Мамо, я тепер ганяю по будинках культури. Чергове добре ютуб-шоу від Володимира Дантеса
Минулого року Дантес у шоу «Мамо, я ганяю тачки» разом з відомими коміками чи людьми, які дотичні до сфери гумору, доставляли автівки волонтерам або військовим. Паралельно ведучий та гості розмовляли на всілякі теми, зокрема зачіпали питання української мови, знайомилися з іншими волонтерами, людьми, яким відбудовують житла, майстром народних інструментів, а також подивились мультик у церкві.
Тепер черга дійшла й до будинків культури в невеликих містечках та селах.
Що перше спадає на думку, коли ви чуєте словосполучення «будинок культури»? Це щось радянське, люди в шароварах та вишиванках з поліестеру, численні гуртки. Ну й виступи якихось зірок районного масштабу час від часу. У випусках Дантес разом із зірковими співведучими пропонує глядачеві поглянути на будинки культури з іншого боку, вдихнути в них життя.
Останнє буквально, адже музикант і його команда їздять населеними пунктами, які були окуповані російськими військами або розташовані неподалік лінії фронту. Й не всі ці осередки культурного життя громад вціліли. «Іноді буде сумно, іноді дивно, часом буде весело. Але сто відсотків буде цікаво. Принаймні мені. Ну, і вам теж», — інтригує в першому випуску Дантес.
Водночас глядачі знайомляться з Україною. Точніше, з українцями. Людьми, котрі рятували картини Марії Примаченко з музею в Іванкові, у який поцілили російські військові. Пані Надією з Іванівки, що на Чернігівщині, яка у своєму домі частує волонтерів після важкого робочого дня. Впізнають Георгіївську церкву в Седневі, де знімали фільм «Вій», і бачать, у якому вона, м’яко кажучи, поганому стані.
Знайомляться з сестрою Левка Лук’яненка та її вишивками.
Дізнаються про геть не літературні походеньки Тараса Шевченка. Під час екскурсії Седневом про них розповідає гід та зірка тіктоку Ервін Міден: «Шевченко відпочивав у Седневі культурно. Коли він тверезішав, то інколи виходив до людей. Але більшість часу людина насолоджувалась життям». Також пан Ервін розповідає, що Шевченко входив до таємного товариства мочимордів. Це дворяни лівобережної України, які «хотіли бухать веселіше». Якщо ви не знали з якоїсь причини про Ервіна Мідена, то ось, насолоджуйтеся.
@user5671412302326 #історія#пізнай_більше#цікаветут#факти #тіктокісторія#ЕрвінМіден#екскурсоводчернігів ♬ оригінальний звук - Історія. Цікаве. Розвиток
Не секрет, що українці загалом мало подорожують власною країною. Мовляв, чого мені їхати, наприклад, у Харків? На «совкову» архітектуру дивитись, чи що? Усі ці стереотипи заважали нам пізнати одне одного. Тому люди, приміром, дивувались, що на сході країни є ще щось, окрім шахт і териконів, а на заході не розпинають у трусіках за російську мову. Ми різні, але в тому й наша фішка — в кожному регіоні є щось цікаве. Просто ми не завжди про це знаємо.
Євген Синельников у проєкті «Вдома краще» катався містами України. Якісь виявилися напрочуд цікавими, а десь, як у Рівному, довелося збирати каштани й гуляти парком, бо хоч місто й старе, а подивитись там не дуже є на що. А от проєкт «Крафтові мандри» показав регіони із зовсім іншого боку. Так, не кожне місто може похизуватись багатовіковою історією та архітектурою. Але там живуть люди, які роблять щось цікаве.
На ютуб-каналі Ukraїner також є багато відеоблогів з різних куточків України. І вражає не тільки природа, а й люди та звичаї. Зокрема, команда проєкту їздила звільненими у 2022 році містами й показувала наслідки «русского міра».
Та повернімося, власне, до «Будинку культури». Наприкінці кожної серії співведучі виступають перед мешканцями громади. Володимир Дантес особисто ходить вулицями й запрошує місцевих. Перед зірками вечора виступають місцеві виконавці й розігрівають публіку. У Ворзелі, наприклад, безкоштовний концерт Монатика був досить велелюдний.
У спаленому будинку культури в Іванівці виступав гурт Nazva. Можливо, ви бачили, як волонтери з Repair Together розбирали завали під техно. Зокрема, вони наводили лад й у місцевому будинку культури. А Олена Кравець у селі Бігач зі сцени зачитувала під акомпанемент гітари оповідання Олени Андрейчикової «Глазіща, попа, серпень, Одеса».
Цікаво, як переплітаються сучасність та минуле, розруха та життя. В одному селі місцеві та волонтери танцюють під сучасну музику буквально в стінах, адже одні вони й лишилися. А в іншому керівник будинку культури, в якому, здавалося б, зупинився час, тримає у старому сейфі сучасну апаратуру. Ігор Кириленко, музикант і музичний продюсер, який допомагає організовувати виступи, був приємно вражений: «Дуже круто в цьому клубі сільському. Я взагалі не очікував, що буде так прикольно. Тут по апаратурі все є, щоб проводити рейви».
Напрочуд цікаво спостерігати за щирими емоціями слухачів. Одні дякували, другі танцювали, треті взагалі не розуміли, що коїться. Проте для людей це щось нове й незвичне. Та й, думаю, артистам цікаво спробувати нову локацію для своїх виступів. Олені Кравець поки пощастило найбільше — в її гримерці стояла натуральна піч.
Загалом шоу «Будинок культури» показує нам ідеальну Україну, в якій люди допомагають одне одному, гуртуються й буквально на руїнах старого будують щось нове та краще. Щиро кажучи, після чергового чублення в соцмережах з будь-якого приводу хочеться подивитися справді щось хороше.
Фото: скриншоти з ютуб-каналу DANTES Live
