Щоби що? Чому Наталія Мосейчук взяла інтерв’ю у Спартака Субботи?
Нагадаємо, два місяці тому навколо цієї людини здійнявся великий скандал, коли психолог Ілля Полудьонний виклав текстове та відеорозслідування, в якому звинувачував Субботу в шахрайстві. Після цього стосунки з ним розірвав товариш і партнер Євген Янович, із яким вони записували популярний подкаст про психологію та їздили в тури з виступами. Репутація нашого героя була зруйнована, адже докази Полудьонного виявилися надзвичайно переконливими. Тому у випадку з Мосейчук неодмінно виникає запитання: а навіщо з ним розмовляти?
Відповідь на нього знаходиться вже у другій частині цієї майже двогодинної розмови на каналі «Наталія Мосейчук». А найбільш здогадливі люди зрозуміли що до чого навіть до перегляду. Та перед цим хочеться написати, що інтерв’ю із Субботою виявилося насправді доволі жорстким, із неприємними запитаннями, і ведучій вдалося одразу кілька разів притиснути гостя до стінки фактами та скрупульозною підготовкою до розмови.
Даруйте, звісно ж ні. Наталія Мосейчук увесь час зачаровано дивилася на гостя, засипала компліментами, явно фліртувала та нарікала на його проклятих хейтерів більше, ніж він сам. Про жорсткі запитання не йшлося взагалі. Єдиний момент, коли вона сяк-так опонувала Субботі, — це в темі про «акулячий кейс» та «знелюднення українців». Ведуча значно більше схилялася до того, що жорстокі співвітчизники щось геть не те роблять. Єдине, за що можна поставити великий плюс цьому інтерв’ю, — зйомки, режисура та монтаж. Це справді дуже якісно і креативно зроблено. Навіть в оформленні анонсу, який за стандартом зібраний із цитат, проте вигляд має в рази цікавіший, ніж в інших.
Отже, Спартак Суббота продовжує використовувати всі свої старі методи — тут він зовсім не здивує давніх знайомих. Він і далі експлуатує образ харизматичного психопата, який насправді хороша людина. Свого часу його дуже активно використовували в маскульті, зокрема в кіно та серіалах. Від американських «Доктора Хауса» і «Декстера» до британського «Шерлока». Згодом публіці він почав набридати, але, як бачимо, в Україні ще можна було отримати певний зиск від шлейфу такої тенденції.
Ведуча всіляко долучається до підтримування цього іміджу фразами: «У мене таке враження, що я розмовляю з Шерлоком із британського серіалу» або «Я вас знаю 20 хвилин, але мені здається, що ви — розробка Ілона Маска». Ще одна стандартна штука цієї програми — активне нарікання та висміювання критиків, називання їх «хейтерами» та проговорювання того, що після виходу інтерв’ю вони знову причепляться до цього і цього ось такими словами. Приміром, Наталка Мосейчук каже: «Скажуть, що не приніс жодного диплому». Бо і справді не приніс. Спартак Суббота так і не розповів, де саме він навчався. А пані Наталя і не запитувала. Хоча це одне з ключових до нього питань.
Свято абсурду почалося з перших хвилин цього відео. Ведуча запитала в гостя, чому він вирішив дати інтерв’ю саме їй. Він відповів, що має три причини: Мосейчук — перша на телебаченні, хто засумнівався у правдивості звинувачень на його адресу, попри це розмова не буде компліментарною і стосуватиметься особистості, а не дій. Спартак переконаний, що саме такий тип інтерв’ю Мосейчук і проводить.
Уже через мить ведуча «підтверджує» свою некомпліментарність словами, що ось ця тема афери її цікавить найменше, хай із цим розбираються «органи». А вона воліє говорити про інше. І продовжує, що не любить цькування: «Я не люблю, коли "на килим" викликають одну людину і влаштовують їй такі партійні збори. Я вважаю, що це — абсолютна "совєтчина", а я проти "совєтчини". Я проти цих профкомівських викликів».
