притулою та Лесею Нікітюк. Щільний та напружений графік медійників часто стає на заваді їх спілкуванню з журналістами. Та саме на знімальному майданчику у ЗМІ є хоч якийсь шанс впіймати телеведучих, аби поставити запитання наживо. Отже, на зйомках чергового сезону проекту «Детектор медіа» скористався нагодою поспілкуватися з Сергієм Притулою, який геть не часто дає інтерв’ю та воліє спілкуватися з прихильниками через свої сторінки і соцмережах.
У розмові про новий сезон «Хто зверху?» ненароком з’ясувалося, що телеведучий має певні політичні амбіції і навіть готується зробити заяву щодо вступу в політичну партію. Витримавши обіцяну паузу, «Детектор медіа» публікує невелике інтерв’ю, яке вдалося взяти в Сергія Притули за лаштунками проекту Нового каналу.
- Сергію, наразі ви готуєте новий сезон проекту «Хто зверху». Чим він відрізняється якісно, кількісно від попередніх?
- Для мене, мабуть, у цьому сезоні є дві основні відмінності. Перша – це відсотково немале оновлення учасників команд. Адже, в принципі, проблема українського шоу-бізнесу в тому, що він дуже повільно регенерує, і якісь нові цікаві проекти заявляють про себе не в такій кількості і не так часто, як того хотілося б. Проте цього року ми поживилися – в хорошому розумінні цього слова – стаффом кількох гумористичних проектів, які з’явилися за останні рік-півтора. У нас багато дівчат з «Жіночого кварталу», у нас усі учасники Improv Live Show...
- Бачила сьогодні й учасників «Ліги сміху»... Таке у вас активне заохочення зірок з «1+1»...
- Так, у нас тут і «Ліга сміху»... Дружба Нового каналу і «Плюсів», мені здається, пішла на користь усім: Нікітюк з’явилася і феєрила у них на «Танцях з зірками», а ми з великим задоволенням запрошуємо їхніх ведучих і обличчя каналу з різних проектів до себе.
Друга відмінність нового сезону для мене – це, безумовно, зростання коефіцієнту корисної дії Лесі Іванівни Нікітюк. Тобто, людина, коли бачить якісь недоліки у своїй роботі, не спускає все це на тормозах. Видно, що вона працює, що вона готується, видно роботу автора, який працює з нею і підстраховує на знімальному майданчику. Я не кажу, що там повна його заслуга, але видно якісь нові фішки, які Нікітюк застосовує під час зйомок.
От у мене зараз стоїть «Сертифікат, виданий Сергію Притулі, на річний запас валер’янки» (на гримерному столику – ДМ). Просто під час програми Леся Іванівна мені робить якісь неочікувані вибрики. Наприклад, я стібу учасниць жіночоъ команди, а Леся Іванівна каже: «Слухай, оце твоє “гав-гав-гав” – я твоєї мови не розумію, ти гавкаєш і гавкаєш постійно. Я сьогодні взяла із собою перекладача». І тут вона виймає з-під столу свого пса Рафіка. Це було настільки неочікувано і так смішно – я мега-щиро розсміявся! І такі речі стають дуже приємними родзинками.
Проект уже йде дев’ятий сезон. І зрозуміло, що з кожним роком дивувати чимось новим, не повторитися все тяжче. І я страшенно тішуся, що при моїй, можливо, стагнації по роботі в кадрі в цьому проекті (хоча я стараюся, безумовно, планку не понижаю), у Лесі Іванівни з кожним роком ця крива росте вгору.
- Якщо вже ви самі кажете про певну стагнацію, то навіщо вам особисто в кар’єрі цей проект? Здається, для вас за стільки сезонів він міг би вже вичерпати себе? Чи він щось дає вам для кар’єри, для особистісного розвитку?
- Я якось цим дуже переймався, здається, півтори роки тому. У певний момент мені стало дуже сумно від відчуття, що в житті не з’являється чогось нового. У мене були «Страсті за Ревізором – 5», «СуперІнтуїція – 4», «Хто зверху? – 8», «Вар’яти-шоу – 3». І мені здалося, що я починаю бродити у власному соку. На що один мій знайомий медійник зауважив: «Сергійко, за кордоном є ведучі, які одне й те саме шоу ведуть по 15-20-30 років. І це не означає, що вони більше ні на що не здатні. Це означає, що вони на своєму місці, що шоу популярне, що воно дає рейтинги, його люблять глядачі». І я після того трошки попустився.
Крім того, у мене є кілька улюблених телевізійних дітищ. Це «Вар’яти-шоу» – вони стоять окремо від усіх, тому що я там очільник і, прийнявши це маленьке кустарне містечкове шоу, за кілька років розкрутив його до всеукраїнського масштабу, з телевізійною версією та закордонними гастролями. Тут я дуже потішений собою і цим проектом.
