Забудьте, нарешті, ці два слова! «Від кутюр» як приклад колоніального мислення українських медіа

Забудьте, нарешті, ці два слова! «Від кутюр» як приклад колоніального мислення українських медіа

І не лише медіа – цей покруч нерідко можна почути і в дубляжі, назвах стрічок і текстах пісень.
Забудьте, нарешті, ці два слова! «Від кутюр» як приклад колоніального мислення українських медіа
Забудьте, нарешті, ці два слова! «Від кутюр» як приклад колоніального мислення українських медіа
8 Січ 2024
5
7952

Таємничий Відкутюр роками живе в українській мові. Хто він такий — мало хто знає. Особливо з тих, хто про нього згадує. Йому постійно вдається переконати у власному існуванні журналістів, випускових редакторів, літературних редакторів та ведучих. А отже, Відкутюр підступно прослизає в медіа з кінця 90-х. Глядачі теж не знають, хто такий Відкутюр, але слово таке чули. Це щось пов’язане з одягом, думають вони. Але навіть не здогадуються, що все це ілюзія, адже ніякого Відкутюра не існує та ніколи не існувало. 

У якийсь період мені здалося, що в нашому інформаційному просторі цей самий «від кутюр» остаточно зник. Але, на жаль, ні. Журналісти, спікери, різні експерти та навіть перекладачі продовжують його тулити у свої тексти і промови. Хоча такого терміна не існує у природі, але звідки він взявся — цілком зрозуміло. З російського інформаційного простору, через який багато українців усе ще дивляться на світ. 

Вчергове я його почула там, де не чекала, — у фільмі «Абатство Даунтон. Нова епоха», який напередодні вийшов на Netflix. Я захотіла оцінити наш дубляж, і загалом він мене цілком влаштував. Крім епізоду, у якому одна з героїнь промовляє фразу: «Обережніше з лахами. Воно все від кутюр». Я навіть субтитри ввімкнула, щоби переконатися, що не почулося. І все це навело на думку, що переклад робився не з оригіналу, а з російськомовної версії стрічки. Така практика, до речі, завжди в нас була доволі поширеною. На таких штуках читачі нерідко ловили українських видавців. 

Отже, у чому ж проблема? Є такий французький термін — Haute couture. Перекладається він як «високе пошиття». Що воно означає — розберемося за хвилинку (бо із цим теж великі проблеми). Вимовляється «от кутюр». Так би ці слова і звучали у нас, якби ті, хто їх вживає, не дивилися російських фешн-програм і не читали їхніх гламурних сайтів. Росіяни вимовляють це абсолютно правильно, але ми, наслухавшись їх і не маючи жодного поняття про оригінал і значення, починаємо перекладати з російської. Думаючи, що «от» — це не Haute, а «від». 

Що є якийсь Кутюр, він щось там робить, це щось нам демонструють і кажуть: «Дивіться, це зробив Кутюр, лахи від самого Кутюра». 

Це проблема не лише медіа чи блогерів. Ну ось, фільм із Кейт Вінслет «The Dressmaker». У нас його з якогось дива переклали «Кравчиня. Помста від кутюр».

А може, і не з дива — просто переклали з російської.

У гурту «Скрябін» у пісні «Гламур» є слова: 

 

Мур, мур, мур, ми любим гламур,

Напшикаєм духами і зробим педікюр.

Мур, мур, мур, ми любим гламур,

Всьо гниле сховаєм під майку від кутюр.

 

Спасіння від цієї біди, схоже, не існує. І вона ніколи не приходить сама. 

Адже, оскільки медійники чи перекладачі не знають, як воно вимовляється, то і не розуміють, що це взагалі таке. А отже, у текстах та ефірах постійно з’являються так звані «українські кутюр’є». Тому поспішаю вас розчарувати — їх також не існує і не існувало, як і Відкутюра. 

У Франції існує Fédération française de la couture — федерація, яка сертифікує модні бренди і надає їм статус кутюрних. Він юридичний, і отримати його можна лише за певних умов, яких є достобіса. Його отримали всього до 20 домів моди у світі. І одна з умов — штаб-квартира повинна розміщуватись у Парижі (Balmain, Chanel, Christian Dior, Christian Lacroix, Emanuel Ungaro, Givenchy). Достойники з інших міст теж можуть потрапити до списку обраних, лиш називатимуться членами-кореспондентами (Valentino, Elie Saab, Giorgio Armani). 

