«Смішнішої і жахливішої колонки я давно не читала»: у соцмережах обурені текстом засновника книгарні Readeat Дмитра Феліксова
28 листопада у виданні Forbes вийшла колонка засновника книгарні Readeat Дмитра Феліксова з його роздумами про проблеми книгорозповсюдження. Він пише: «Ринок має працювати по-іншому. Видавець не має забирати функцію книгорозповсюджувача. Коли книга хайпова чи трапляється якась подія, як, наприклад, смерть Метью Перрі, продати книгу може будь-хто. Тут немає секрету в сайті книгарні. Просто так складаються обставини, що навіть дуже сумний привід створює попит».
Дмитро розповідає про видавництва, які роблять передпродажі своїх новинок на власних сайтах і «своїми діями вони порушують баланс і не дають ресурсів для розвитку книгарень».
Феліксов описує різні кейси. Наприклад, видавництво «Наш Формат» посміло не поділитися з книгарнями 1000 примірників мемуарів Метью Перрі та ще й зробити знижку на своєму сайті, а книгарням — заборонило. Феліксов навіть порахував, скільки видавництво заробило на цій книзі, й обурився: «Видавництво “Наш Формат” продало 1000 друкованих примірників самостійно і 200 електронних книжок, заробивши 627 000 грн за добу. 35–40% від цих продажів — дохід, який видавництво не розділило з книгарнями, скориставшись великим попитом».
І тут мені згадався один зі скандалів, який відбувся ще до відкриття книгарні. У контексті підрахунку заробітку видавництва це виглядає смішно. У серпні одна користувачка твітеру (X) розповідала про те, як відбувається наповнення сайту Readeat товарами: за опис однієї книжки пропонували 4 гривні, а всього на день треба було описати 100 книжок. Вища математика дає нам можливість порахувати, що за 1 день людина на цій посаді могла заробити максимум 400 гривень. Карколомна сума. Проте коли йдеться, скільки книгарня втратила грошей, бо «Наш Формат» не дозволив поставити знижку (таку, як на сайті видавництва), ставки виявляються зовсім іншими.
Є новина. Книжковий ринок існував до створення книгарні Readeat, яка, до речі, відкрилася 1 вересня цього року. А за місяць до відкриття власник маркетингової агенції Fedoriv Андрій Федорів вирішив прорекламувати відкриття книгарні та вже у першому реченні написав те, що викликало обговорення: «Українці читають мало. Книжки не купують. Тому майже немає класних книжкових».
Мовляв, з читанням у нас усе погано, але зараз з’явиться книжковий Робін Гуд (який забере гроші у багатих видавництв і віддасть нужденним книгарням, ага) — українці вмить як зачитають, а книгарні з видавництвами як почнуть процвітати... Це навіть змусило Український інститут книги (УІК) оприлюднити перелік книгарень, які працювали станом на серпень 2023 року.
Але повернімося до 1 вересня. Саме в день відкриття книгарні у виданні Forbes вийшла розмова Андрія Федоріва, CEO Apple Consulting Юлії Плієвої з Дмитром Феліксовим. Федорів питає: «Хто конкуренти?». Феліксов відповідає: «Головний — Yakaboo із часткою 10–15%. Співставна частка у “Книгарні Є”. А отже, два лідери не мають реальної лідерської великої частки, для мене це можливість. Думаю, що зможу досягнути більшої частки ринку».
Але бачимо, не так сталося, як гадалося. Адже всього через 4 місяці виявилося, що головні конкуренти не книгарні, а видавці зі своїми сайтами і знижками. До речі, у тому інтерв’ю засновник Readeat казав: «Продаватимемо книжки за рекомендованою ціною видавництв і в інтернеті, і офлайн». А зараз уже не підходить ціна видавництв.
Отож ця колонка, а ще всі попередні скандали, в які втрапляла книгарня Readeat, створили враження, що Феліксов не до кінця розуміє, що таке книжковий бізнес, але увірвався в нього із думкою: «Зараз я тут усе поміняю». Це вчергове викликало бурхливу реакцію в соцмережах.
Дмитро Феліксов написав допис у фейсбуці, що вийшла його колонка, й одразу нас застеріг: «Я знаю, що деяким людям не сподобаються мої думки, але я знаю і тих яким не подобається, як влаштований ринок зараз».
Як у воду дивився. У тексті Феліксов пише: «Ще один поширений випадок — коли видавець створює відкладений попит і забирає всі “вершки” ринку. Клієнт іде напряму до видавця, а книгарні знову нічого не отримують».
Це прокоментувала перекладачка, директорка і випускова редакторка видавництва «Твоя Підпільна Гуманітарка» Катерина Дудка: «А де лежать ці вершки ринку? Бо я впевнена, що видавці їх в очі не бачили. Просто треба нові книжки за щось друкувати + донатити + платити своїм співробітникам, а ціни на переклад, редактуру, коректуру, верстку, дизайн, папір і доставку ростуть. Видавці можуть поставити комфортну для себе ціну для збуту книгарням і перестати займатись власними продажами, але ця ціна книгарням не сподобається».
