Що хорошого? Святковий спецвипуск

Що хорошого? Святковий спецвипуск

«Детектор медіа» вітає всіх наших читачів із Новим роком та має для вас невеличкий подарунок на святкові вихідні. Їх, звісно, офіційно скасували, але ми всі знаємо правду.
Що хорошого? Святковий спецвипуск
Що хорошого? Святковий спецвипуск
8 Січ 2023
0
2324

Наші редактори, журналісти, есемемники та проєктні менеджери (вони вимагали здати ще один текст у фінансовому році) підготували для вас рекомендації найкращих речей, які підтримували їх у 2022-му або допомагають зараз. Тих фільмів, серіалів, книжок, гепенінгів, сертифікатів, рецептів, що дарують радість та натхнення. І про які не соромно розповісти публічно. 

Якщо не знаєте, чим розважитися в довгі зимові вечори, сміливо обирайте щось із колекції. Бажаємо хорошого Нового року!

Отар Довженко

Під завісу 2022 року я вперше років за десять прочитав художню книжку, яку написав українець. Ну, якось так вийшло, що довго нічого з укрліту не читав. Це не расизм і не українофобія, чесно, я свого часу багато купив українських книжок і навіть півтори штуки сам написав. Але десь у 2011 році я відкрив у собі здатність читати англійською і польською, а потім щоразу, коли мені траплялась українська книжка, я думав: «Піду-но я краще куплю на “Амазоні” ще улюбленого фентезі». А ось за цю книжку я зачепився з перших сторінок. Написав її не просто українець, а Українець, і називається вона «Дискордія». Це історичний роман про український (власне, галицький) вимір Весни народів 1848 року. Причому це третя книжка з циклу, але Остап порекомендував мені починати саме з неї, і я послухався. Динамічна, правдоподібна, пізнавальна, втішна читанка. Купуйте в електронному форматі — врятуєте дерево.

P.S. Остапе, я знайшов румунів! :) 

 

Ольга Білоусенко

На кінець важкого року я хочу порадити попри війну, ворожі удари й інші страхіття, які подарував нам ворог, робити хоч трохи те, що вам подобається. І… не соромитися цього. Я час від часу читаю дописи, як люди відмовляють собі в мінімальних задоволеннях і звичних_для_мирного_життя_справах, бо війна. Мабуть, такий підхід нормальний. Але в моєму випадку він шкодить. На початку війни я відчувала провину вцілілої: перестала вкладати волосся, робити мейк, бо війна. Це з найдрібнішого, були й значно глобальніші речі. За якийсь час зрозуміла: від того, що я відмовлю собі в поході в перукарню чи не полежу у ванні годину, люди в містах, де тривають бомбардування, не стануть щасливішими. У них не з’явиться світло, тепло, їх не перестануть обстрілювати росіяни. І якщо з прийняттям цього до мене повернулася якась рутина, дозволити собі щось більше, ніж каву в улюбленій кав’ярні чи гарний мейк, було важко. У разі чого, це не заклик витрачати багато грошей, тусити до ранку на вечірках чи ще щось таке. Це заклик поберегти себе, відчути себе тут і зараз, зрозуміти, що з нематеріального допомагає вам, що ви любите… і дозволити це собі. В моєму випадку це походи на радіо і слуханння вінілових платівок. Можливо, у вас є програвач і ви давно не підходили до нього, бо війна, робота і всяке інше. Але ж варто! Взяти платівку, здмухнути пил, поставити голку й насолодитися. Зробіть це для себе на новорічні свята. Знайдіть свій власний «вініловий програвач», чим би він не був. 

 

Гюнель Бабакішієва

«Піноккіо» Гільєрмо Дель Торо — це фантастично красива історія про стосунки батьків і дітей, про життя і смерть, про війну і пропаганду. Все це дуже перегукується з нашим сьогоденням. Вона весела та сумна, казкова та жорстоко реалістична, сповнена розпачу та надії одночасно. Але, в першу чергу, це історія про людяність. Не ту, яку шукав оригінальний Піноккіо в казці Карло Коллоді, — бути відповідальним хлопчиком, поважати батьків. А справжню людяність, якою в цьому фільмі найбільш наділений саме дерев’яний хлопчик. Не він має трансформуватися, а всі «живі люди” навколо нього: починаючи з його батька і закінчуючи маленькими італійськими фашистами. Мені важко описати той вир емоції, який мене охопив під час перегляду, тому просто раджу подивитися — самі, з батьками, з дітьми. На мою думку, ця історія не має вікових обмежень. Так, вона доволі похмура і місцями жорстока, але я впевнена, що українські діти все зрозуміють правильно.

