«Я вас уважаю»: Олександр Ярмак взяв інтерв’ю в полоненого російського фана. Як це вплине на росіян?
Такі відео — цінний матеріал для будь-кого, хто хоче поглибше пірнути в темні глибини російської душі, аби знайти відповіді на сокровенні запитання: чому вони вважають нас «братнім народом» і що заважало нам із цим сперечатися до 2014/2022-го?
Наблизитися до істини може нове відео в жанрі смолтоку з представником ЗС РФ, яке днями виклав на своєму ютуб-каналі Олександр Ярмак, він же — репер Yarmak. Сьогодні музикант служить у ЗСУ, а у вільний від нищення воріженьків час записує проукраїнські патріотичні треки. Однак до 2022-го репертуар Ярмака був переважно російськомовним. Нічого дивного, що його слухають і в Росії.
У полон до 35-го полку Національної гвардії України потрапив росіянин, який знає трек «Сердце пацана» напам’ять! Наші хлопці, звісно, посміялися, зняли це на відео та й забули. Але сам Ярмак не зміг пройти повз. Тому й вирушив на Донеччину, щоб влаштувати особистий meet-and-greet із прихильником-окупантом.
«Впоров дурню, напився, підписав контракт»
Співбесідника Ярмака звати так само, як Путіна, — Вова. «Саша Ярмак? Я вас уважаю!» — белькоче ошелешений Вова, коли бачить, хто навідався до нього на чай із баландою. Белькоче награно, у найгірших традиціях серіалів ТНТ. Схоже на те, що Вову попросили повторити фразу на камеру кілька разів «для картинки», а його справжні емоції залишилися за кадром.
Вові двадцяти три, він із міста Саяногірськ, що в Хакасії. Це Сибір, понад 3000 кілометрів від України. Словом, типовий середньостатистичний учасник «СВО». Можна сказати, що в довіру до «простих росіян» автори ролика вже ввійшли. Вони роблять невеличку врізку, в якій ми бачимо кадри цього Саяногірська і чуємо текст:
«Алюмінієвий і Саяно-Шушинська ГЕС — по суті, найбагатші підприємства всієї Хакасії, якщо не всього Сибіру. І як це часто буває, довкола найбагатших підприємств живуть дуже небагаті люди».
Очевидно, ця інформація якраз не для нас, а для росіян. Спроба впливу на регіони з посилом «хватіт корміть Москву».
Олександр ставить Вові перше запитання: як той потрапив на війну? «Впоров дурню, напився, підписав контракт». Воювати не хотів — «просто посадили в автобус». Тут теж «зарах.» — відповіді чітко за російською методичкою про «учєнія».
Перший несподіваний сюжетний поворот чекає нас на четвертій хвилині відео. Вова зізнається кумирові, що його улюблена пісня Ярмака — «Детская обида». «Ти сирота?» — інтерв’юер різко переходить на особисте. Втім, це спрацьовує. Вова ствердно киває, не стримуючи сліз. Здається, цієї миті в особі Вови плаче вся злиденна Росія.
«Після обміну [якщо він буде] — або розстріл, або тюрма. Х***рячать до такого моменту, щоб ти знову підписав [контракт]. А мені воно нафіг не треба. Не хочу воювать», — бідкається Вова. Нічого нового для нас із вами, а от для «простих» росіян могло б стати одкровенням. Щоб відкрити його — тільки й треба, що вимкнути телевізор та відкрити інтернет-браузер. Та, судячи з усього, для них це надто складний квест. Думаєте, я перебільшую? Тоді дивімося далі…
Хвилинка політінформації. На думку Вови, до РФ Крим «приєднався сам». «Коли в тебе з’явився інтернет?» — саркастично запитує Ярмак. «У нас у селі — в 2018-му», — відповідає Вова. Ярмак фейспалмить. Вова не жартує. Десь серед сибірських гір монтер російського інтернет-провайдера дубіє від холоду з недотягнутим кабелем у руках.
Якби наступний фрагмент цього відео показали в праймтайм на російському «Першому каналі», Костянтин Ернст уже хилитався б на ліхтарному стовпі перед «Останкіно». «П'ять років пройшло, ніби зріз: я бачив тут тисячі сліз», — так звучить початок пісні Yarmak «Тут мій дім». Його Вова цитує майже без акценту, доволі чистою українською! Сьогодні вони слухають наші пісні, завтра навчаться говорити: «Паляниця»… При Сталіні такого не було!
Насамкінець відео Ярмак просить Вову сказати кілька слів його співвітчизникам. «Рвіть контракти [...] Ви можете потрапити в полон, умерти. Нащо ви туди йдете? Нема сенсу [...] Я думаю, Росія за це потім заплатить…» — заявляє полонений, ховаючи погляд від камери.
А ось як до росіян звернувся сам Олександр Ярмак: «Залишайтесь вдома! Займіться своїми сім’ями, своїми територіями. І, в першу чергу, владою, яку узурпували бандити й терористи світового масштабу [...] Не скоюйте помилок, за які через роки буде соромно і вам, і вашим дітям!».
«Если сказал “Люблю!”, значит отвечаю»
Станом на зараз у згаданого вище кліпу Yarmak «Сердце пацана» 234 млн переглядів на ютубі. За словами репера, 20% із них — з Росії.
Чуєте цей звук? Так тріщить міф про «меншовартість» української культури в очах пересічних жителів Росії. Бо на прикладі відео Ярмака бачимо: є серед них і ті, хто не просто добре знає, «шо там у хохлов», а ще й любить та споживає наш контент. Навіть у Сибіру. Навіть попри поганий зв’язок, нікудишній інтернет та заблокований ютуб. Тільки Соловйов і Скабєєва нікому про це не розкажуть.
Олександр Ярмак — не професійний журналіст і не інтерв’юер, тому вимагати від нього складних і глибоких запитань буде некоректно. Та й хардток за тринадцять хвилин розмови не розвернеш. При цьому свій резонанс та хайп ролик уже отримав. За день з моменту публікації його подивилися понад пів мільйона людей (565 тисяч — на 20.08.2024). Скільки серед них росіян? І чи не залишиться цей відос черговим доказом російських злочинів, що пройде повз вуха й очі самих злочинців? Ось у чому питання.
