Потік скаженої свідомості. Наталія Мосейчук взяла інтерв'ю в Піпоньки та Рустама Солнцева на тему геополітики


Та повірте, там такі цитати, що лишити їх без уваги ваша авторка не має жодного права.
Отже, сам анонс цього інтерв'ю викликав ажіотаж, як серед аудиторії Мосейчук, так і поза нею. Люди, звісно, офігіли, бо навіть для цієї ведучої така акція виглядає епатажно. Ну, самі подивіться цей анонс:
Уже на початку інтерв'ю ведуча делікатно так поділилася своїми спостереженнями за цією реакцією. Пишуть, мовляв: «Наталю, ви міняєте жанр? Що сталося? Ви працюєте в політичному медіа і раптом ці люди». Проте реакція усе ж була трі-і-ішечки не такою. Причому як до, так і після перегляду.
Напевне ж, вам, шановні, потрібно пояснити, що то за Піпочка і Рустам такі. Бо ви в мене інтелігентні, тонкі та бентежні лані й таких персонажів не знаєте. А я знаю. Принаймні оцього Рустама. Адже на п’ятому курсі моя подружка Таня щодня дарувала мені насолоду переглядів російського шоу «Дом 2», в якому він був серед учасників. Замість безлічі описів ось вам кілька відео з ним. Дивіться, бо вам треба сформувати собі його образ, щоби потім належно оцінити його геополітичну аналітику.
Ну, думаю, з вас досить. Бо ще треба подивитися на його дружину Піпоньку. Вона емігрантка з України, переїхала ще за СРСР. Якийсь час тому ці двоє об'єдналися і стали блогерами.
Репутація в обох, скажемо прямо, не дуже. Зазвичай їх сприймають або як фриків, або як шахраїв. Солнцев не раз був на каналі в Гордона, а ще частіше — у Влащенко. Остання, до речі, кинулася вступатися за Мосейчук на фейсбуку.
Проте на ефірах цих двох Солнцев говорив переважно про російський шоубіз, хто там із ким спить і що робить. А ось Мосейчук вирішила поговорити про політику. І це, звісно, була фатальна помилка, бо гості навалили такого безумства, що сама ведуча, здається, остовпіла. Хоча, напевне, то я гарно думаю про нашу з вами пані Наталію. Бо в кінці ефіру вона розсипалася в компліментах своїм гостям і порадила підписуватися на їхній ютуб.
Прикметно, що розмовляла Мосейчук із цим товариством російською. Хоча Піпонька (вона ж Наталія Скай) чудово розуміє українську і навіть сяк-так може говорити. Солнцев теж похвалився, що в нього є українські родичі, бабця з Кубані говорила українською і він обожнює цю солов'їну неймовірну мову.
Ну, що ж, перейдімо до цитат. Спочатку Мосейчук попросила гостей розповісти про себе, щоб її аудиторія зрозуміла, з ким має справу. Ну, в принципі, зрозуміло стало одразу. Рустам почав говорити зі своєю Піпонькою як із людиною, яка давно втратила здоровий глузд і не розуміє, що верзе. Тому він їй активно підказував.
Піпонька: В першу чергу, ми люди, які хочуть, аби був мир у всьому світі. Ось це ми. Ми – люди, які кажуть правду. Ту правду, яку інші бояться сказати вголос, але вони її у своїй голові прокручують.
Солнцев: Пунічка, я вважаю, потрібно без пафосу. Це ж запитання поставили з якою інтонацією? А оце «мир у всьому світі»...
Піпонька: Я про мир в усьому світі не говорила.
Солнцев: Ну, ти ж сказала «мир у всьому світі». Але нехай, окей.
Піпонька: Ми за мир!
Солнцев: Добре, добре. Наташа, ви повинні розуміти, що Піпонька поїхала на зорі комунізму із Радянського Союзу. І в ній до цього часу проступають ось ці риси марксизму-ленінізму.
Піпонька: Тому я і поїхала.
Солнцев: В ній горить ось цей вогонь. Вогонь…
Піпонька: …несправедливості.
Солнцев: Не несправедливості, а проти несправедливості.
Піпонька: Проти, да.
Солнцев: Тому вона інколи, звісно, буває, так би мовити, полум'яніє в цьому сенсі.
Солнцев: А про себе я можу сказати ще більш коротко, хто я такий. Я Рустам Солнцев, мене всі знають, хто я такий. І в Україні теж мене знають, звісно ж, за проєктом «Дом 2», чудовий проєкт, його дивилися в Україні. Я приїздив у гості багато разів, на зйомки в Київ. Приїздив на пріснопам'ятне шоу Оксани Марченко гостем. У той момент ще дружини, ну, і теперішньої, напевне, дружини Медведчука. Був він у той момент кумом путінським чи не був — не знаю. Але я приїздив на то шоу, і я пам'ятаю увагу до себе. Та й без усяких шоу я прилітав у Київ, приїздив на поїзді і навіть уже після війни, після 2014 року я приїздив у Київ, в Харків».