Поспішаю зауважити, що ось це апелювання до радянських практик є надзвичайно популярним і часто використовується як маніпуляція. Бо «партсобраніями», «цькуванням» чи «доносами» нерідко називають абсолютно справедливу, аргументовану критику, яка формує інститут репутації. Розслідування діяльності Стартака Субботи Іллею Полудьонним було надзвичайно переконливим та доказовим, а подальша реакція суспільства — зрозумілою. Проте всіх цих людей упродовж цілого інтерв’ю абсолютно знецінюють, постійно називають «хейтерами» і виставляють якимись маргіналами, яким просто нічим зайнятися. Наприклад, Суббота жаліється, що майже кожен крок його життя тепер обговорюється, а одна дівчина, замість проводити час зі своєю дитиною, витрачала його на багатогодинне стеження.
Колишнього співведучого Спартака Субботи Євгена Яновича виставляли у світлі поганого друга, який відвернувся у скрутну мить. Гість наголошує, що сам би так ніколи не вчинив і був ідіотом, що не розгледів у товариші такої схильності до зради. Але водночас постійно проговорює, що дуже добре ставиться до Євгена, і обурюється, коли колишнього товариша критикують. Його і маму. Також глядачі бачать у Субботі майже святого, коли той розповідає історію з дитинства, як вирішив підтримати хлопчика, котрий одного разу обмочився від страху і з нього всі сміялися. Значно авторитетніший у компанії Спартак обмочився теж, із солідарності. Бо вже над двома потішатися не так цікаво.
Проте ця історія суперечить іншим словам гостя, коли він розповідає про свої «пацанські» принципи життя, серед яких — нікому не розказувати про «розмови на кухні» та особисті історії інших. Дуже дивно звучить після того, коли на широку аудиторію розповів, як уже нині дорослий чоловік, у якого є сім’я, бізнес, колись обісцявся і був висміяний.
Спартак Суббота не соромиться згадувати про свої хороші вчинки. Наприклад, перейшов на українську, мотивував це зробити тисячі інших людей і пишається цим. «Маєте підстави. Можете пишатися», — погоджується з ним ведуча. Також згадує, скільки грошей вдавалося донатити на ЗСУ, влаштовуючи виступи з Євгеном Яновичем. Зараз, каже він, я можу зібрати 400 тисяч гривень за два місяці, а ось із Женею ми цю суму отримували за тиждень. Військові так дякували, адже їм було все одно, як ті гроші зароблялися. Тим паче, що зароблялися вони чесно. «Круті, ви круті», — погоджувалася ведуча.
Прикметно, що навіть у такій теплій ванні з пінкою і качечками наш герой примудряється не раз підставлятися. Найбільш очевидний момент — відповідь на звинувачення колишніх пацієнток у сексуальних стосунках. Нагадаю, що це грубе порушення професійної етики, адже пацієнти психотерапевтів приходять до них у стані, який часто не дозволяє адекватно керувати чи навіть усвідомлювати свої дії, тому легко піддаються маніпуляціям. І ось як коментує ці закиди гість інтерв’ю, який стверджує, що є фаховим психотерапевтом:
Спартак Суббота: «Звернення, воно було б актуальне, якби воно було за зґвалтування. Це перше. Не було насилля».
Наталія Мосейчук: «Ваші хейтери такі: записуємо, буде».
Спартак Суббота: «Ой, а вони навіть собі не уявляють, як це довести, яка це складна штука. Потім. Якщо, наприклад, були контакти, дівчинка пише: ось ми 8 років тому з Субботою Спартаком мали сексуальний контакт, я була його пацієнткою, ми мали сексуальний контакт. У всіх виникає питання: якщо це правда, то чому ви мовчали 8 років?»
Наталія Мосейчук: «Ну, тому що ви не Трамп. Коли будете Трампом, тоді, очевидно, зможете заплатити три мільйони доларів».
Такий аргумент, як на мене, цілком видає непрофесійність Субботи часом більше, ніж можуть зробити будь-які «хейтери». Чому люди зазвичай мовчать про насильство, якого зазнали, — це настільки часто обговорювана тема, що, здається, справжні психологи вже давно це пояснили найширшим масам.
Отже, настрій цієї розмови, думаю, зрозумілий. Але ми підходимо до ключового питання: навіщо така розмова взагалі відбулася? Висловлю свої суб’єктивні припущення, які, судячи з коментарів, спали на думку не лише мені. Отже, є два цікаві моменти. Наталія Мосейчук каже таке: «Мене переконували, що те, що з вами сталося, — це зазделегідь спланована провокація, і навіть говорили Яновичу, що до вас приходили люди, які пропонували (хтось від політиків) 200 тисяч доларів. Якщо такі люди приходили, вони що від вас хотіли?».
Суббота відповідає: «Підтримки, вони хотіли підтримки аудиторії. Наратив, який був…». Мосейчук: «А ви що, Аллан Чумак або Кашпіровський? Ви повинні були що зробити з електоратом?». Суббота: «Щоб ви розуміли, я сам не розумію, як це працює. Тобто, підтримки аудиторії. Я питаю: як ви собі це уявляєте? Як це має бути? Я виходжу у подкаст і кажу: з сьогоднішнього дня ми голосуємо за партію "рожевих"?»
Мосейчук каже, що так, є така технологія, коли популярні люди закликають голосувати за певних політиків. Суббота вдає, що не розуміється на політиці. І це вже неймовірна зневага до аудиторії, адже Ілля Полудьонний у першій же частині свого розслідування наочно довів, що Суббота писав статті на тему політики, чудово в ній розбирається, а потім говорив, що нічогісінько в ній не тямить. Це дуже широко обговорювалося впродовж скандалу. І тут Суббота, наче нічого цього не було, знову каже, що знати не знає, що то за політтехнології з артистами. Здивувався, що Таїсія Повалій закликала голосувати за Януковича. Та все ж йому, навіть попри таку непересічну відсутність знань елементарного політичного контексту, вдалося зрозуміти — і він про це каже, — що ті, хто намагався його підкупити, точно були представниками не провладної партії. Звісно, ведуча не запитала, звідки саме такі висновки. Але опонентів теперішньої влади глядачі за планом мають запідозрити у брудних методах.
Ну і другий момент. Мосейчук запитує Субботу, «як професіонала своєї справи», у якій ми зараз точці війни. Який він діагноз поставив би соціуму? На що Спартак каже таке: «Ми — на початку. Якщо чесно, я думаю, що, попри все, це початок. Бо це буде довго. Мені здається, що це буде довго. І для того, щоб перемогти, нам потрібен сильний, впевнений правитель. У нас має бути людина, яка буде вести. Давайте так, ми живемо зараз у відносному спокої, отут, в Києві, завдяки тому, що є люди, які ухвалюють рішення і беруть на себе відповідальність за те, як треба вести бойові дії там. Які треба вести комунікаційні фактори за кордоном, щоб нам допомагали. Як правильно тиснути. Тому що ми завжди чуємо в різних джерелах: ми тиснемо, ми дотискаємо. Це так здається просто, що попросив у них там допомоги. Нічого подібного, там треба просто вигризати цю допомогу. І люди не розуміють, який процес війни відбувається за кордоном, як воюють наші політики для того, щоб там завоювати прихильність, щоб отримати допомогу. І коли люди повністю переключаються з війни на психолога, мені це здається дивним».
Щось не можу зрозуміти: Спартак Суббота розбирається в політиці чи ні? Я, приміром, геть нічого не тямлю, але вчергове звідкись відчуття, що передвиборча кампанія триває. Попри всяку війну. Ну і очевидно те, що ця розмова розрахована на людей, які практично нічого не чули про скандал із Субботою, та на найбільш відданих його фанатів. Яких, звісно, «харизматичний психопат» може використати, як Аллан Чумак чи Кашпіровський.
Фото: скрини з ютуб-каналу «Наталія Мосейчук»