Фокуси від «Фокуса». Українське видання ніяк не визначиться: трансгендер алжирська боксерка чи ні
Новину про те, що алжирська боксерка судитиметься з Х і з користувачами соцмережі, які булили її своїми твітами про те, що вона буцімто чоловік, трансгендер, гермафродит (потрібне — підкреслити), написали майже всі видання. Ми — теж. Ексклюзивний матеріал від Variety розійшовся сотнями тисяч онлайн-видань різними мовами світу.
Вже всі, хто хоч трохи цікавився скандалом з Іман Хеліф на Олімпіаді-2024, бачили дитячі фотографії спортсменки, які не лишають сумнівів, що вона народилася дівчинкою, ідентифікує себе як жінку, фізіологічно є жінкою. Тобто питань не має виникати ані про стать Іман Хеліф, ані про її гендер. А по-друге, для особливих «підозрівак» усе це підтвердили на офіційному рівні в Олімпійському комітеті. Хоча сам факт того, що Іман Хеліф довелось доводити, що вона жінка, максимально образливий для людської гідності. Через що судовий позов не в останню чергу і з'явився.
Так от, повернімось до сотень тисяч видань і одного особливого. Українського «Фокусу». Де чорним по білому, в заголовку (!) написано «Боксерка-трансгендерка Іман Хеліф».
Але в самому тексті йдеться про те, що Іман не є трансгендерною персоною. Це й не дивно, бо текст — це переклад статті Variety. Проблеми виникають тільки в тих місцях, де починається ініціатива журналістів і редакторів «Фокусу».
В тексті (і це не є частиною перекладеної статті Variety) прямо транслюються російські вкиди про набір хромосом спортсменки. Іншими словами, її називають інтерсексуальною людиною.
Щоб перекласти на людську мову все всоте:
«Міжнародна асоціація боксу» — це організація на чолі з росіянином Умаром Кремльовим. Минулого року вони заявили, що не допустять спортсменку до змагань через те, що «виявили в неї Y-хромосому. Саме це в пресі називали «проваленим гендерним тестом». Але підтверджень словам Кремльова не знайшли, а його асоціація відмовилась оприлюднити детальні результати тестів, які нібито проходила Хеліф. Тому історії про хромосому (чому росіяни так люблять це слово? Мабуть тому, що у них, згідно з думкою їхнього міністра культури, є одна додаткова?) — це виключно російська творчість.
Повертаючись до тексту «Фокуса»: про «незазначені тести» та «заборонену Міжнародну асоціацію боксу» ми навіть починати не будемо. То нехай починає редактор видання. Нас більше цікавить наполегливе бажання автора матеріалу отримати й собі позов від Іман Хеліф.
Героїня матеріалу завдяки різному авторству (Оксана Ханас від «Фокусу», Ельза Кеслассі та Алекс Рітман від Variety та Умар Кремльов від противників здорового глузду) тричі змінювала статус. У моєму радянському дитинстві був мультик про Простоквашино, так там якось хлопчик, пес і кіт писали листа батькам. Оце жанр тексту від «Фокусу». Коли наче й новину треба дати так, як її дають світові медіа, але і власною думкою прикрасити та вдосконалити текст. А зробити це можна заголовком і бекграундом.
Після того, як у тексті йдеться, що Іман не є «трансгендером» і вона вимагає сатисфакції за образи, журналісти «Фокусу» дають бекграундом не матеріали про саму ситуацію, не факти про гендерну ідентичність спортсменки, а посилання на колонку оглядачки The Telegraph, де та розмірковує: як так, що МОК допустив чоловіка (!) до жіночих змагань. Де прямо стверджується, що Іман Хеліф — трансгендерна персона.
На щастя, серед українських медіа ми не знайшли більше таких зашкварів із цією новиною. Тож у конкурсі «Що це було?» видання «Фокус» перемагає одноосібно.