 

Анатолій Білоусенко

Якщо Джорж Бейлі зі своїми добрими вчинками вже набив оскому, а бурхлива уява після тисячного перегляду стандартних новорічних фільмів малює кривавий кросовер, у якому Кевін Маккаллістер протистоїть Джону Макклейну, — кінематографічний Санта має для вас чудовий подарунок у вигляді творчості Стена Брекіджа. Видатного американського кіноавангардиста, який може без проблем зробити витвором мистецтва пологи своєї дружини, показати кота з точки зору хробака чи взагалі зробити фільм, не використовуючи камеру. Якщо ви не чули про нього раніше, то точно бачили відсилки до нього у фінальних титрах «Семи» Девіда Фінчера, в «Останній спокусі Христа» Мартіна Скорсезе та у восьмій серії нового «Твін Піксу» Девіда Лінча. 

Тож якщо в новому році ви готові до мистецьких звершень, можете сміливо вмикати «Dog Star Man» і вирушати в космологічну мандрівку на засніжену гору разом із бородатим лісником. Якщо хочете вийти із зони комфорту і підгледіти, як працює міський морг Піттсбурга — «The Act of Seeing with One's Own Eyes», а якщо хочете розділити разом із родиною Брекіджів радість і муки від народження дитини — то ваш вибір «Window Water Baby Moving». Ну, і в якості приємного бонусу можна подивитися «The Dante Quartet» або «Black Ice», які за певних обставин можуть замінити новорічну ілюмінацію в кімнаті.

 

Ярослав Зубченко

Точність. Автомобільні двигуни, дверні замки, взаємозамінні деталі, масове виробництво існують лише тому, що люди навчилися робити речі точними. Принаймні так стверджує моя улюблена книжка 2022 року: «The Perfectionists: How Precision Engineers Created the Modern World». 

Саймону Вінчестеру на момент її написання було сімдесят років. І це по-хорошому відчувається в тексті. «Перфекціоністи» — це не науково-популярна література з формулами та сухими фактами. Це пригоди Вінчестера на посаді кореспондента (я б теж хотів, щоб мені дали для роботи Rolls-Royce), його публіцистичний талант як журналіста (місцями книжка написала як художня) та особливе ставлення до часу. «Перфекціоністи» читаються як смола: тягуча, настояна, така, що повністю вас огортає. 

І ви сидите й читаєте про те, як через правильне вимірювання, але неправильну лінійку ми відправили в космос сліпий телескоп. Як люди розважалися на інженерних виставках, відкриваючи незламні замки одне одного. Чи як ми взяли і прив’язали ідеальний кілограм до швидкості світла.

Дуже раджу «Перфекціоністів» усім. Особливо тим, хто постійно запізнюється.

Вероніка Луцька

Якщо ви, як і я, поділяєте любов до логічних загадок та шукаєте неочікуваний ASMR-контент, то замість алгоритмів ютуба підкидаю вам у рекомендації канал Cracking The Cryptic. Синопсис може не звучати надто захопливо: два британці годинами розгадують судоку. Але легкий гумор, приємний голос та щире захоплення від кожної нової загадки в сумі дають справді цікаві та дуже заспокійливі відео. По два щодня.

Ще цей канал може стати класним нагадуванням, як багато в житті є сфер, професій та напрямків, про які ми можемо навіть не здогадуватися. Судоку завжди був моїм d̶r̶i̶n̶k̶  puzzle of choice, але хто ж знав, що є кілька десятків їхніх підвидів, чемпіонати та всесвітньо відомі автори. Не я, до того як знайшла Cracking The Cryptic. 

А ще саме під годинні відео судоку мені засиналося найкраще у 2022-му.

Теги
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Щодня наша команда готує для вас якісні й актуальні матеріали, які допомагають медіа в Україні ставати кращими. Ми будемо вдячні за будь-яку вашу підтримку. Ваші пожертви – це можливість робити ще більше.
Спільнота ДМ
Інше у цій категорії
Віталій Баранник
для «Детектора медіа»
Історія про те, як досвідчений кіно- й телеоператор став таксистом і масажистом із купою вдячних клієнтів.
15 Серп 2023 14:10
4 530
Юлія Лавришин
Дві журналістки видання будуть раз на два тижні обговорювати внутрішньополітичні проблеми України
12 Трав 2023 17:32
2 653
Лєна Чиченіна
«Детектор медіа»
Ще двоє телевізійників пішли на війну. Інколи такі повідомлення стають несподіваними навіть для колективу.
12 Трав 2023 14:47
3 587
Роман Мельник
«Детектор медіа»
Кліп розповідає про історію 14-річного Саші, який пережив 5 місяців окупації та втратив дім.
11 Трав 2023 15:21
2 233
Валерія Буняк
«Детектор медіа»
Журналістка Тетяна Федоркова: Харківські журналісти, на жаль, звикли до хамства з боку міської влади — особливо у відповідь на питання, які викликають критику або резонанс.
10 Трав 2023 19:14
11 602
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду