Свята кринжа: як отець Юстин Бойко в мережі обговорює богопротивні теми
Я родом з Рівненщини, зі священників бачила тільки попів Московського патріархату. Не скажу, що родина моя набожна, радше, так би мовити, «великоднього патріархату», в храм ми ходили хіба святити паски, бо так треба. Ще я, бувши підліткою, мала єдиний досвід сповіді і причастя. Стояти в церкві кілька годин у спідниці, хустці й обов'язково якась парафіянка зробить тобі зауваження, мовляв, не так стала, не то цілуєш. Словом, таке собі. Стоїш і страждаєш. Бо так треба.
Переїхавши до Львова, я любила ходити тутешніми храмами й насолоджуватись архітектурою. Водночас не могла перестати дивуватися, що в храм можна приходити в штанах й з непокритою головою, що священники їздять на велосипедах й не схожі на інфернальних істот, як у Московському патріархаті.
Така, з дозволу сказати, демократичність греко-католиків підкуповує. Важливо відчувати, що до тебе не ставляться, як до останнього грішника й потенційного майбутнього резидента пекла. Тож легко втягнутися у віру. Й греко-католицька церква не такий уже й поганий варіант для тих, хто хоче знайти альтернативу дітищу РПЦ в Україні.
Як будь-яка порядна організація, греко-католицька церква повинна бути присутньою в медійному просторі. Одне з таких медійних облич — єромонах Юстин Бойко, в миру — Юрій Бойко. Ні, не той, що ви подумали, — жодні «вишки» в Чорному морі релігійному діячеві не належать.
Пан Юстин є досить відомою на просторах Галичини особою й частим гостем на львівських каналах. У 2020 році він закликав місцеву владу розібратися з пабліком «Друга приватна мемарня» за допис «Пора розігріти сраки львів’ян мемами про Шептицького». Певної популярності в соцмережах йому додав блогер Пан Роман, який у своїх відео стібеться зі стереотипних галичан.
Переглянути цей допис в Instagram
«До мене подзвонив один єпископ і каже: “Та поговори з тим паном Романом, бо він представляється як твій духовний син”. Я потім переглянув його відео. А він дійсно бере мої ефіри, накладає на свої ті представлення і каже, що я є його духівником. Я мусив публічно відреагувати», — бідкається священник.
Загалом його ютуб-канал наповнений відео з поширеними запитами від вірян: про зневіру та гумор у час війни, що піст — це насамперед духовне очищення, а не дієта, й віру загалом. А що, дуже зручно: піти до церкви іноді бракує часу, але консультація священника не завадила б. Тому відкриваємо ютуб і гайда слухати. Та й Церква не гребує соцмережами та ютубом — де шукати нових вірян, як не там?
Крім того, єромонах Юстин не стоїть осторонь від новин та срачів і деякі з них коментує, принаймні намагається, з погляду священника, що ми розберемо докладніше далі в матеріалі. Ймовірно, це можна пояснити тим, що він насамперед є людиною та громадянином і срачеподібні штуки йому зовсім не чужі. Та й засвітитися зайвий раз у ЗМІ та соцмережах не зле: і людям нагадаєшся, й плюсик до впізнаваності.
До слова, підписників на каналі «Єромонах Юстин Бойко» не так уже й багацько — трохи більше ніж 13 тисяч. Значно більше їх отець має на фейсбук-сторінці — 49 тисяч. Свої відео він публікує у фейсбуці, де має немаленьку аудиторію. Навряд чи отця слухатиме молодь, бо його звернення, з дозволу сказати, без вогника й нуднуваті. Та й молодняк у фейсбуці переважно не тусується, тож цілком можливо припустити, що його контент розрахований на старших людей. Бо для міленіалів та зумерів УГКЦ має іншого ютубера, ймення якому Падре Серж.
Як і було сказано, священник не оминає резонансних тем. Навіть зачепив такий інформпривід — знімання порноакторки Джозефіни Джексон (Юлії Сенюк) з військовими для благодійного календаря.
Пана Юстина настільки зачепило таке неподобство, що він зняв своє звернення в салоні автомобіля. І досить стримано промовляв до акторки: «Я тебе зовсім не знаю. Але дивлячись на твої виступи, бачу, що ти дуже щира людина, яка шукала в житті любові, розуміння і, може, не знайшла й пройшла тяжку дорогу. І ти отримала титул порноактриси в Україні, й тому тебе цінять». Ну, справедливости заради, Джозефіну цінують не тільки за її роботу, а й за вчинки, адже вона використовує свою популярність і долучається до допомоги Силам оборони. Хоча багатьма це сприймається доволі негативно, бо популяризує порноіндустрію, яка не надто френдлі до прав людей.
