Як формальний власник «Трухи» заглядав у телефон оператора «Еспресо»
У вівторок увечері ваша авторка летіла на показ фільму «Редакція» Романа Бондарчука. Стрічка виходить у прокат уже в четвер, а за кілька днів до цього традиційно влаштували сеанси для тусовочки. Щоб люди могли пофоткатися, поспілкуватися і написати відгуки про стрічку. До речі, огляд нашого Дмитра Десятерика можете почитати ось тут.
Зрозуміло, журналісти теж були, а ваша Антоніна ще й із подвійним завданням. Бо одне з її альтер-его працює артоглядачкою на телеканалі «Еспресо». Ми з оператором Оскаром повинні були зробити ввімкнення в ефір з цього дійства і, знайшовши місце серед натовпу, почали готуватися. Здебільшого виганяючи шановних гостей з кадру.
Постер фільму «Редакція»
І ось, що ж я бачу? Біля нас починає крутитися так званий власник «Трухи» Максим Лавриненко. Спочатку вдавав, що знімає інших людей, але явно фокусувався на нас. Ну а потім уже відкрито фільмував мою скромну персону, явно маючи якісь наміри.
Хм, подумала я. Невже щось не так із зачіскою? Чи помада, може, дібрана не в тон до сережок? Чи щось, крий боже, із взуттям?! Я, зізнатися, запереживала — це ж зараз як запостить у свої телеграми, як почнуть мене критикувати його підписники, біда!
Але я жінка хитра — почала йому дивитися просто в камеру, щоб зіпсувати весь цей масштабний задум. Бо, як відомо, коли ти дивишся на Антоніну, Антоніна дивиться на тебе. Тоді Максим посміхнувся і змінив тактику, зайшовши з іншого боку. А я вже почала розповідати про «Редакцію» нашим любим глядачам і втратила інтерес до цього шпигуна.
І лише після сеансу мені скинули його сторизи з інстаграму. Боже мій, зізнаюся, моя фантазія змушує все життя потерпати від розчарувань. Бо я вже придумала цілу низку карколомних відкриттів та неймовірних компроматів. А виявилося, що Лавриненко просто побачив, як Оскар в очікуванні мене скролив собі ту його «Труху». І так зрадів такому феєричному відкриттю, що аж влаштував цілу зйомку. Та й таке.
Колеги з «Еспресо» вчергове дізналися, що канал, виявляється, належить Порошенкові. Але «Трусі» можна і прибрехати, тому традиційно не дивуємося.
Однак дивуємося тому, що на показ взагалі запросили цього персонажа. Бо захід пристойний, з поважними людьми, а тут — Лавриненко, як добрий день. Тим паче, що «Редакція» чудово висміює такі хайпожерські ресурси як «Труха» і показує, якої біди вони можуть наробити. Хоча, люди у нас розумнішають із кожним днем, тому ось такі дописи зазвичай висміюють. Аж коменти доводиться закривати час від часу.
Фактично, Лавриненко — це один із персонажів «Редакції», з яких глядачі реготали впродовж двох годин.
Тому я пішла запитувати в організаторів показу, чи це якась метаіронія з їхнього боку? І виявилося, що так. Його справді запросили умисне як представника медіа, про які йдеться у фільмі. Хоча далеко не всі гості це зацінили, скажу я вам. Проте концепт у цьому таки є.
Бо одного з ключових персонажів там зіграв Сергій Іванов, репутація якого вже давно похована на смітнику зі скандалів. На момент зйомок його ще вважали пристойною людиною, але нині його роль стала значно цікавішою. Бо грає Сергій фактично себе самого, «журналіста» газети, який пише всілякі сенсаційні вигадки і вчить головного героя перекручувати реальність. І найсмішніше — постійно стібеться з фемінітивів та загалом феміністичного руху, але згодом, під впливом кон’юнктури, мусить повністю змінити риторику. Треба визнати, грає він дуже непогано. Може, десь іще зніметься?
