У всьому винні хейтери та Кирило Тимошенко. Чи покращила свій імідж Юлія Мендель в інтерв’ю Аліні Доротюк?
Це, звісно, моя суб’єктивна думка. Але люди в коментах під відео, схоже, її розділяють. Колишня прессекретарка Володимира Зеленського взагалі не розуміє, чому стала мемом, і навіть найочевидніші свої помилки виправдовує атаками, недоброзичливцями і Кирилом Тимошенком. Останнього вона називає «Кірілл», пояснюючи, що він російськомовний і саме так записаний у соцмережах. Претензії до імені також прозвучали на адресу журналістки Крістіни Бердинських, яка колись брала інтерв’ю у Мендель з приводу її «антиолігархічної» програми на каналі Ріната Ахметова «Україна 24».
Перед тим, як перейти до веселих цитат, мушу сказати, що Аліна Доротюк усе ж змогла вийти зі звичного для нашого ютубу формату комфортної розмови. Ні, це не був гардток, коли з гостем розмовляють уже геть суворо. Але гострі та, головне, уточнювальні запитання глядачі теж почули. І їх цілком вистачило, щоб розкрити Мендель. Точніше навіть ще раз підтвердити її абсолютне небажання визнавати помилки і прагнення нахвалювати себе на кожному кроці. Навіть там, де це, здавалося б, зробити вже просто неможливо.
Взагалі ж, звісно, кожне інтерв’ю не зобов’язане бути критичним, проте неоднозначні, скандальні, суперечливі люди — якраз доречні учасники цього формату.
Тепер про Кирила Тимошенка. Перша половина розмови минула під його знаком: Юлія згадувала його де треба і де не треба. Усі свої промахи вона звалювала саме на нього, бо він їй, мовляв, або щось забороняв, або пхав палиці в колеса, не пускав до президента, не дозволяв проводити інтерв’ю з ним на початку каденції. В якийсь момент це перетворилося на справжню комедію. Бо Мендель фактично говорила, що отримала купу критики за закритість президента перед медіа лиш тому, що люди не знали внутрішніх процесів в ОП і що це насправді витівки Тимошенка, який її підставляв.
«Я думаю, що це людина дуже радянського типу мислення. І я не впевнена, що це державний діяч. Мабуть, я маю захоплюватися тим, який він хороший актор, що він міг впродовж стількох років так добре створювати імідж такого відданого, мабуть, я не знаю кому: державі чи Володимиру Олександровичу, — чоловіка, що Володимир Олександрович так до нього ставився з повагою і залишав на посаді. Як тільки він спускався, це була зовсім інша історія. У нас слали матом, наприклад, він міг собі дозволити».
Звинувачуючи у всіх гріхах Тимошенка, Юлія Мендель зробила те, що й завжди, — заговорилася і фактично розповіла, що в ОП коївся безлад. На що Доротюк і відреагувала:
«— Тобто субординації не було, яка б мала бути?
— Яка субординація?
— Між близьким оточенням президента.
— Ні, я кажу за Кірілла.
— Ну чекай, ви кожен виконуєте свою роботу. Для мене це дивно, коли я працюю в команді, до мене приходить людина, яка виконує так само обов’язки, і каже: "пішла на три букви"».
Після цього Мендель уже сказала, що він прямо так не говорив. Або ще такий діалог:
«— Я тобі скажу, що я пишаюсь тим, що я більше була обізнана в економічних та політичних питаннях, ніж багато членів цієї команди.
— Ну, ти зараз дискредитуєш членів команди Зеленського».
І тут уже з’ясовується, що йшлося саме про комунікаційну команду. Нагадаю, що скандали, пов’язані саме з комунікацією, почали супроводжувати Юлію з перших днів на посаді. Наприклад, вона опублікувала твіт із цитатою президента англійською. Представники 5 каналу запитали в коментарях: «Вибачте, а українською буде? Щоб не виникало “мєня нє так понялі, журналісти нєправільно пєрєвєлі”. Дякуємо». На що речниця відповіла: «Можу почати суржиком, спеціально для 5 каналу». Не скажу, що репліка телевізійників була зразком коректності, проте Мендель продемонструвала явне незнання кризової комунікації, яке ми спостерігали ще багато разів.
Також у твітері вона посварилася зі співробітником Атлантичної ради у Вашингтоні Андерсом Аслундом. Він відповів на допис із таким змістом: «Попередні українські лідери багато говорили про деолігархізацію, але мало зробили. Зеленський прагне, щоб його дії говорили самі за себе». Аслунд відповів: «Дійсно? А він може назвати Коломойського? Кинути виклик олігархам взагалі нічого не означає. Тому всі так кажуть, але головна проблема — це Коломойський. Чи може Зеленський так сказати? Чи він все ще прив’язаний до нього? Чому всі ці маріонетки Коломойського досі його депутати?»
На що Мендель відповіла, що на Аслунда просто вплинули «старі наративи дезінформації», і натякнула, що він злиться через звільнення з наглядової ради «Укрзалізниці». Аслунд заявив, що звільнився він сам, і попросив навести бодай одну цитату, де Зеленський негативно висловлюється про Коломойського. І отримав таке: «Відповідь у тому, що ви боретеся словами. Україна віддає перевагу діям». Далі прессекретарка вже не відповідала.