Письменник Андрій Кокотюха пояснив, чому видавництва продають напряму: «І на момент, коли українська книжка — на жаль, через початок війни (2014 рік) почала оживати, книгарень було нуль цілих фіг десятих. Якщо не брати КСД, майже 30 із яких лишилося на окупованих тоді територіях. Саме відтоді видавці почали продавати книжки напряму. І звикли. До всього, залишки книгарень ще й погано розраховувалися. Ітогі подвєдьом: якби книгарні були всюди, описана ситуація б мінялася. Видавцям воно не треба, морочитися додатково і панічно шукати реалізаторів. А так є. Книжка — товар, з яким треба вміти працювати»
Письменниця Катерина Бабкіна написала в коментарях до допису Феліксова: «Діалог — потрібен, рівнятися на якийсь інший сформований ринок, принципи функціонування якого неможливі в нас з огляду на об‘єктивну реальність, — не потрібно. Домовлятися потрібно, от».
Письменник, перекладач, засновник та автор ютуб-каналу «Твоя Підпільна Гуманітарка» Остап Українець написав у фейсбуці: «Надзвичайно кумедно бачити, як особа, що збиралася вчити книжкову галузь, як працює ринок, зараз пропонує відняти дохід у видавців-буржуїнів, котрі всього лише роблять продуктивну частину роботи. Відняти і поділити з книгарнями, котрі створюють власну додану вартість через середовище і спільноту, але жодними правами на книжки поза розповсюдженням не володіють. І участи в створенні книжки як продукту не беруть».
Під дописом Українця висловився і співзасновник видавництва «Видавництво», дизайнер Ілля Стронґовський: «Я верещу весь день, так же не буває, це якийсь ригівський рівень орієнтування в економіці, колонка рівня "хто фарцує повз общак". З'їв весь попкорн, доїдаю зуби». А в соцмережі Х він написав: «Як і в кожній системі, кожен займається, чим хоче. Феліксов хоче, щоби заробляло не видавництво, а він. Щоб вся інфа про книжку ішла від нього і її купували тільки в нього. За це він пропонує забирати 35–55% ціни книжки. Натомість пропонує одну книгарню з піаніно.
Ну, успіхів».
Письменниця Наталія Довгопол згадала про свій досвід з Readeat: «Чувак, що пофоткався на моєму фоні під час презентації, але ні особистого привітання, ні згадки ім'я авторки в своїх успішних сторіз. Відчула себе мавпочкою, якій великий дядя робить послугу. І це після неймовірно теплих през в інших книгарнях».
Засновник видавництва «Лабораторія» Антон Мартинов іронічно анонсує написання відповіді Феліксову. І це — чудова ідея, чекаємо.
Цікава розмова відбулася під дописом редакторки «УП Культура» Тетяни Пушнової. Вона навіть дещо випередила ідею Мартинова з «відповіддю Чемберлену»:
«Так склалось, що книгарень у країні немає і кожне видавництво дистрибуцію книжок проводить як може (зокрема і розвиваючи свої мережі книгарень). Так склалось, що роками видавці вкладали думку читачам, що книжки краще купувати напряму у видавництв, а не "у всіляких посередників". Так сталось, що український бізнес тільки нині побачив в українських книжках перспективний напрямок. І тепер, любі неофіти книготоргівлі, будьте чемні і поступово розвивайте довіру, репутацію і аудиторію так само наполегливо, як це робили видавництва, поки їх ніхто не помічав. І конкуруйте за клієнта — так, саме з видавництвами».
Допис Дмитра Феліксова неабияк сколихнув і соцмережу Х. Така широка негативна реакція людей явно не піде на користь Феліксову та його книгарні. Хоча дехто його вже підозрює у піар-стратегії через постійні скандали.
Користувач Х Працівник Культури написав: «Засновник книгарні Рідіт хоче заборонити книгарням [малися на увазі видавництва, про що автор зазначив у ще одному пості] самим продавати свої книжки, рекламуватися в гуглі і оголошувати передпродажі. А я скажу: будете наступного разу купувати щось у малих видавців — купіть напряму. Без Родоводу, Іста, Віхоли, Вавілонської бібліотеки, Основ, Арт хаса нічого не буде. А без книгарні з антикварним столом з Нідерландів нічого не зміниться. Хоча більше книгарень, звісно, краще ніж менше, але видавцям кожна “зайва” сотка дійсно важить. Але також, звісно, це не значить, що такі книгарні як Сенс, Місто, Ріделіон нічого не значать».
Mary Kravchenko написала: «Феліксов з Readeat знову стукає з дна. Смішнішої і водночас жахливішої колонки я давно не читала. Людина абсолютно не розуміє, як працює ринок, що і як відбувається, але всім ходить розповідає, як має бути, вигадуючи все нові і нові перли».
Прекрасна діва золотого елю зазначила: «Знаєте, люди на кшталт Феліксова існують для того, щоб відмовлятись від синдрому самозванця: людина нічогісінько не тямить у книжковому бізнесі, але це не завадило відкрити книгарню, повчати всіх, як робити цей бізнес, а потім дізнатись, що видавці теж продають книжки, оце шок».
Сам же Феліксов після кількаденного ґвалту, вочевидь, вирішив піти перевіреним шляхом і написав про свою благодійну діяльність. За що знову нарвався на кпини.
Книжковий ринок працює, очевидно, не так, як собі уявляє Дмитро Феліксов. І перш ніж намагатися його змінити чи вимагати від видавництв «не забирати всі “вершки” ринку», необхідно провести значно глибше дослідження цього самого ринку. Мета збільшити продажі книжок та популяризувати читання — хороша, але от способи підкачали.
Фото: соцмережі Дмитра Феліксова
