Про кров на руках, крадіжку пісні росіянами, Жадана та Набокова. Христина Соловій дала інтерв'ю Маші Єфросиніній
Співачка Христина Соловій прийшла, щоб, як каже Маша Єфросиніна, скласти екзамен на відвертість. Ну бо саме шоу Єфросиніної називається «Екзамен. Нова реальність», і це перший випуск нового сезону. І це, нарешті, не повністю компліментарне інтерв'ю (хоча все ж похвала там була), без «зай» і «котиків», і за бесідою насправді цікаво спостерігати. Але про все по порядку.
Обговорювали і взаємини Христини з її продюсером Святославом Вакарчуком (Соловій сказала, що востаннє вони спілкувалися через юристів, а взагалі вона не витримала його закритості), і Нацвідбір на «Євробачення», у якому співачка погодилася брати участь, але в останній момент відмовилась, бо не встигає з усім, що вона напланувала.
Маша поставила питання і про Тетяну Навку — росіянку українського походження та дружину прессекретаря Путіна Дмитра Пєскова. Вона використала українські пісні, зокрема «Тримай» Христини Соловій, у своєму льодовому шоу. Співачка поділилася: «Я думаю: що я можу зробити? Я ж не можу подати на них в суд — в який суд я на них подам? Я розумію, що мою пісню, якщо вона [Тетяна Навка] поїде в іншу країну зі своїм грьобаним шоу, будуть сприймати як частину русской культури. Я не можу цього прийняти. Так, у нас війна, у нас є інші важливі справи. Але це моя історія, і я це буду відстоювати».
Але найбільше з цього інтерв'ю «залетіло» не те, що Христина зізналася, що їй подобається ходити на секондхенд, і навіть не її розрив зі Святославом Вакарчуком, який, вочевидь, був болісним, чи її висловлювання «Я декілька разів сказала, що не хочу, аби моя музика звучала, як "Океан Ельзи"».
Вже кілька днів у соцмережах обговорюють ще одні її стосунки, які завершилися, — з українським письменником та музикантом Сергієм Жаданом, та позицію співачки щодо мовного питання. Маша і Христина ледь не побили горщики, а всю суперечку, що розгорілася між ведучою та гостею, нам не показали — монтажерам довелося перервати слова Соловій заставкою, а потім вставити наступне запитання Єфросиніної.
Почалося з того, що Маша запитала: «Чотири роки тому в інтерв'ю Яніні Соколовій на питання "Чи мистецтво поза політикою?" ти відповіла, що однозначної відповіді немає. Що б ти відповіла сьогодні на таке питання?». Христина відповідає: «Це інтерв'ю було до війни».
Але як ми знаємо, війна почалася у 2014 році. Можна було би сказати, що співачка просто вжила некоректний термін і мала б уточнити, що йдеться про інтерв'ю «до повномасштабної війни», але чомусь забула.
Сьогодні Христина вже має однозначну відповідь: «Митець потрібен своїй країні тоді, коли його голос зливається з криком його нації. І все. Тоді я не знала відповіді на це питання. Сьогодні я її добре знаю».
Маша продовжила: «Все змінюється, погодься. Завжди, коли чую такі відповіді, думаю, що людям треба давати час визнавати певні зміни і в собі також». Саме після цієї фрази почалося найцікавіше. Заперечення, суперечки, монтаж:
— Ми дуже толерантні зі своїми людьми, особливо з тими, хто колись помилився, — каже Христина.
— Толерантні? — перепитує Маша.
— Так, навіть з тобою.
— Зі мною?
— Так. Згадай, як на тебе наїхала Емма [Антонюк] за українську мову. Зараз ти щебечеш зі мною українською. І ми про це не говоримо навіть, це саме собою.
— Ти вважаєш, я через це перейшла? Через Емму?
— Ні, я не вважаю, що через Емму. Я вірю, що ти це зробила щиро.
Далі Христина каже:
— Ми даємо шанс своїм людям стати на сторону українства і відчути себе українцем. Немає значення, який у тебе паспорт.
— Ти вважаєш, що ми робимо це толерантно? — знову перепитує Єфросиніна.
— Дивись, ми даємо час, і це толерантно. Те, що ми кенселимо всіх, — це п*дець.
— А де толерантність? Час — це просто життя людини з її процесами, болями, розпадами. І якби було толерантно, можливо, тоді не було би культури кенселінгу в такій агресивній, страшній формі.
Про яку культуру кенселінгу говорить Маша — трішки неясно, бо в Україні вона тільки в стадії зародження. І можна пригадати лише Доржа Бату: викриття його брехні щодо роботи в NASA, на якій будувалася його кар'єра письменника, призвело до того, що видавництво «ВСЛ» розірвало з ним співпрацю, а сам він зник з інформаційного простору. Можна ще пригадати викриття Спартака Субботи. Але він якось і не сильно страждає, а наслідки для нього були не такі вже й страшні — веде свій канал на ютубі, нікуди не зник. Можливо, нещодавній випадок зі звільненням з Центру громадського здоров'я ексредакторки каналу ZIK підпадає під це визначення. І все.