Несертифікованим брендам чи домам моди заборонено називати свої колекції кутюрними. Навіть якщо вони, з точки зору авторів, геніальні. У нас так робив дизайнер Сергій Єрмаков. Він стверджував, що може називатися «кутюр’є», адже шиє одяг за всіма правилами. Серед іншого це ручна робота, одиничний примірник, терміни демонстрації колекції, визначена кількість людей у команді та принципи їхньої роботи. Словом — ціла купа умов. Проте це була лише фантазія дизайнера, безумовно талановитого, але, звичайно, ніякого не кутюр’є. Бо це теж звання, яке ще потрібно отримати. 

Не тішу себе ілюзіями, що Відкутюр таки нас покине. Можливо, це станеться, але в далекому майбутньому вже з нашими дітьми та онуками, які не дивитимуться російського контенту загалом і їхніх фешн-блогерів зокрема. 





Теги
Коментарі
5
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
P.Y.
90 дн. тому
Але уявімо на хвильку ідеальний світ, де українці остаточно й безповоротно позбулися колоніального мислення, жодних контактів з росіянами нема і російської мови ніхто не знає. Чи могло б у цих умовах «от-кутюр» перетворитись на «від-кутюр»? Так, цілком! Українська мова має схильність одзвінчувати кінцеві приголосні (на відміну від російської, де, навпаки, переважає глушення). Тому «от» у живому мовленні легко набуває звучання «од». У позиції перед «кутюр» це «од» інтуїтивно сприймається як префікс чи прийменник, адже такий прийменник чи префікс в українській мові справді є: «од хати», «одразу» — це ніякий не суржик, а звичайна українська мова: «од» поширений у діалектах (зокрема, в середньонаддніпрянському говорі переважає саме він), у літературних текстах «од» теж легко відшукати, хоча в сучасній українській літературній мові перевага надається «від». «Од» і «від» взаємозамінні, хіба що «від» сприймається як більш літературне, а «од» — більш розмовне, тож перетворити «од кутюр» на «від кутюр» можна навіть несвідомо при записі слова. Перетворення «от кутюр» — «од кутюр» — «від кутюр» спокійно можна здійснити засобами чистої української мови, допомога москалів непотрібна.
P.Y.
90 дн. тому
Додам, звичка передавати іншомовні назви якомога ближче до оригіналу якраз може бути симптомом колоніального мислення. Є російське місто, що російською мовою зветься Белгород, і є українське місто Білгород-Дністровський. Українською мовою перше місто офіційно називається Бєлгород (що відповідає російській вимові), тоді як друге російською зветься Белгород-Днестровский (що відрізняється від української назви міста). Така норма в обох мовах діє ще з радянських часів — бо, бачте, якщо ми будемо переінакшувати російські назви на наш лад, це буде неповагою до мови Леніна й Комунізму, а тим часом росіяни наші назви спокійно пристосовують до своєї мови — вони пани, їм можна.
P.Y.
90 дн. тому
Висловлю крамольну думку: «від-кутюр» — це закономірне утворення, властиве українській мові. Так само, як «підкаст», «брелки» та інші «неправильні» слова. Жива українська мова має свої фонетичні й граматичні закони, які мають дещо вищу силу, ніж штучна норма, що забороняє властиво українські перетворення голосних у пізніх запозиченнях. Ми ж не кажемо «папер» замість «папір» або «танц» замість «танець»? Це теж запозичені слова — просто вирівнювання до властиво українського зразка відбулося в них швидше, ніж розробники правописів устигли це заборонити. Не формально виписані правила, а сама мова вимагає казати «від-кутюр», «підкаст», ба навіть «бліг», «тріль» і «прикіл» виникли й живуть у сучасній мовній практиці. Завдання нормописців — не глушити цей природній процес, а врахувати його при укладенні нових правописів та академічних словників. Навпаки, поганим тоном слід вважати намагання передати іншомовне слово якомога ближче до оригіналу, вклинюючи в українську мову чужі звукові модуляції. Це показує не якусь «освіченість» людини, а лише її небажання рахуватися з фонетичними законами української мови.
Andrew
317 дн. тому
Ви й про підкасти тоді напишіть
Andrew
317 дн. тому
Ви й про підкасти тоді напишіть
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Щодня наша команда готує для вас якісні й актуальні матеріали, які допомагають медіа в Україні ставати кращими. Ми будемо вдячні за будь-яку вашу підтримку. Ваші пожертви – це можливість робити ще більше.
Спільнота ДМ
Інше у цій категорії
Лєна Чиченіна
«Антоніна»
І тут ми поговоримо не лише про зашкварних – пройдемося по нормальних теж, але не надто компетентних. А також про тих, хто просто лунає щодень із кожної праски.
16 Квіт 2024 18:00
7 031
«Антоніна»
Колись я там теж працювала — режисеркою монтажу на новинах. Але в якийсь момент вирішила плюнути на все це.
10 Квіт 2024 12:30
3 827
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду