Як Джо Байден в Росії жив у хрущовці, спав із секс-працівницею та бухав з фізкультурником. Читаємо сценарій російського треш-серіалу
Про нього в нас говорили весь минулий тиждень. Називається цей шедевр комедії «Гудбай» і розповідатиме про Джо Байдена, який поїхав до Росії перевіряти, чому «не діють санкції». Там він втрачає документи, губиться, але його підбирає простий російський хлоп і селить у себе в квартирі. ЦРУшники, які загубили президента, плутають його з якимось лівим пенсіонером Іваничем, хапають у літак і везуть у Вашингтон.
У головній ролі — підсанкційний Дмитро Дюжев, знаменитий ще й численними інтерв'ю, в яких він, явно під впливом якоїсь веселої хімії, навалює маячні.
Але ваша насторожена Антоніна не поспішала називати цей серіал трешняком. Бо, по-перше, є і хороші стрічки зі схожим сюжетом. Наприклад, «Диктатор» Ларрі Чарльза із Сашею Бароном Коеном.
А знімати «Гудбай» запросили Євгенія Невського. Зазвичай до пропаганди зараз в Росії запрошують переважно когось із закутків тамтешньої індустрії, але цей режисер — не те щоб повна бездарність. Він, приміром, працював над доволі популярним і навіть відносно непоганим (сорі, з художньої точки зору) серіалом «Інтерни».
Але ні. Автори російського видання «Медіазона» дістали сценарій пілотної серії, не змогли тримати це в собі та виклали назагал, щоб інші теж могли пореготати. В матеріалі пишуть, що цей сценарій їм кинули режисери, яким продюсери каналу ТНТ пропонували знімати цю історію раніше. Але ті відмовилися.
Антоніна, прочитавши перші кілька речень, зрозуміла чому. Хоча на нашій редакційній раді ми дійшли згоди, що якби ця історія вийшла років 20 тому, то був би хіт. Штибу якихось «Жмурок». У нас би теж залюбки дивилися. Просто зараз це сприймається не як комедія абсурду, а як тупа пропаганда. Якою вона і є.
Повністю сценарій пілоту можете почитати на «Медіазоні», а ми опублікуємо уривки. Мовою оригіналу, вже вибачте.
Отже, все починається з Овального кабінету, до президента завітав голова ЦРУ. Байдена одразу нам демонструють зі старечим слабоумством (стосовно цього Дюжеву особливо і грати нема чого). Також із самого початку ми бачимо стандартні жарти про геїв, трансгендерів, темношкірих і так далі.
Глава ЦРУ. За время санкций проделана колоссальная работа. Мы уже ввели все возможные санкции: потолок цен на нефть, отключили от платежной системы SWIFT, заморозили все счета…
Глава ЦРУ замечает, что Джо спит в кресле.
Глава ЦРУ. Господин президент!
Джо не реагирует. Глава ЦРУ кивает Главе администрации, та достает из кармана леденцы, кидает в Джо, тот резко просыпается.
Джо. Что? А! Я слушаю.
Джо смотрит на Главу администрации (красивую ухоженную женщину).
Джо. Красиво выглядите, мистер Морган. Новый пол вам идет! (Главе ЦРУ) Продолжайте.
Голова ЦРУ приніс президентові погані новини — санкції на росіян не діють, адже вони народ дуже живучий, винахідливий та веселий. ВВП виріс, бо все тепер не закуповується, а виробляється всередині країни. Тим паче, санкційними «крайніми заходами» американців є «забираємо в них “Макдональдс”!». Те, що свої статки втратили товстосуми, простому народові навіть подобається — так їм і треба.
Джо оседает на кресло.
Джо. Как? Мы тридцать лет душим их экономику! Откуда у них ресурсы?
Глава ЦРУ. Россия — очень большая страна… Они еще до конца сами не знают, что у них есть. Но благодаря нам начали исследовать.
Джо тяжело вздыхает.
Глава администрации. Господин президент. Есть новый план! Мы…
Джо (перебивает). Засуньте свой план в свою белую, а до этого черную задницу. Я сам поеду в Россию и узнаю, как раз и навсегда навредить русским!
Глава администрации. Господин президент, вы не можете! У вас предвыборная кампания. Как мы без вас?
Джо. Я всего на пару дней. Надо поторопиться.
Джо встает из-за стола и очень медленно идет в другую сторону от выхода.
Глава ЦРУ. Дверь там.
Джо. Я знаю… просто смотрю на стену.
Джо идет на выход.
Далі — сцена в гримерці Білого дому. Байден «гримується» під росіянина: одягає шубу з песця та шапку з лисиці. Голова ЦРУ каже, що в Росії більше так не ходять, тому Байден переодягається чомусь у міліціонера. Але, зрештою, вони обирають образ «під пенсіонера», фотку якого знаходять в «Однокласниках».
Після цього — сцена на летовищі, де Байден врізається у скляні двері, демонструючи всі ознаки неадекватності. До нього приставляють двох агентів у гавайських сорочках — Сміта і Джонса.
Агент Смит. Что за срочность?
Глава ЦРУ. Агент Смит, Агент Джонс. Вам предстоит выполнить серьезное задание.
Агент Смит. Посмотреть, в какие сериалы на «Нетфликсе» нужно добавить чернокожих?
Глава ЦРУ. Нет.
Агент Джонс. Найти нормального парикмахера для Трампа?
Глава ЦРУ. Дебилы… Вам предстоит задание, от которого зависит будущее Америки. Вы полетите в Россию и будете присматривать там за президентом!
Агент Смит. Путиным?
Глава ЦРУ. За нашим президентом.
Агент Джонс. Нашим президентом будет Путин?
Глава ЦРУ. Идиот! За Байденом! Но он не должен вас засечь. Вот необходимые документы и инструкции.
Глава ЦРУ выдает в черном пакете паспорта. Агенты открывают, мы видим в паспортах фамилии: Петровский и Боширкин.
Байден з агентами летить у Стамбул для пересадки. Там він знайомиться з російським туристом, фізруком у футболці «Пивозавр», який демонструє всі ознаки морального занепаду. Він подається як «веселий, симпатичний персонаж»: везе крадені з готелю халати, милиться вкрасти магнітик у д’юті-фрі, хамить і змушує турків говорити російською. Байден з ним знайомиться і представляється росіянином, який 30 років прожив у США і тепер повертається назад. У них складається мила розмова.
Физрук. Видишь этих двух…
Физрук кивает на агентов.
Физрук. По-любому заднеприводные. Уже пять минут на наши жопы пялятся.
Далі жартів про жопи буде ще більше. Наприклад, агентів затримають на митниці, бо запідозрять в їхніх анусах діаманти.
Герої прибувають у Москву. Там ЦРУшники губляться, а фізрук з Байденом їдуть у місто. Нам показують таксистів, які хочуть поживитися грошима американця, але ними живиться росіянин. Розмова героїв у машині:
Таксист. Откуда прилетели?
Физрук. Я из Турляндии, а этот из Пиндосии. Домой вернулся… Видимо, жрать там совсем нечего.
Таксист. А я, если честно, от души желаю Байдену здоровья.
Джо (на автомате). Спасибо.
Таксист. Чем дольше этот старый пердун у власти, тем быстрее Америке хана.
Физрук и Таксист смеются.
Физрук. Это точно. Но, судя по всему, Еблайдену надо не в овальном кабинете сидеть… а в прямоугольном… лежать. (Истерично смеется.) Дед, ну ты понял шутку юмора?
Джо. Вообще-то в Америке не так все плохо.
Физрук. Дед, ты вообще в экономике не сечешь? Внешний долг США видел? Год-два, и этот мыльный пузырь лопнет.
Байден милується «похорошевшей Москвой», але фізрук умовляє його їхати з ним — у справжню Росію, район для бідного простого народу. Байден селиться в забацаному готелі, в президентський номер (бо він єдиний, у якому є туалет). До нього заходить секс-працівниця, але президент цього не розуміє, бо в нього деменція.
Джо. А вы кто?
Проститутка протягивает руку.
Проститутка. Джесика.
Джо. Американка?
Проститутка. Не-е, давай без извращений. Только классика. Ложиcь, я быстро.
Джесіка йде в душ, але Байден засинає. Героїня вирішує, що так навіть краще, і сідає в крісло читати книжку. Тим часом агенти ЦРУ його знаходять і чатують під готелем у каршерингу. Продовжуються жарти про дупу.
Агент Смит. Откуда у тебя пистолет? Нас же проверяли в аэропорту.
Агент Джонс. Я спрятал его поглубже.