Здається, що наші зірки, зокрема й телеведуча Маша Єфросиніна, плутають культуру кенселінгу з хейтом у соцмережах.
Але далі Христина сказала слова, які дуже тригернули Машу: «Усі мають відповідати за те, що вони будували культурні мости між Росією і Україною. За те, що вони намагалися сидіти на двох стільцях, і за те, що вони розмивали кордони. Вони всі за це відповідальні. У них на руках, на серці й на душі завжди буде кров. Я так вважаю. Хочеш мені заперечити? Я готова тебе вислухати».
Єфросиніну це неабияк зачепило, і вона відповіла Соловій: «Ти говориш зараз оціночно про цілий період, цілу епоху 30 років формування країни, всередині якої був запит на все, що називалося мистецтвом, культурою, музикою, телебаченням (...) Вся ця конструкція будувалася на запиті авдиторії». Потім Маша назвала Христину аутсайдеркою шоубізнесу протягом 10 років, з чим співачка не погодилась (це був природний ріст і розвиток), і далі продовжила про те, що «Океан Ельзи» став популярним в Україні після того, як почав збирати стадіони в Росії.
— Аудиторія просила зовсім іншого... І найцікавіше, той самий «Океан Ельзи» став популярним після того, як почав збирати стадіони в Росії, — сказала Маша.
— Я це чула сто разів.
— Ти ж не можеш казати, що на руках людини, яка тобі допомогла, кров усіх українців. Це трохи категоричні речі.
— «Океан Ельзи» ніколи російською не співав.
— Ти зараз можеш мені дати ляпаса. Я була на концертах. Російською вони не співали, але скільки стадіонів “Океан Ельзи” збирав у Санкт-Петербурзі, в Москві, — наполягала Єфросиніна.
— Це було тоді, коли Росія не нападала на Україну.
— Ти зараз спекулюєш моїми словами і маневруєш між своїми реченнями. Ти мені сказала, що ми всі, хто (виступав у Росії. — Ред.) в перехідному періоді, маємо кров українців на руках. Я тобі не дам це просто так взяти (і сказати. — Ред.). Бо це доволі серйозне звинувачення.
— Бо ніхто не хоче мати кров на своїх руках.
— Бо це не так. Бо це називається «формування молодої незалежної країни», і зараз те, що відбувається з нашою країною ,— це нам всім, до речі, дуже великий історичний показник того, який вибір ми надалі зробимо.
Далі Маша каже, що ми відщепилися від «радянської ху*ні», а останні п’ять років вона вела проєкти українською мовою (мабуть, вона має на увазі не свої проєкти, адже всі ми пам'ятаємо, скільки галасу наробили заяви Єфросиніної та Олі Полякової у 2022 році, коли вони намагалися відстояти своє право вести шоу «Дорослі дівчата» на каналі Маші російською мовою).
Христина запитала, чи повинна була трапитись війна, щоб ми захотіли відщепитися. Маша Єфросиніна сказала, що так не вважає, і що якби не було війни, то за 5–10 років уся Україна все одно говорила б українською. І взагалі, що через такі серйозні закиди про кров на руках ми можемо стати нелюдами, категорична позиція Христини й такі звинувачення призводять до ворожості всередині країни, а співачка — нетолерантна.
Христина пояснює своє ставлення: «Мене з дитинства вчили ненавидіти русню і все російське. Толерантність — це широке поняття, і вона може бути різною і різного рівня. Дивись, я тебе хіба засуджую, чи тих людей, які зараз говорять українською?». І на цьому блок із цим питанням переривається.
У коментарях на ютубі один із користувачів написав: «Скільки треба заплатити, аби побачити повну версію срачу Маші й Христини?»
А потім вони перейшли до блоку питань про образ німфетки Христини Соловій. Співачка розповіла: «Я любила цю естетику німфетки, бо я полюбляю цю історію. Я захистила диплом на тему “Любовна історія в компаративістичному аспекті на прикладі романів Володимира Набокова “Лоліта” і Віктора Петрова (Домонтовича) “Дівчина з ведмедиком””. У цій роботі намагалась довести, що людину з цим психотипом (а німфетка — це психотип, а не педофілія) в літературу ввів швидше Віктор Петров, ніж Набоков».
Мабуть, Христину вибірково вчили ненавидіти всіх росіян, бо Володимир Набоков — російський та американський письменник. Про що вона взагалі не згадує (можна було би й уточнити цей момент). Хоча книга «Лоліта» справді була написана англійською мовою, а сам Набоков емігрував з Росії до США і його звинувачували в «нерусскості». Росіяни вважають, що він ніби, з одного боку, відмовляється від російської традиції, але з іншого — постійно проявляє увагу до неї та російської літератури.
Словом, інтерв'ю вийшло з перцем, його було цікаво дивитися. І, можливо, якщо люди просять, Маша Єфросиніна відповість на запит аудиторії (про який вона так багато говорила — артисти роблять те, що хоче аудиторія) і викладе повну версію суперечки на своєму ютуб-каналі.