«Хто зверху?» для мене не менш важливий проект і не менш рідний. Бо, здається, у 2011 році Дмитро Царенко (який на той момент був у керівництві Нового каналу) з Ольгою Балабан запросили мене на каву і видали мені талмуд, який виявився біблією проекту Battle of the Sexes. Вони попросили мене подивитися цей перекладений варіант нідерландської історії і спробувати адаптувати його під нашого глядача. І я за добу перетворив біблію проекту, який купив холдинг, на те, що ви можете побачити в перших трьох сезонах. Потім ми вже почали відходити від тієї стабільності, старалися дивувати глядача, десь запозичували конкурси – форматні і не тільки. Тобто я ставлюся до проекту «Хто зверху?» трошки інакше, ніж до інших.
- І скільки років ви ще з таким особливим ставленням зможете вести саме це шоу?
- Поки не закриють!
- Тобто, якщо буде ще 15-20 сезонів, ви з таким самим натхненням вестимете їх?
- Ну, якщо моя сфера діяльності не зміниться докорінно...
- А є такі плани?
- Так, є плани...
- Невже Сергій Притула залишить Новий канал?
- Я сподіваюся, що ні, позаяк чинне законодавство, навіть якщо я частково зміню сферу діяльності, зокрема основне місце роботи (якщо це вдасться), все одно дозволить мені поєднувати ту роботу, на яку я готовий зараз підписатися, з іншими видами діяльності, зокрема творчої. Я спілкувався з керівництвом холдингу і сказав, що я навіть безкоштовно готовий вести «Хто зверху?». Але, якщо закон дозволить ще й заробити на цьому, то чому б ні. У мене ж будуть якісь відпустки, вихідні...
- Ну хоч натякніть, якій це новій сфері ви плануєте присвятити себе?
- 8 червня зранку я збираюся оголосити про приєднання до команди партії «Голос».
- Чому саме ця партія? І, взагалі, ви вважаєте, що це здорова тенденція – коли в політику, ми бачимо, активно, навіть масово йдуть представники далеких від неї професій, зокрема артисти?
- Це не те, що здорова чи нездорова тенденція. Це тенденція, яка викликана поточним станом справ у стосунках електорату і професійних політиків. За 28 років більшість із них дискредитували інститути влади: законодавчої, виконавчої, судової. Запит на нові обличчя тотально високий. І не дивно, що серед цих облич ви можете в списках різних партій побачити людей, які далекі від системної політики, але мають певний кредит довіри завдяки своїй роботі, своїм публічним заявам, своїм позиціям з якихось важливих питань.
Ви знаєте, я навіть собі трішки провів паралель із сучасним українським кінематографом. Я був цьогоріч номінований у кінопремії «Золота дзиґа» як «Кращий актор другого плану» за участь у фільмі «Секс і нічого особистого». Я не отримав цієї нагороди – її отримав чоловік, який дійсно більше на те заслужив, своєю акторською роботою – а я не професійний актор, я людина з шоу-бізнесу, яку долучили до роботи над сценарієм і дали другорядну роль. Але я подивився на топ-5 фільмів 2018 року по касових зборах. І я перепрошую, але всі вони – з людьми, які не є представниками цеху. Тобто ті люди, які там на головних позиціях, не є людьми акторського ремесла. Дивіться: «Я, ти, він, вона» – Зеленський, Кошовий, Дорофеєва; «Свінгери» – Астаф’єва, Полякова, Dzidzio; «Dzidzio перший раз» – Dzidzio; «Скажене весілля» – ну там взагалі хоч гать гати, Винник, Горбунов...
- Але Горбунов, наскільки я пам’ятаю, все ж актор за професією...
- Так, актор, але я щось не пригадаю, у якому театрі він служить останніх кілька років. Мені здається, що часи, коли він служив в Івано-Франківському театрі залишилися ще десь там, як він у квітчастій сорочці переїхав з Франика до Києва вести «Підйом».
Якщо повертатися до списку українських фільмів за касовими зборами... «Секс і нічого особистого» – там Притула, «Пригоди Святого Миколая» – Вірастюк та Єфросиніна. І я зараз не принижую геніальних українських акторів! Але убитий український кінематограф, який довгий час працював на другорядних ролях, коли сюди привозили російських акторів, а наші були всі на ролях третього плану, призвів до того, що зараз українським професійним акторам дуже важко зібрати касу. Вони знімаються в чудових фільмах, але на ці фільми широкі маси людей не йдуть. Тому що обличчя не настільки розкручені, як у Зеленського, Кошового, Вірастюка, Притули, Dzidzio.
Те саме, на мій погляд, зараз відбувається з політикою: люди хочуть кардинальних змін, люди готові ризикнути, люди готові довірити пост президента людині, яка ніколи не була в політиці, але чудово зіграла політика. Люди готові йти за Вакарчуком, який неодноразово оголошував свою позицію. У списках партії «Голос» я особисто знаю немало людей. І я точно знаю, що це люди, які не будуть красти. Там немає жодної людини, яка б представляла інтереси олігархів. Я знаю кількох людей, які пообіцяли робити фінансові вливання в роботу партії, – і це хороші бізнесмени середньої руки. Я знаю там дуже гідних добровольців і кадрових офіцерів, знаю купу професури. Коротше кажучи, там дуже класна тусовка. І я поділяю якісь головні меседжі, які генерує та команда. Тому я, мабуть, перший раз у житті готовий не просто агітувати за те, щоб хтось проголосував за партію, а влитися в її ряди.
Фото: фейсбук