Ну і, звісно, один із найяскравіших випадків — відштовхування Юлією журналіста «Радіо Свобода» Сергія Андрушка спочатку від Андрія Богдана, а потім і від Володимира Зеленського.
Схожий епізод стався із ще одним представником цього медіа Крістофером Міллером. Він підійшов до президента на форумі YES із запитанням, і Зеленський навіть був не проти, але раптом підскочила Мендель і просто відтягла його вбік.
Ось ще один епізод, коли речниця президента Юлія Мендель буквально фізично відтягує журналіста @radiosvoboda Крістофера Міллера від Володимира Зеленського – перешкоджаючи йому поставити запитання президенту. Це сталося на форумі YES.
— Схеми (@cxemu) September 27, 2019
Публікуємо повне відео інциденту з перекладом pic.twitter.com/mznKwVRqOP
Отже, Доротюк запитує і про це:
«— Давай поговоримо про твою комунікацію, раз ти зачепила цю тему, з українськими журналістами. Чи вважаєш зараз, коли минуло два роки з моменту твого звільнення, що ти реально була компетентною по відношенню до журналістів в Україні?
— Ти знаєш, я вважаю себе компетентною. Я би не хотіла казати, що українські журналісти якісь не такі журналісти, як західні журналісти.
— Але ж реально бували випадки, коли ти відштовхувала журналістів, не дозволяла поставити питання.
— До речі, я б хотіла, щоб це питання поставили Міші Ткачу і Андрушку. Тому що я не бачу взагалі якихось проблем. Я не впевнена, що це питання свободи слова, якщо чесно. Я розумію, чому Наталія Сідлецька (авторка проєкту "Схеми" на "Радіо Свобода". — Ред.) хотіла попіаритися на цьому, я знаю, які вона кроки робила для цього, дай бог їй удачі».
Але Доротюк продовжувала наполягати на тому, що кидатися на медійників — не зовсім ок:
«— Коли ти відштовхуєш людину, яка хоче поставити запитання президенту напряму, хіба це не про заборону і не про утиски вільної журналістики?
— Залишилося дуже багато усього за кадром. І я тобі скажу, що у мене виникли проблеми з командою одразу, як я увійшла туди…»
І далі чомусь розмова пішла знову про Тимошенка і що він забороняв інтерв’ю. Вже майже наприкінці інтерв'ю Аліна запитує, чи перепросила би Юлія перед цими журналістами? Будете сміятися, але Мендель задумалася і сказала: «Знаєш, я тобі зараз скажу одну річ. Було двоє журналістів, які спеціально робили провокацію стосовно цього. І перед ними я б не хотіла вибачатися. Тому що їх просто замовили, вони просто пішли, взяли гроші, пішли відпрацьовувати». І додала, що один блогер приніс їй до офісу батіг та намордник. А вона навіть хотіла з ними сфотографуватися і підписати: «Так виглядає ваша свобода слова».
Але перед Андрушком «можливо, і вибачилася б, якщо це його образило. Але, думаю, його це не образило. А інші? Я не пам’ятаю, щоб когось я сильно… Я, може, хотіла б вибачитися перед однією редакторкою «Української правди», на яку я накричала».
Ну і останнє. Про меми. Юлія Мендель і справді продукувала їх у великій кількості. Наприклад, повідомлення про те, що у президента ковід, зі знаменитим «На жаль…»
Чи невдалий шостий ведмедик брауні, якого користувачі миттю почали асоціювати із шостим президентом — Зеленським. Це фото Юлія видалила.
Проте реакцію на ці дійсно дошкульні промахи Мендель знову називає хейтом: «Був якийсь рівень несправедливості, такої якоїсь агресії, такого якогось цькування суспільного, поїдання. Знаєш, я прочитала цілу книжку про це, про культуру скасування. І люди там справді заслуговували. Знаєш там писали якісь жарти расистські наприклад. А я така думаю: камон, взагалі я і поруч не стояла з цим усім, що було зроблено». І додала, що вона є прикладом того, що в Україні є культура скасування.
Ну а про свій ще один знаменитий коментар із гештегом «NoCivilWar in Ukraine», точніше галас навколо нього, Мендель сказала, що іноземцями це було правильно сприйнято і що так написати їй радили навіть представники посольства.
Отже, після однієї години і сорока хвилин цього карколомного інтерв’ю ми можемо зробити висновок, що Юлія Мендель — людина, яку просто неможливо пробити. Ні на що. Вона не переглядає своєї поведінки навіть через дуже довгий час. У кожному провалі винуватить інших, а у здобутках — хвалить лише себе. За всього скептичного, м’яко кажучи, ставлення до Андрія Богдана, цілком зрозуміло, чому він був проти брати її в команду. Бо працювати з такими людьми направду дуже важко, а часом і неможливо. Сама Юлія припускає, що Богдан — просто сексист.
Сподіваюся, це було останнє інтерв’ю з нею, бо я впевнена, що навіть через п’ять чи десять років ми не почуємо від неї абсолютно нічого нового.