Ну й так, між іншим, Юстин Бойко згадав Марію Магдалину, яка жила грішно, а потім стала вірною ученицею Христа, ймовірно, натякаючи Джозефіні, що ніколи не пізно навернутися до Бога: «Візьми собі до уваги, що Марія Магдалина була тією, яка була при Ісусові до кінця».
Крім того, отця непокоїть те, що Джозефіну називають не інакше, як порноакторкою, і творять їй такий образ: «Дитино Божа, не дай себе зманеврувати, називати порноактрисою. Нехай усі знають, що речі добрі робила в Україні Юлія з Золочева (акторка народилася у місті Золочів, що на Львівщині. — Ред), а не Джозефіна Джексон». І наприкінці звернення все ж пропонує їй, яко заблудлій душі, свою допомогу: «Якщо ти захочеш знайти контакти зі мною, ти знаєш, де їх знайти».
Хтось у коментарях дякує за порушення важливої теми.
А хтось знаходить час для веселощів.
І цим своїм зверненням він «застовпив» собі місце в ефірі одного зі львівських телеканалів, коментуючи всілякі розпусти. Розмови про добре й світле навряд чи цікаві, глядачам зокрема.
Смішки смішками, але часом Юстина Бойка заносить не туди. В одному зі своїх звернень він зачепив украй важливу й чутливу для українського суспільства тему. Мовиться про постмортальне запліднення. Отця не на жарт схвилювала тема, що президент підписав закон, що протягом трьох років біоматеріал загиблих військових зберігатиметься й не утилізовуватиметься. Тож люди, які втратили на війні чоловіка або дружину, зможуть мати від них дітей.
Зокрема, у своєму ефірі отець Юстин мовить про те, що клініки репродуктивного здоров’я — це бізнес і їхні послуги є досить дорогими. Що не дивно, бо ті, хто хоче мати дітей, готові платити, щоб стати батьками. Та й деякі люди, чиї чоловіки чи дружини перебувають на фронті, все ж хочуть стати в майбутньому батьками, навіть якщо одного з партнерів не стане. Тому й користаються послугою кріозаморожування біоматеріалу.
«Як ми тяжко вболіваємо над нашими воїнами, яких хоронимо щоденно, кажемо, що гине цвіт нації. І в той же час у нас в Україні законодавці на законодавчому рівні просто легалізовують [постморальне запліднення] — я би сказав, чітко — це є знищення українського генофонду», — каже священник. І додає, що держава має насамперед створити гідні умови для сім’ї, щоб вона мала змогу виростити дітей.
Цікаво, як це чути вірянам, які втратили на війні кохану людину, не заперечують наукові досягнення людства й хочуть у майбутньому скористатися послугою постмортального запліднення? І чи захочуть вони згодом похрестити свою дитину в церкві, яка засуджує такі дії? Такими заявами можна й частину своєї пастви розлякати.
Чи не найбільша загроза українському генофонду — це Росія, яка забирає життя людей, а не жадібні до грошей лікарі й клініки.
«Я в першу чергу звертаюся до тих, хто є християнами. Дорогі друзі, ми не можемо стояти осторонь і пам’ятаємо, що сурогатне материнство, а також постмортальна репродукція, коли пробується під виглядом дбання про генофонд України зробити дитину предметом в руках незнаних людей чи продуктом лабораторії, — це є втручання в природу. А природа відомститься», — резюмує свій ефір Юстин Бойко.
На щастя, людство протягом свого існування все ж ішло проти природи й винайшло, зокрема, антибіотики, трансплантацію органів та переливання крові. А так жили б собі в унісон з природою, але, ймовірно, недовго.
Це відео має понад три тисячі переглядів, що є загалом середнім показником по каналу. В коментарях більшість підтримують священника.
Але все ж певні «будячки» раціональности проросли в квітнику хвалебних коментарів.
Побачивши хоч раз Юстина Бойка, за мемасною фразою, важко забути. Він любить хайпувати на резонансних темах, наприклад, то коментує кліп Христини Соловій та Сергія Жадана в церкві, то пропонує Джозефіні Джексон вирватися з пут блуду, то критикує постмортальне батьківство. З камінчиків суспільних дискусій він вимостив собі доріжку в медіапростір і заробив певну впізнаваність серед людей, принаймні на заході України, які до церкви й релігії, скажімо так, далекі. Без цього всього коментування він був би одним із тисяч українських священників, які просто роблять свою роботу. А так нецікаво.
