У всьому винні Арестович та Бутусов! Дивимося нове шоу Володимира Золкіна, в якому він просуває кримінальну відповідальність за фейки
А щось передбачати колеги-медійники почали зовсім недавно, відколи в соцмережах телеканалу «Ми — Україна+» з'явився ось такий анонс, який викликав чималий резонанс серед журналістів.
Про сам телеканал нагадайте собі ось тут. Його, як і канал «Ми — Україна», в медіатусовці пов’язують з Андрієм Єрмаком, але ваша Антоніна не може повірити в цю небувальщину, бо кінцевий бенефіціарний власник обох мовників Ігор Петренко рішуче заперечив це в коментарі моїм колегам з «Детектора медіа».
Що ж до нового проєкту Золкіна, тут одразу почався ґвалт із подвійною силою. Бо ті самі чорнороті брехуни також пов’язують цього блогера з Єрмаком (апелюючи, наприклад, до наповнення його телеграм-каналу). Ти дивися на них, всюди того Єрмака треба втулити, — відчепіться вже від людини. Мовляв, кажуть, знаємо ми, що буде в цьому шоу — знову просуватимуть інтереси ОП і готуватимуть населення до виборів.
І наче у відповідь цим нещасним зрадофілам ведучий шоу підняв питання виборів руба. Він згадав «одного нашого політика», який говорив про те, що «завтра вибори». Чи щось про перемир’я і що війна ось-ось закінчиться. А це ж неабияк впливає на військовослужбовців, які втрачають мотивацію. Тому таких мовців треба нещадно карати, карати до нестями, Олексо! А для цього нам треба Департамент цензури, наприклад. Аби ніхто не ляпав своїм язиком різних фейків.
Яка проблема в тому, аби вимовити слово «Порошенко», — не зрозуміло. Тим паче, його в цьому контексті вже на початку програми згадав один з гостей. Бо ж це він у лютому в інтерв’ю Тетяні Ніколаєнко на Цензор.НЕТ сказав, що влада готує вибори: «Запишіть — 26 жовтня цього року».
Але Давид Арахамія це заперечив.
Почекаємо, до 26 жовтня ще аж два тижні. Нагадаю лише, що про можливі вибори тоді говорив не лише Порошенко — різноманітне шу-шу з цього приводу можна було почути буквально біля кожного стовпа. Ваша Антоніна мало не щодня слухала ось це: «Там мої знайомі з ЦВК вже обдзвонюють школи і кажуть таке-е-е....». Ну і, скажемо чесно, такі розмови, в принципі, й не припиняються, бо не на порожньому місці вони виникають. Але про це у програмі, звісно, не говорили.
Якщо ви думаєте, що ведучий та гості так само розкритикували, наприклад, «успішний комунікаційний кейс "Бахмут"» і загалом перегріті очікування, які формувала влада щодо контрнаступу у 2023 році, то ні. Не було жодних згадок про обіцянки швидкої кави в Криму та численних творів маскульту на цю тему, які стали породженням риторики ОП. Ну, ось, наприклад. Зацініть текст.
Або ось ще. «Ви готові повернути кримські зорі?» — запитує Маша Кондратенко. Усе це котилося на нас великою лавиною, попри попередження в явній шкоді усіх цих карколомних обіцянок. У результаті вже восени ми спостерігали неймовірну демотивацію значної частини українців та падіння в емоційну яму.
Але панство зібралося в першому випуску шоу Золкіна «Плюси Мінуси» не для того, щоб лялякати про таке всяке. А щоб просунути ідею закону, який передбачатиме кримінальну відповідальність за розповсюдження фейків. Ведучий говорив про нього впродовж усієї програми, так і сяк натякав гостям, що вони мають погодитися з думкою, що такий закон потрібен. І, зрештою, закінчив програму вже твердженням: «Нам потрібні чіткі правила гри для всіх. Це закон, який визначить розумну грань між забезпеченням безпеки і недопущенням соціального вибуху».
Можна також припустити, що це старі добрі тести суспільства (або конкретно журналістської спільноти) на реакцію — з’їдять чи ні. Або для залякування закручуванням гайок, аби потім трохи м’якший документ сприйнявся нормально. Коротше, простір для фантазій та дискусій є.
Увесь ефір ваша авторка спостерігала приблизно одне й те саме: потрібна більша цензура, бо дехто плутає береги; ось подивіться, як жорстко закручують гайки у США, Ізраїлі та (!) Північній Кореї, а у нас влада — красіва і молодець. А якщо хтось і винуватий, то це Арестович. І Бутусов. У них там, виявляється, було угруповання, яке заважало контрнаступу 2023 року. Саме так мовилося в одному з сюжетів, коли журналістка апелювала до недавнього інтерв’ю Валерія Залужного «Дзеркалу тижня» (насправді, це не було інтерв’ю, а стаття колишнього головкома). Залужний аналізує саме військову складову, але на початку одним реченням побіжно згадує помилки в інформаційній сфері:
«Глибоке переосмислення результатів літнього наступу було зумовлено не лише реакцією на спробу перетворити такий важкий елемент війни на реаліті-шоу, де спочатку наші плани дивним чином потрапили до Росії, а потім його перебіг коментували в режимі онлайн різного роду віщуни і пророки, які згодом опинялися під санкціями або у розшуку».
