Як працює «Інтер» з початку повномасштабної війни
Усім великим українським медіагрупам важко під час війни. Одна з них — «Україна» — вже пішла з ринку. Інші тримаються, але перед ними постали непрості виклики: економічна скрута, фактична неможливість заробляти на рекламі й відсутність даних про телеперегляд, участь у спільному телемарафоні тощо. А отже необхідність скорочувати штат і витрати. Наша редакція отримує чимало повідомлень від працівників телеканалів, які втратили або бояться втратити роботу, не отримують вчасно зарплатню або ж вважають свої права порушеними.
«Детектор медіа» звернувся до всіх медіагруп із запитаннями про їхнє становище та плани під час війни. Групи StarLight Media та «1+1 media» дали свої відповіді; Inter Media Group запит проігнорувала. Проте ситуація в медіагрупі, хоч її й не коментують офіційно, варта уваги.
Нагадаємо, до 24 лютого 2022 року «Інтер» докладав чималих зусиль для просування в інформаційних програмах інтересів партії свого співвласника Сергія Льовочкіна — «Опозиційної платформи — За життя». Тепер такої партії більше нема (хоча вона оскаржує свою ліквідацію); чимало колишніх завсідників новин «Інтера», зокрема й Сергій Льовочкін, виїхали з України. Колишні члени фракції «ОПЗЖ» утворили у Верховній Раді дві депутатські групи, однак їхні члени в медіа не світяться (або ж їм навмисно не дають слова). Наприклад, у червні й липні в ефір спільного телемарафону «Єдині новини» не запрошували жодного колишнього нардепа від «ОПЗЖ». У тому числі й у блоках, які виробляє «Інтер».
Інший співвласник групи «Інтер» — Дмитро Фірташ — залишається в Австрії, де йому загрожує екстрадиція до Сполучених Штатів Америки. Через війну Фірташ утратив значну частину своїх статків в Україні, зокрема облгази та підприємства на Луганщині. За місяць до початку повномасштабного вторгнення Росії Фірташ опублікував колонку із закликом відмовитися від вступу України в НАТО. Пізніше, вже на початку квітня, він засудив вторгнення та назвав його «колосальною помилкою та катастрофою для Путіна», але знову повторив, що Україні не потрібно вступати в НАТО і зберігати нейтральний статус.
Від своїх джерел на телеканалі та в продакшен-компанії «Національні інформаційні системи» («НІС»), яка зазвичай виробляє інформаційні програми «Інтера», а зараз — частину марафону «Єдині новини», ми дізналися про проблеми колективу — звільнення без компенсації, затримки зарплатні, втручання керівництва холдингу в редакційну політику. Та про конфлікт, що нібито виник між двома частинами групи «Інтер».
Чотири не пов’язані між собою джерела «Детектора медіа» на каналі, які побажали бути неназваними, розповіли, що в кінці лютого «Інтер» був практично паралізований. Керівництво медіагрупи та частина керівництва продакшен-компанії «НІС», включно із фінансовим директором та головним бухгалтером, не вийшли на роботу. Зникла й більшість ведучих, журналістів і технічних працівників каналу. Частина виїхала в західні області України та в Польщу; хтось був у стресі й не розумів, що буде з каналом і що слід робити. Втім така ситуація була й на інших великих телеканалах у перші дні великої війни.
За інформацією «Forbes Україна», із двох сотень людей, які зазвичай робили новини на «Інтері», на роботі були лише тридцять. Співрозмовники «Детектора медіа» розповіли, що в «НІСі» бракувало монтажерів, режисерів, працівників апаратних, журналістів, а ведучий залишився тільки один — Олексій Ліхман. Згодом до нього долучились Анатолій Бондаренко й Анастасія Даугуле. Ведуча скандальних концертів до Дня Перемоги давно не працювала в новинах; її повернення в ефір, імовірно, підтримала особисто керівниця медіагрупи Ганна Безлюдна. Інше джерело каже, що «Даугуле виникла у студії марафону, бо нікого іншого не залишилось», а Олексій Ліхман не міг вести ефір спільного марафону без перерви сам.
Залучення новинарів «Інтера» до створення спільного марафону координував генеральний продюсер «НІСа» Назім Бедіров. За словами джерел «ДМ», він «фактично врятував канал», адже за інших обставин з «Інтером», який належав члену «ОПЗЖ», могло статися те саме, що з іншими каналами проросійських політиків — Ukrlive / Першим незалежним і каналом «Наш». Інші медіагрупи були не в захваті від участі «Інтера» в марафоні (а отже і в «найвищій лізі телебачення»), адже канал давно втратив лідерство і його частка ринку в останні роки поступово зменшувалась. Начебто саме Назім Бедіров, а не Ганна Безлюдна чи директор «НІСа» Олександр Пилипець вів перемовини із владою та іншими гравцями і зрештою переконав їх включити «Інтер» у марафонський пул.
Це, кажуть джерела, посилило конфлікт між Безлюдною й Бедіровим, який існував уже не перший рік. Керівниця медіагрупи намагалася послабити вплив Бедірова в колективі та посилити вплив Олександра Пилипця. До того ж, за словами джерел «Детектора медіа», новинарі «Інтера», серед них і Бедіров, не раз висловлювалися проти проросійських / прорадянських телепроєктів (зокрема концертів до Дня Перемоги), які ініціювала Безлюдна.
