Треба негайно миритися з Росією, бо буде ПТСР. Блогерка Олицька та її карколомний репортаж з молитовного сніданку у Вашингтоні
Діло було на молитовному сніданку у Вашингтоні. Анна Олицька на самому початку заявила, що вона — «єдина українська преса» на цій події. Ок, швиденько подивуємося словам «єдина» і «преса» й побіжимо далі.
Якщо коротко, Анна, яка називає себе журналісткою, впродовж години парила своїм глядачкам (переважно в неї жіноча аудиторія) неймовірну свіжу думку про те, що треба миритися з Росією та проводити вибори. Бо головне — люди, а не території. Але на заваді може стати новий Борис Джонсон. Хто ж може ним стати? Розбираємося у випуску.
Взагалі ж, дивитися контент про політику від блогерок, які зазвичай говорять про ноготочки, — окремий вид задоволення. Пам’ятаєте ж, як на замовлення ОП Аліна Шаманська записувала інтерв’ю з очільниками областей? Тут десь той самий діамант. Репортаж з молитовного сніданку я так би й проґавила, якби не побачила згадку про нього в Тані Микитенко на каналі.
Я забула, що дехто з вас може не знати, хто така Анна Олицька. То нагадаю, що вона — популярна блогерка, яка займається всіляким лайфстайлом, фешеном, інтерв’ю. Після повномасштабного вторгнення переїхала до США і почала там знімати відео про свою адаптацію.
Все б нічого, але інколи в цьому лайфстайлі зненацька з’являється тема політики в якомусь стрьомному ракурсі. Це точно не тема Олицької, і воно дуже помітно, так би мовити, за рівнем запитань. Ну і щоразу блогерка дуже незграбно і нав’язливо просуває всілякі суперечливі ідеї.
Торік Олицька теж ходила на молитовний сніданок, а Антоніна писала його огляд. Червоною стрічкою тоді була тема про Олександра Усика, який нібито йде у президенти. До цього висновку Анна дійшла тому, що він приїхав на подію. Ну, ось так.
Тема виборів президента мусолилася найбільше — чи будуть вони, коли і хто піде. І чи варто нині їх узагалі проводити.
Брала Анна коментар і у Дмитра Разумкова, повідомивши йому на самому початку, що він — популярний серед жінок. Але справжнім мароженим було інтерв’ю з Ганною Герман, яка приїхала на захід, звісно, молитися. За мир між Україною та Росією, яким їй тоді «запахло».
Також колишня речниця Януковича без зайвої скромності повідомила, що вберегла Майдан від розстрілів. Уточнивши, що «від ще більших розстрілів».
Ага, поки наші медійники дискутують навколо того, чи варто брати інтерв’ю із зашквареними персонами, Олицька бере і робить!
Деякі її співрозмовники ледве стримували субтитри на обличчі й тікали.
А деякі таки не змогли стримати навіть попри досвід.
Цього року Анна Олицька також поговорила з Герман, яка, на мій погляд, навалила ще більшої кринжі. В аудиторію блогерки, судячи з коментів, не поцілила, бо люди офігіли від самої присутності цієї, здавалося б, забутої персонажки. Як і минулого разу, вона говорила про те, що Трамп неодмінно досягне успіху у примиренні України та Росії. Вона так відчуває. Бо миритися треба, адже «бідний родич нікому не потрібний» та «нікому не гірка наша сльоза», партнери будуть нас розчаровувати, тому вибору нема, товариші та панове.
А взагалі, миритися треба було ще у 2022 році, коли нам пропонували, але сталася «груба політична помилка», коли українська влада вирішила «продовжувати війну». Саме цю тезу по всьому випуску тягає і сама Олицька.
У США, каже Герман, утискають наших біженців, а ніхто їх не привітав, сорі, ніхто за них не заступився з українських політиків. Тому вона, Ганна Герман, напише «ще одного листа Меланії Трамп» і все порішає. Й заступиться за наших дітей та жінок в Америці. А тамтешні мешканці мають це підтримати, бо вони ж вірують в Ісуса, каже пані Ганна. А Діва Марія народила його в печері, як і українські жінки народжують своїх дітей.
За цим потоком абсурду я згадала свій улюблений роман Жадана «Депеш Мод» і сцену з проповідником і його перекладачкою:
«Одного разу на її шляху трапився божий чоловік, пастор
(в її житті з'явився чоловік, мужчина)
і він сказав їй — сестро!