Судячи з ілюстрацій до матеріалу, головні реаліті-коментатори ось такі:
Хоча я згадала б і різноманітних тарологинь та астрологів, які з’являлися в телемарафоні, обіцяючи найшвидшу переможеньку. Вони, до речі, завжди давали хороші рейтинги, то чому б і не дати голос таким поважним людям? Ну а щодо Арестовича, то його теж згадували у програмі як шкідника, але не згадували, завдяки кому його зірка так яскраво спалахнула.
Зараз я вам розповім із прикладами, а поки ось думка воєнної кореспондентки Діани Буцко, бо в шоу великою мірою ішлося про воєнну цензуру.
У коменти прийшов один із членів антиконтрнаступального угруповання Юрій Бутусов та завдав удару у відповідь.
А також Мар'яна Безугла, яку автори шоу звинуватили в генеруванні фейків.
Також військовий і організатор «ВиделкаFest» Сергій Гнезділов знайшов час, щоб насолодитися прем'єрою Володимира Золкіна.
Ну що, давайте розбиратися. Як я вже написала, цей випуск, схоже, в принципі був зроблений для просування нового закону, який би дав раду усім цим фейкометам-грибникам. Щоправда, не згідна з Сергієм, що Золкін копіював Соловйова, — це треба було б йому скакати по студії та верещати. Натомість ведучий говорить спокійно, але він тут зовсім не модератор, а людина, яка чітко просуває свою позицію. Хоча тут годі дивуватися — проєкт і позиціюють як авторський.
Також не можу сказати, що всі гості геть на сто відсотків підтримують посилення цензури. Приміром, офіцер ЗСУ Андрій Ткачук взагалі не вважає ідею появи такого закону вдалою, бо це, на його думку, збурить суспільство і дасть поживу ворогу. Його більше турбують анонімні телеграм-канали, які творять що хочуть і ради на це немає.
Він на них вказує ще і як на ресурси, які обов’язково будуть заповнювати інформаційний вакуум, поки умовний Департамент цензури (про який згадував ведучий) щось там буде віддивлятися. І тема загалом настільки не нова, що ці тези ваша авторка чує ще з початку війни. Наприклад, почитайте про цензуру в Ізраїлі на «Текстах», стаття 2015 року.
Проте всі розмови в студії, таке враження, взагалі не мали на меті підняти актуальні питання і хоч дати напрямок для їх вирішення. Бо, повторюся, Золкін весь час напарював появу закону. І коли гості пробували щось там рефлексувати, він їх однаково повертав до цього питання. А найбільш однозначного однодумця він знайшов у нардепі від «Слуги народу» Олексії Леонові.
Тому самому, який разом із тодішнім, а тепер підсанкційним колегою Артемом Дмитруком у 2020 році ходив вшановувати пам'ять загиблих в одеському Будинку профспілок сепаратистів. Десь там були і Євгеній Мураєв, і представники «ОПЗЖ». Також Леонов став єдиним депутатом, який не голосував за виключення Дмитрука зі «Слуги народу» у 2021 році. Оце, я розумію, дружба.
Тоді на цей похід із квітами відреагував нині покійний одеський активіст Дем’ян Ганул, написавши на обох заяву до СБУ. І ось, пан Леонов нині рефлексує про цензуру і гіпотетичний закон про фейки. А у вашої Антоніни виникає запитання: а чому саме він це робить? Ок, потрібен нардеп, але ж Леонов займається фінансами, податковою та митною політикою. Який він має стосунок до теми?
Також запросили Олександра ЦЕ Я ЕКСПЕРТ В ЕТЕРІ!!!!! Коваленка.
Нагадаю, що в пана Олександра (він воєнно-політичний оглядач) була трапилася істерика в ефірі телеканалу «Київ» і він почав кричати на ведучу Ірину Король, бо не вподобав її запитань. Тоді медійна спільнота майже одноголосно послала пана Олександра в бан, бо так хамити журналістам, навіть якщо вважаєте їхні запитання некоректними, — це зовсім не ок.
Серед експертів був уже згаданий офіцер ЗСУ Андрій Ткачук та єдиний представник медіа — воєнкор Ян Доброносов. Чому немає ще якихось журналістів? Представника Комітету з питань свободи слова? Невже Ярослав Юрчишин менш компетентний у темі, ніж його колега з Комітету податкової і митної політики? Про представників опозиційних політсил не пишу. Як співала Сердючка: «Я адекватна, я все розумію».