Коли «Інтер» включився у спільний марафон, Безлюдна спершу нібито намагалась контролювати роботу редакції; наприклад, наполягала, аби в новинах з’являлося більше сюжетів про прийдешню «гуманітарну катастрофу», яка чекає на Україну. Також вона, за словами джерела, хотіла «посилити присутність представників УПЦ Московського патріархату в ефірі» («Інтер» і до того регулярно показував представників цієї церкви, ігноруючи інші конфесії) та розповідати про їхні гуманітарні ініціативи. Втім новинарі, за словами джерела, ігнорували ці вказівки. На жаль, перевірити це «Детектору медіа» не вдалося, адже архіву ефірів спільного телемарафону у відкритому доступі немає, а наш моніторинг марафону розпочався 21 березня.
Так само, за словами джерел «ДМ», не вийшло протягнути в ефір представників тоді ще не забороненої «Опозиційної платформи — За життя», передусім співголову партії й партнера Льовочкіна і Фірташа — Юрія Бойка. Його пропонували включати в ефір як «волонтера», а не політика.
Невдалим був і перший ефір Анастасії Даугуле, який вона вела вночі разом із Анатолієм Бондаренком. За словами джерела «Детектора медіа», їх вимкнули за пів години нібито за вказівкою «координаторів марафону». Втім, як пояснює джерело, проблема була не в репутації Даугуле як проросійської ведучої: сам ефір нібито був непрофесійним, створеним «на колінці» у студії «Інтера» на Дмитрівській.
Тоді «Інтер» підстрахував телеканал «Рада»: канали — учасники марафону домовилися про чергування на випадок, якщо в когось виникнуть технічні проблеми. Про це, наприклад, розповідала в інтерв’ю «Детектору медіа» ведуча «Ради» Ганна Гомонай. До речі, на відміну від «Ради», яка мала студію в підземному паркінгу, де ведучі працювали під час обстрілів і повітряних тривог, у будівлі «НІСа» сховища не було. Навіть під час тривоги працювали в незахищеній студії.
Згодом до Києва повернулися працівники «Інтера», Бедіров також найняв нових людей, і механізм виробництва марафону налагодився. Навесні почалися затримки зарплатні, але згодом усе виплатили. Але попередили електронним листом, що надалі платити зарплатню будуть лише тим, хто бере участь у створенні марафону.
Тим часом через особистий конфлікт із Назімом Бедіровим звільнився ведучий Олексій Ліхман. Причиною конфлікту, за словами джерел «ДМ», стали різні погляди на редакційну політику новин. Ліхман відмовився коментувати «Детектору медіа» свої відносини з «НІСом» та статус на каналі, але в останні місяці він не з’являвся в ефірі.
Натомість Анастасія Даугуле, чия поява в марафоні викликала обурення в суспільстві — не тільки через концерти до 9 травня, а й через її позицію під час Революції гідності — тепер має не тільки офіційну підтримку «Інтера», а й симпатії колег. За словами джерела, ведуча заслужила таке ставлення, бо «працювала, як коняка».
Частину команди ще навесні вивезли до Польщі, де виробляють блок для російськомовного марафону іномовлення «Freeдом», проєкти для каналу НТН тощо. Не отримавши впливу на марафон «Єдині новини», Ганна Безлюдна, за словами джерел «Детектора медіа», зосередилася на цих проєктах. Натомість Назім Бедіров заборонив працівникам «НІСа» брати участь у виробництві блоку каналу в марафоні «Freeдом».
Конфлікт загострився, коли директор «НІСа» Олександр Пилипець, який пішов служити в армію, намагався призначити на час своєї відсутності своїм заступником фінансового директора продакшен-компанії, але Бедіров проігнорував ці спроби. За словами джерел, особистий конфлікт між Бедіровим і «людиною Безлюдної» Пилипцем після повернення його з армії перейшов у пряме протистояння. По-перше, Бедіров майже прожив перші кілька місяців на роботі разом із колективом і за це отримав підтримку більшості працівників «НІСа». По-друге, Олександр Пилипець начебто намагався повернути на роботу частину колективу, що на початку війни роз’їхалася, але після повернення виявилось, що на їхніх місцях уже працюють нові люди. Намагання розв’язати проблему подальшого співіснування «старої» та «нової» команди призвело до з’ясування стосунків між керівниками. Але на сьогодні, за словами джерел «ДМ» на каналі, всі зачаїлися й конфлікт із гострої фази перейшов у латентну.
Ганна Безлюдна та Назім Бедіров не відповіли на прохання «Детектора медіа» про коментар, а Олександр Пилипець відмовився від коментарів. Ми готові надати слово всім згаданим у цьому матеріалі людям, якщо вони захочуть озвучити свою позицію.
Оновлено: Спочатку в публікації було вказано, що стаття із закликом відмовитися від НАТО була написана Дмитром Фірташем під час повномасштабного вторгнення Росії. Це помилка редакції – насправді вона була оприлюднена 26 січня. Приносимо вибачення читачам та Дмитру Фірташу.