Також ми з'ясували, що парочка не лише сама видає потужну аналітику, а й активно її споживає. Слухають вони «однокласника Путіна» Швеця (хоч Піпонька його і не любить), Гордона (бо «він — класика»). Ну, тут сперечатися не будемо.
А також Влащенку. Саме так — «Влащенку».
Ну ось тепер і на Мосейчук підписалися.
У потоці геополітичної аналітики ми почули багато критики на адресу Трампа від Піпоньки. Мовляв, і такий він, і сякий. Торгаш якийсь, а не політик. Меле дурниці, ввечері каже одне, а вранці інше. Складається враження, що наша експертка належить до демократичного табору і є полум'яною опоненткою чинного президента США. Але пізніше з'ясовується, що зовсім ні. Від демократичних поглядів вона всіляко відхрещується, і ми дізнаємося, що голосувала вона саме за Трампа. Але вибором своїм розчарована.
Солнцев: Я зранку коли прокидаюся і чую, що Піпонька на кухні сама з собою свариться, Наташ, я розумію, що вона в цей момент почула якусь нову ініціативу від свого рідненького президента на адресу цієї війни, розуміє знову, що ця ініціатива ні до чого не призведе, що це знову мертвий, знаєте, expose (викриття. — Ред.) якийсь — все. Показ чогось не зрозуміло чого. І свариться там сама з собою. Розмовляє і голосно так проклинає всіх інтересантів.
Піпонька: Я навіть два листи написала в Білий дім. Я йому написала, що він рідкісна гадина. Що я за нього навіщось проголосувала. Що він не виправдав жодних моїх надій узагалі.
Солнцев: А ти прям писала «гадина»?
Піпонька: Да, так і написала. Там є опція така.
Солнцев: Gadyna? The gadyna?
Мосейчук: Snake!
Попри таке розчарування у власному ж виборі, Піпонька не боїться далі робити карколомні прогнози. Мосейчук її запитала, що там по третій світовій, і гостя відповіла, що нічого не буде: «Європу може задіти, але я думаю, що ні». Далі пішла аналітика по Гітлеру, Перл-Гарбору, але я вас уже пожалію.
В якийсь момент Мосейчук, бідкаючись над якимись недолугими людьми та нашою страшною реальністю, запитує в гостей, чи дивилися вони «Ідіократію», бо вона завжди радить цей фільм своїм глядачам (навіщо???). Гості відповідають, що ні. Ну, напевне, і правильно. Ось, нагадайте собі, про що ця стрічка.
Солнцев: Наташенька, справа в тому, що коли ви говорите про «Ідіократію», ви повинні розуміти, до кого ви звертаєтеся. Перед вами ж Піпонька. Піпонька, яку єдине, що турбує, — це нові серії «Sex and The City», як би їх подивитися. Вона зараз про це думає. У що там головна героїня вдягнена. Їй уже всі подружки мізки проїли: «Наташа, ти що, не бачила, в яких вони платтях? Яке на них взуття! А який там жіночий одяг!».
Піпонька: Розумієш, хоч війна, хоч золотуха, а ми все ж таки жінками лишаємося.
Мосейчук: Да-да. Я теж думаю, що коли в нас закінчиться війна, то в нас буде з вами спільна тема для розмови — «Секс і місто».
Ой, ну якось так. Думаю, ви загалом зрозуміли, чого ваша Антоніна разом з глядачами та глядачками подкасту Мосейчук наслухалися. На цьому можна було б і закінчити, але додам ще одну цитату. Щоб ви розуміли, що це не просто аби пореготати, а й подумати: що саме на цих відео ведуча впарює своїм глядачам.
Вона згадала допис Гарі Каспарова, який добре розійшовся зокрема й нашими соцмережами та знайшов широку підтримку. У ньому він розкритикував російських опозиціонерів, які говорять про війну Путіна і твердять, що інші росіяни ні до чого. Так ось, у цьому ефірі Солнцев говорить зовсім протилежне:
«Я глибоко вірю, що ідеологія війни — в адміністрації президента. В диктатурі. Сидить в голові пятьох безумців. Всі решта — лише й чекають, всі решта, як опортуністи, як портові щури, чекають, коли цей момент дасть їм можливості. Відвернутися від цього і виправити ситуацію. Ось п'ять стариганів, про яких ми вже сьогодні говорили, вони на це заточені. Все. Їхня простата їх до цього вабить. Вона вопієт їм. Але решта — ні».
Наголошу, що персонаж має на увазі не лише простий російський народ (який він гаряче підтримує і щоденно робить для них стрими), але і владну російську верхівку.
На цьому слові будемо закінчувати. Кого Мосейчук запросить у гості в майбутньому — страшно тепер і уявити.
