Канай отсюда! Як Андрій Єрмак дивився «Джентельменів удачі» і тікав від Михайла Ткача

Отак, тільки почали забувати цю радянську класику, як доводиться згадувати. А все через Андрія Єрмака. Михайло Ткач опублікував своє чергове розслідування для «Української правди», яке вже почало розходитися на меми та жарти. І тут, вибачайте, але без спойлерів — ніяк. Усе тому, що апофігей апофеозу міститься у фіналі розслідування, який перетворює його майже на кіно. 

І тут, шановні колеги-телевізійники, ми маємо ще раз визнати, якими золотими є оператори, котрі не просто фільмують, але і думають. І яким не треба кудись тицяти пальцями щосекунди і питати: «Толік, зняв?». Отже, це відео про Єрмака закінчується тим, що Михайло Ткач та Ярослав Бондаренко ловлять його біля спортзалу в Палаці спорту. Колишній голова ОП туди приїздить регулярно, з охороною, і йому особисто відмикають двері, тому не зрозуміло, що це за такий індивідуальний спортзал у споруді, яка належить державі? 

Але запитати про це не вдалося, бо Андрій Борисович сховавсь у машину з тонованими вікнами та вшився. Як і один з його охоронців, якого Михайло та Ярослав виявили при вході в той спортзал, який тепер можна було роздивитися.

У кадрі бачимо Михайла, який відчиняє двері в одну з кімнат — і ми чуємо пісню: «Проснись и пой, проснись и пой, попробуй в жизни хоть раз...» Ваша Антоніна одразу її впізнала, але почала мучитися: де ж її, в біса, стільки разів чула? 

Ми потрапляємо до оббитої деревом кімнати, в якій стоять білі дивани і висить плазма, звідки співає жіночка. Ймовірно, десь поряд сауна. Камера фіксується на плазмі. Певний час ми слухаємо пісню. Аж поки герої не починають говорити, і їхні слова направду набувають якогось чи то іронічного, чи то вже містичного значення:

– Федя! Ты?

– Мишка! Здарова! Мишка!

– Федька! А я смотрю — ты или не ты?

– Не он это!

– Да погоди! Ну, рассказывай, как ты? Где ты? 

– Ну, работаю, подшипники делаю, инженер. А ты?

– Я...

– Вор он. 

– Это не смешно, тётя.

– Не смешно. Все, на даче будем жить. У барыги одного — договорюсь сейчас. 

– Кто это?

– Ермаков Федя, мы с ним в детдоме вместе были.

Подивитися це можна з 54:24, але я дуже раджу переглянути відео повністю. 

Мені здається, що для розслідування це велика вдача, що Єрмак утік, нічого не прокоментувавши, і ми оце все побачили. Хоч би що Андрій Борисович сказав, так ефектно все одно не вийшло б. Ну, хіба дістав воду з-під покійників, вилив би на знімальну групу та добив ляльками вуду. Єдине, що мені не зрозуміло, — чому колишній голова ОП не передбачив під час свого чергового сеансу магії, що за ним ганяється Ткач?

Також у розслідуванні є ще один епічний момент — розмова з Тимуром Міндічем. Але спершу я коротко вам перекажу, в чому суть. Відео починається зі зйомки кінця листопада, коли детективи НАБУ йдуть шукати ляльок вуду до Єрмака в кабінет в урядовому кварталі. Михайло Ткач теж там — записує стендап і розповідає про обшуки. 

Далі переносимося в середину січня і бачимо кортеж Єрмака, який їде до будівлі поблизу театру Франка, з якої видно ОП. Трохи згодом до неї прямує посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук. Михайло Ткач нагадує нам хронологію «міндічгейту», обшуків у Єрмака, свого візиту в Ізраїль, розмову з Міндічем та Цукерманом, візиту посла до Єрмака і запитує, чи можуть усі ці події бути пов’язані? І сам відповідає, що можуть.

Посилаючись на свої джерела, Михайло розповідає, що Євген Корнійчук їздив в Ізраїль разом із адвокатом Єрмака Ігорем Фоміним. Останній, йомовірно, зустрічався щось порішать із адвокатом Міндіча Борисом Лемпером. Нагадаю, раніше Міндіч розповідав Ткачу водночас, що у нього є адвокати, і що він їх ще шукає. Лемпер, своєю чергою, також займається справами російського пропагандистського фередального «Первого каналу», компанії «Аерофлот» та російської православної церкви. 

