Російська космічна міць. Виконавиця головної ролі в українсько-російському фільмі «Незламна» отримала державну премію в Кремлі
Акторка Юлія Пересільд отримала цю нагороду за роль у стрічці «Виклик», яку росіяни анонсували й показували з великим пафосом. Адже це «перша у світі картина, знята в космосі». Зафільмована вона за підтримки «Госкино» та «Роскосмоса». Продюсер Костянтин Ернст заявляв, що «мотивація творців фільму — підтвердити лідерство Росії в космічній сфері та повернути престиж професії в очах молодого покоління».
Вбухали в цю роботу 1 мільярд рублів, плюс 91 мільйон — на просування, якщо вірити продюсерам. Фільм активно анонсували на «Первом канале», а під час прокату зняли крадені голлівудські стрічки штибу «Братів Супер Маріо», аби усунути конкуренцію. В результаті картина отримала змішані відгуки в російській пресі, особливо глумилися видання «Афіша» і «Maxim», але згодом видалили публікації. Критикували створення такого контенту й самі працівники космічної галузі, які твердили, що заради зйомок знімають із важливих польотів справжніх космонавтів. А використання ресурсів станції Бойконур називали незаконним.
На церемонії нагородження Юлія Пересільд виголошувала свою промову в безпосередній близькості до Володимира Путіна, який не відходив від сцени після власного виступу. Акторка почала з того, що «сперечатися з великим Сергієм Павловичем Корольовим про те, що космос — не для жінки, я, звісно, собі не дозволю. Але усе ж скажу: жінки за природою своєю просто створені для космосу. Я це перевірила»
Далі вона подякувала Костянтину Ернсту, Дмитру Рогозіну та іншим причетним. І додала: «Найважливіше, з чим я повернулася з космосу, — з усвідомленням того, що наша планета дуже тендітна. Вона справді така. І ми дуже тендітні». Пересільд зауважила, що, як жінка, нині прагне любити, пробачати та допомагати. Тому грошову частину премії передає у благодійний фонд, який опікується дітьми.
Нагадаємо, Юлія Пересільд знялася в українсько-російській стрічці «Незламна», яка вийшла у 2015 році і зібрала у прокаті майже 14 мільйонів гривень. Вона розповідала про українську снайперку Людмилу Павличенко, одну з найуспішніших у своїй професії серед жінок. Вітчизняне фінансування склало 71% (Держкіно та приватні інвестори). Фільм знято російською, у найкращих традиціях розмивання українсько-російських кордонів, про спільну перемогу у Другій світовій. Саундтрек містив роботи як українських, так і російських виконавців: від каверу на «Кукушку» Цоя до «Обійми» «Океану Ельзи». В російському прокаті картина йшла з назвою «Битва за Севастополь».
Хоча на той час цю проблему ідентифікували далеко не всі, бо навіть доволі проукраїнські журналісти чи публічні спікери не побачили у стрічці чогось пропагандистського. Приміром, тодішній голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович сприйняв роботу навіть як антиросійську: «Особливо у світлі теперішніх подій очікував яскравої ватної пропаганди. Ще посилювало побоювання, що промоутером картини в Росії є тамтешній міністр культури Володимир Мединський, який має прорадянські погляди. Але я, слава Богу, помилявся. Фільм не є антиукраїнським. Якщо його розглядати в контексті нинішніх подій, то він навіть проукраїнський. Головна героїня — українка, яка бореться на своїй землі проти агресора. Актуально прозвучав її заклик наприкінці стрічки до західних союзників: "Чи не пора вам допомогти нам боротися з агресором?"».
Абсолютно протилежну думку тоді висловлював голова дистрибуторської компанії B&H Богдан Батрух. «"Незламна" — це не українське, а російське кіно: воно зроблене в Україні, і має в собі частку українських коштів, але — це не український фільм». Він наводив приклад касових зборів в Україні та Росії: «Це 1 до 15: тобто, росіяни сприйняли цей фільм своїм, а українці — ні».
Повертаючись до церемонії вручення російських державних премій. За «видатні досягнення у правозахисній галузі» її отримала президентка організації «Справедливая помощь Доктора Лизы» та членкиня так званої Ради з прав людини Ольга Демічева. Зацитуємо частину і її промови: «Мене часто запитують, як я ставлюся до спеціальної воєнної операції. Я далека від політики, але часто буваю на Донбасі. Вважаю СВО правозахисною операцією. І я вважаю, що іншого шляху в Росії не було».