(це була його сестра)
сестро! (ще одна)
зупинись, це кошмарно — ти сама закриваєш двері, через які міг би увійти до тебе Ісус
(закривай двері, сказав він, до тебе може прийти кошмарний Джізус)»
Але найлуччіші слова Герман у цьому коментарі були у стилі «пропало всьо» і «тарифний генацид» Юлії Тимошенко: «Коли я бачу, як владі, знаєте, абсолютно все одно на тих людей, котрі просто фізично замерзають і мруть від голоду і холоду, я розумію, що прості люди нікому не потрібні в Україні, на жаль. І в мене часом таке враження, що їх свідомо винищують. От старенькі люди помирають. Їх не буде — то буде економія на пенсіях. Не буде фермерів. Люди виїжджають з сіл, покидають Україну — буде шо продавати, землю. У мене складається враження, що Україні не потрібен український народ».
Олицька киває. Також вона ставить запитання: а що ж буде після миру? Бо ж ПТСР, бідність, повернення 90-х. На що Герман відповідає, що 90-ті здадуться квіточками, але всі загрози можна «зачистити за ніч». Олицька киває.
В інших гостей блогерка питала одне й те саме. Ось перелік запитань:
— ПТСР, зброя, 90-ті — що ж це робиться, людоньки?
— Що важливіше: люди чи території? Бо Віталій Кім писав, що люди, тому біс із тими територіями.
— Хто буде новим президентом? Коли вибори?
— Хто стане новим Борисом Джонсоном?
Тобто людиною, яка нахабно зірве мир, як це зробив прем’єр Британії у 2022-му. А Росія ж готова була йти на поступки і навіть трошечки віддати нам Крим. Чуть-чуть. А Борис прийшов і все спортив. А ми йому ще півників дарували, дурачки.
Очевидно, блогерка шукала знайомих людей, тому знову підійшла до Разумкова. Той розповідав, що все погано. Але найцікавіше, що посеред цього спічу на монтажі вставили майже 3-хвилинний (!!!) виступ Разумкова у Верховній Раді, де він полум’яно розповідає про «опричників з ТЦК».
Але все це панство даремно витратило час, бо серця підписниць блогерки все одно забрав Дмитро Гордон, який «усе правильно сказав». До речі, нічого дурнуватого він і справді не говорив. Сказав, що покладатися треба на себе, а не на державу, в політику нині йдуть дурні, а президент має бути добрим. Герман, звісно, з цим посперечалася б, бо не добра рука потрібна народові, а сильна. Субтитри у Дмитра Ілліча також пролітали.
Конгресмен Роберт Адерхолт дуже намагався не подати знаку, але це було складно. На запитання «люди чи території» викручувався як міг і з'їжджав на те, що сподівається, що не доведеться обирати або-або. У відповідь Анна навіщось запитала в американського політика ось таке:
Пан Роберт подивився на Анну і сказав, що це не їхнє діло.
Також Анна Олицька ділиться своєю неймовірною аналітикою по міжнародному треку десь такими фразами: «Друзі, а що якщо війна в Ірані — це не хаос, як нам зараз намагаються подати, а частина великої гри, яка може наблизити розв’язку для України».
Ці «жорсткі» запитання, які вона ставила співрозмовникам, за її ж словами, «турбують українців, які опинилися одночасно під бомбами, без світла, опалення та води і відчувають повну несправедливість». Несправедливість до чого, хочеться поцікавитися? Олицька явно не має на увазі обурення, що в сусідів навпроти не вимикають світло.
Ну і ще раз продемонструю одну з головних думок цього репортажу, аби вона вже звучала з вуст авторки цього контенту: «Чи вдасться на цей раз довести справу до результату? Пам’ятаємо, що, за словами того ж Арахамії, перемовини 2022 року у Стамбулі були зупинені через приїзд Бориса Джонсона з порадою "давайте просто воювати"... А які шанси домовитися зараз? Хто може стати новим Джонсоном і з яким аргументом?».
Що ж, зазвичай таке ми схильні називати або російським впливом, або впливом наших політиків. У кожному разі, дивно бачити, як блогерка, котра явно не розбирається в політиці, вже втретє робить репортаж із Національного молитовного сніданку та намагається дати своїй аудиторії потужний аналіз. Перша думка — хтось вирішив поюзати людину з великою та політично необізнаною аудиторією.
Але ми в нашій редакції звикли описувати людей із синдромом Данінга-Крюгера, тому його ми тут теж спостерігаємо. І вважаємо, що вінцем кар’єри Анни Олицької буде інтерв’ю із самим Дональдом Трампом.
Там можуть бути відповіді, направду достойні запитань. Сподіваємося, Анна його десь таки виловить.
Фото: скриншоти з каналу «Олицька»