Ткач, звісно, усім дзвонить, аби запитати «вот а фак?». Міндіч влаштовує цирк і запрошує журналіста ще раз до себе в Ізраїль, бо має розповісти щось таке або таке. Але, зараз, звісно, не скаже. Бо немає що казать. А ось якщо Михайло приїде, то все видасть сповна. Бо, знаєте, сказати є що. Але зараз казати не буде, бо він тут не зобов'язаний, бо він не експерт. Але коли Михайло приїде, то канєшно. Тоді да.

І так – впродовж п'яти хвилин. 

Посол Євген Корнійчук сказав, що не може ані підтвердити, ані спростувати зустріч з Єрмаком. Бо з ким він тільки не зустрічався. Але зауважив, що колись вони були партнерами по юридичній практиці. А з адвокатом Ігорем Фоміним він давно дружить, то може і політати на літаку та посидіти у ресторані. А що той Фомін робить і з ким зустрічається – то не його діло. 

Ігор Фомін посилався на адвокатську таємницю, але підтвердив, що є адвокатом колишнього голови ОП. І казав, що Андрій Єрмак йому не указ. У сенсі, що він йому не може вказувати, куди їздити і з ким зустрічатися. Бо він може це робити самостійно, але коментувати не зобов'язаний. А про Бориса Лемпера сказав, що знається з ним із 90-х і той вже давно не практикує адвокатську діяльність. І ще порадив бути обережним із втручанням в його роботу. Ну і заявив, що жодних кримінальних справ у Єрмака немає. 

Цікавою виявилася і розмова з колишнім міністром із питань стратегічних галузей промисловості України Олександром Камишиним. Нині він є радником Володимира Зеленського зі стратегічних питань. Його розслідувачі теж засікли під час відвідин Єрмака у його квартирі біля театру Франка. Нагадаю, саме там відбувалися столичні «картонкові» протести.

Камишин доволі, як мені здалося, роздратовано, почав говорити, що він просто нічого не помне. Це було 27 січня. Але от геть нічого не помне – цілий же тиждень минув. Був-не був – хз взагалі. Що обговорювали теж не згадає. Ось такий от радник президента зі стратегічних питань. Які стосуються зокрема оборонної промисловості. Здається, панові Олександру таки було вигідніше все згадати. 

Ну і ще у розслідуванні журналісти простежили за кортежем, коли Єрмак їздив до секретаря РНБО Рустема Умєрова і пробув у нього три години п'ятниці вечора. В Умєрова виявилася трохи ліпша пам'ять і цей візит він помне. Але сказав, що говорили годину. Про життя і події в Україні. Нагадаю, що чорнороті брехуни плещуть, що Рустем Енверович є людиною керованою Андрієм Борисовичем. Рустем Енверович рішуче заявляє, що такого не було і бути не може. 

Ну а ще у розслідуванні зафіксовано як Андрій Єрмак їде на територію державних дач і санаторію у Конча-Заспі, та, ймовірно, зустрічається там із президентом. Хоча, чого одразу з президентом? Нема чого йому робить. Просто, напевне, прогулятися подалі від галасу великого міста. 

Ну а далі – історія з Єрмаком, спортзалою, сауною та «Джентельменами удачі». Усе ж, цікаво було б послухати відповіді колишнього голови ОП, бо навколо нього снує безліч чуток та здогадок. Про те, чи досі від зберігає свій вплив, чи справді є домовленість між ОП та НАБУ (перші звільняють Єрмака, другі – не заводять справу) та чи готується наш із вами герой до того, що цю справу рано чи пізно таки відкриють. І, ясна річ, про воду з трупів також. 

З іншого боку – хто його зна, яка пам'ять у пана Андрія? Може він теж нічого не зміг би згадати. 

Ну а Антоніна мусить висловити йому найглибші співчуття – доведеться тепер шукати нову спортзалу та сауну. Але я можу порадити одну біля свого будинку – там навіть три басейни є. Пишіть в особисті.