Що робити з анонімними телеграм-смітниками — ваша Антоніна так і не поняла. Хоча саме телеграм є найбільшим (разом із тіктоком) розплідником фейків та водночас найпопулярнішим джерелом інформації для українців. Фактично, це мало бути головним питанням для обговорення в шоу, але його чомусь торкнулися лиш побіжно. З блогерами, які розносять різну брехню на мільйонні аудиторії, трохи більш зрозуміло — їх бодай можна ідентифікувати і провести кілька показових шмагань. Аби інші думали, що кажуть і пишуть. Для цього, роблять висновок у студії, теж потрібен закон про фейки, з кримінальною відповідальністю.
Тут я навіть погодилася б, бо соцмережі — це справжня клоака непокараного зла: від реклами казино та інфошахрайства до рознесення фейків про війну. І в ефірі згадали, і я теж писала про ту падучу, що напала на десятки наших інстаблогерів, які після удару росіян по Охматдиту почали постити сторизи про те, що треба здаватися.
Настю Умку (її скрин останній) навіть викликали на розмову до СБУ. Принаймні, вона так казала у сториз. Здається, це і була така показова історія. Утім навіть Володимир Золкін визнає, що все це можна трактувати як ниття, а не розповсюдження фейків чи іншу небезпечну діяльність. Як на мене, дати цьому раду вповні може СБУ, без усяких додаткових законів. Власне, для контролю медіа також є достатньо регуляторів. Не кажучи вже про самоцензуру, якої колеги домовилися дотримуватися на початку війни, тим паче повномасштабної.
Питання скаженого клікбейту, який використовують наші медіа на ютубі, не піднімалося. Хоча ось такі заголовки навряд чи діють на наше суспільство позитивно. Відповідальності за таку дичину — нуль.
Також у сюжеті про впливи ІПСО згадують в’ю Арестовича у Собчак і журналістка підсумовує: «Та проблема не в тому, що він там наговорив, а в тому, що вже за перший день інтерв’ю зібрало на ютубі 3 мільйони переглядів і стало інформаційною подією, про яку згадали навіть топові українські ЗМІ. Ми мали б давно забути Арестовича і взагалі не знати, хто така Собчак. Але ми знаємо і пам’ятаємо. І залишаємось у російському інформаційному просторі. То невже це означає, що ми досі готові всотувати і поширювати меседжі ворожої пропаганди?».
Тим часом ютуб каналу «Ми — Україна+»:
Що ж, і ще два слова про Володимира Золкіна. До нього ставлення неоднозначне. Хтось вважає його проєкт інтерв’ю з російськими військовополоненими дуже ефективним, зокрема для впливу на росіян. Хтось ставиться скептично через його судимість, вважає креатурою ОП і закидає співпрацю з Шарієм, хоча доказово про останнє говорити складно. Є відео, в яких Золкін розповідає про партію Шарія, знімає їхні мітинги, спілкується з присутніми людьми та очільницею партії Антоніною Бєлоглазовою, розповідає про конфлікт Шарія та Мураєва.
Знову ж таки, комусь ці відео здаються такими, які інформаційно підтримують Шарія, сам же Золкін це нині заперечує і стверджує, що просто демонстрував, приміром, інтелектуальну неспроможність тієї ж Бєлоглазової та прихильників цієї проросійської політсили. Ось подивіться його в’ю на радіо NV і самі вирішуйте — пояснення нашого героя є щирими чи ні.
Що ж до дорогоцінної думки вашої авторки, то я вважаю, що Золкін був цілком на своєму місці на ютуб-каналі в розмовах з полоненими. А до проєкту на телебаченні — вже є питання. У першому випуску «Плюсів Мінусів» він робить усе, щоб підтвердити чутки про свою лояльність до влади. Та й сам канал також назвати опозиційним дуже складно.
Тому щось мені підказує, що Золкін стане ще одним телевізійним персонажем, який буде просувати теми, вигідні Банковій. Чи це буде ефективно — питання інше. На ютубі випуск шоу зібрав усього 5,5 тисячі переглядів за дві доби. У себе в телеграмі Золкін, до речі, випуск не розміщував — лише анонс.
Проте написав, наприклад, про ефір Романа Кравця та Романа Романюка, яких він нормальними журналістами не назве і звинувачує у провокації розколу в суспільстві.
Останнє речення дуже інтригує. І чи варто Роману і Роману готуватися до армії? Або вже дочекаймося закону про кримінальну відповідальність за фейки чи чогось подібного. Як я розумію, Золкін дає зрозуміти, що такі ефіри, як у Кравця та Романюка, цілком підпадають під покарання.