Тим часом поліцейські виводять Байдена з Джесікою з готелю та везуть у відділок. У відділку президенту одразу пропонують дати хабаря, але туди раптом заходить фізрук. Джесіка виявляється Наташою і його дівчиною.
Физрук. Ты че, с этим? Понятно. На бумажки зеленые повелась? А ты, дед, тоже хорош… Я думал, мы друзья… Пригрел змею… Правильно Соловьев говорит, нельзя вам верить.
Физрук садится на лавочку, закрывает лицо руками.
Физрук. Наташка, Наташка… Да как так-то? Я две недели в Турляндии ни-ни. Меня царицы сургутские соблазняли, не поддался. А ты…
Наташка. Да успокойся ты, ничего у нас не было.
Второй полицейский. Давайте укажем, что было. План все-таки.
Під відділком в машині вже сидять агенти Джонс і Сміт.
Глава ЦРУ (из телефона, по-английски). Вам хоть что-то можно доверить? Как вы могли его упустить? Если в течение часа вы не вернете президента, то я поднимаю национальную гвардию.
Агент Джонс достает пистолет.
Агент Джонс. Надо штурмовать здание, одному богу известно, что он уже успел рассказать.
Агент Смит. Успокойся, что он расскажет? Он ничего не помнит.
Агент Джонс. То, что мы не были на Луне, точно помнит. Сиди здесь, я пошел.
Вони помічають пенсіонера, схожого на Байдена, якого вони бачили в «Однокласниках». Він п'яний, і поліцейські його витурюють з відділка. Агенти думають, що це їхній підопічний, хапають і везуть в Америку. Виходять Байден, Фізрук і Наташа. Двоє останніх сваряться, після чого Фізрук пропонує президенту переселятися до нього (за невелику плату) і бухати. Той злякано погоджується. У квартирі йому доведеться познайомитися із загадковою російською душею.
Джо и Физрук сидят за столом. Физрук разливает в рюмки водку, протягивает Джо.
Джо. Спасибо, я не пью.
Физрук. И я не пью… Чисто символически, для здоровья.
Джо. Для здоровья?
Физрук. Конечно, она и для тела, и для души. Ты че, не русский, что ли?
Джо (настороженно). Русский.
Физрук. Водка — это же что? Это национальный универсальный продукт. (Наливает, выпивает.) Лекарство — раз. Пока вы там в Америке вакцинами от коронавируса травились, мы изнутри дезинфицировались. (Наливает, выпивает.) Досуг — два. Всегда знаешь, чем заняться в свободное время. С ней всегда не скучно. (Наливает, выпивает.) Психолог — три. Выпил, и никаких проблем. (Наливает, выпивает.) Валюта — четыре. За пузырь можно и ребенка в садик устроить, и машину отремонтировать. (Наливает, выпивает.) И, наконец, секс.
Джо. Секс? Я понял, за водку можно купить секс?
Физрук (расстраивается). Ты меня вообще не слышишь. Кто с водкой дружен — тому хрен не нужен.
Физрук смеется, выпивает.
Джо. Я понял! Вся сила русских — в водке.
Физрук. Ниче ты не понял. Сила — в любви. Вот Наташка моя, ненавижу ее, а люблю. Я ей все. Сумки, рестораны, айфоны… Все, все обещал! А она… проститутка. Бросать ее надо.
Джо. Да, проститутку надо бросать.
Физрук. Э! Ты че, охренел? Только я могу ее так называть!
Байден з Фізруком ідуть миритися з Наташою. В результаті вона погоджується провести ніч кохання з бойфрендом, а Байдена лишають спати в дворі на лавці. Вранці виявляється, що в нього вкрали сумку з документами. Він біжить в американське посольство, але там нікого немає. Охоронець його не пускає і тицяє на екран плазми. Там показують прибуття Іванича в Бостонський аеропорт. Його називають президентом і зауважують, що він має значно кращий і здоровіший вигляд, ніж раніше.
Кінець першої серії.
Ось такий серіал. Нам здається, що простим росіянам зайде. Ймовірно, персонажа Фізрука і всю жахливу російську дійсність автори планують демонструвати як кумедно-привабливу і близьку їхнім глядачам — звичайному народу. Що ж, цікаво буде почитати відгуки.
Але і нам теж не слід одягатися в біле пальто. Якщо всі згадані вище жарти і сюжетні повороти здалися суто російською кринжею, то гляньте уривки з нового «Дизель-шоу». Один із найпопулярніших продуктів нашого телебачення.
