Чи є в сорокарічних людей секс і чи можуть вони дивитися еротичний трилер «Хороша погана дівчинка»
Взагалі, секс у 40 років — це таке собі діло. Дивне, м'яко кажучи. У такому віці, погодьтеся, варто думати вже над чимось іншим: сенсом життя, землею чи вигідними пропозиціями на побутову хімію. А з розваг — почитати фейсбук Мар'яни Безуглої.
Вашій Антоніні 40 буде вже незабаром, і вона точно знає, що ніякими дурницями займатися не буде, коли, нарешті, перейде в такий поважний статус. І ви, шановні колеги, зі мною точно погодитеся. Бо ми з вами люди серйозні.
Особливо ті, які закидають інтернети матеріалами із заголовками «Зніміть це негайно! Табу в одязі для жінок 40+». Про них ми якось уже писали.
Є дві підозри. Або ці матеріали клепають юні зумерки, для яких тридцятка — це вже крах усіх сподівань. Або це такий клікбейт — ви тицяєте на заголовок просто тому, що він вас обурив.
Або юні зумерки.
Все ж у наступному випадку це буде ближче до правди.
Отже, вашу авторку вчергове тегнули в дописі про дичину. Дичина — це колонка такої собі Емілії Франко, колумністки видання «Wonder Україна». Воно себе позиціює як журнал для жінок, у якому піднімають теми рівності, кар'єри, стосунків, сексу та культури.
Так ось, авторка видання написала текст про еротичну стрічку «Хороша погана дівчинка». Нагадаю, у ній йдеться про гендиректорку (Ніколь Кідман), яка не отримує оргазмів у сексі з чоловіком. Вона зустрічає значно молодшого і розкутого інтерна, з яким кидається в садомазо-стосунки.
Емілія Франко описує свій похід у кіно і серед іншого дивується, що туди приперлися пари 40+.
Коментарі під її колумном не змусили на себе чекати.
Хочеться зараз звернутися до колег-редакторів різноманітних видань. Антоніна, звісно, втримається від ейджизму і не писатиме все те, що в редакціях говорять про карколомні висновки дуже молодих журналістів та журналісток. Скажу так. Професіонали різного віку, з різним досвідом і різним бекграундом повинні доповнювати і навчати одне одного в колективі. Щось підказувати.
Молоді теж є що сказати, коли йдеться про якісь дикунські установки. Це ми добре спостерігаємо нині під час скандалу навколо університету Карпенка-Карого, коли розбиваються всі ці уявлення про те, що психологічне та сексуальне насильство викладачів — це нормально. Бо так заведено, завжди так було.
І так, можливо, людині у років 20 здається, що 40 — це вже глибока старість. А старі люди, як відомо, сексом займатися не можуть. До речі, такі погляди нерідко поєднуються із полум'яно-ліберально-толерантними. Але ж у кожному виданні є головні редактори, які мають усе те вичитувати.
І м'яко пояснювати юні всіляку страшну правду про старечі інтимні стосунки. Якщо, звісно, не хочете, аби з вас реготали.
