Вкрали «Орла і решку», вкрадемо й інше. Російський «опозиційний» ютуб-канал запустив тревел-шоу, схоже на українське
Нагадаю про шоу «Орел і решка», якщо хто забув. Після повномасштабного вторгнення цей проєкт українські виробники перестали продавати російському каналу «Пятница». Але там думали недовго і почали клепати кальку з назвою «Руссо Экспрессо». Там усе те саме: двоє ведучих у кожному випуску показують глядачам якесь місце, перед цим підкинувши монетку і визначивши, хто буде бідним туристом, а хто — багатим.
Режисура, сценарій, поведінка ведучих — усе як в «Орлі та решці». Ба більше — з другого сезону вести це все діло запросили Регіну Тодоренко, яку ми бачили в кількох сезонах незабутнього оригіналу. Ось ми тут писали про цей шедевр. Глядачам показують лише Росію. Напевне, аби зміцнити патріотичний дух і довести, що ніякі закордонні подорожі росіянам на фіг не потрібні.
Нині ж на їхньому типу як опозиційному каналі «Редакция» з'явився перший випуск шоу «Звуки родины». Ведучий Олексій Пивоваров каже, що його осяяла неймовірна ідея: «Ми вирішили скласти звукову картину Росії 2024 — від шуму гейзерів на Камчатці до звуку сирен і прильотів у Білгороді, щоб зрозуміти, яка сучасна Росія на звук».
На цей креатив звернули увагу Євген та Наталка Синельникови, яких ми знаємо і за «Орлом і решкою», і за ютуб-каналом «УкрЮтубПроєкт». Півтора року тому вони почали випускати шоу «Як звучить Україна», від якого ваша Антоніна була в захваті.
Мої рожеві сиропи можете почитати ось тут, а якщо коротко, то композитор Євген Філатов їздить різними містами, записує характерні звуки, а в кінці робить з них трек. Послухайте, наприклад, як звучить Київ. Хоча все ж раджу дивитися цілий випуск — так значно цікавіше чути результат.
Євген і Наталка відреагували на новий проєкт Пивоварова так:
«...росіяни знову демонструють, що їхня здатність до власної творчості занепала. У черговому прикладі культурної експансії вони вирішили використати український YouTube-проєкт як джерело натхнення, створивши схожий формат. У новому відео на російському YouTube-каналі помітна схожість з оригінальним українським проєктом “Як звучить світ… Україна”, від концепції і до назви, але з очевидною відсутністю ключової частини — завершального треку, який є важливим елементом української версії».
Ясна річ, Антоніні довелося піти й подивитися, що там «опозиційні журналісти» назнімали і чи справді це схоже на українське шоу. Опозиційність, до речі, нам демонструють у першому ж кадрі.
Потужна антипутінська й антивоєнна позиція також проявляється в різних формах далі у програмі.
Наприклад, ведучий разом із героєм з'ясовують, що вибухи на запису звучать по-іншому, ніж в реальності, та справді більше схожі «хлопки». Тому нема чого сміятися з цього евфемізму.
Загалом це в них вийшов такий собі «пілот» шоу — глядачам розповідають, що саме вони побачать у наступних випусках. Але вже на цьому етапі зрозуміло, що формат справді поцуплений. Утім також очевидно, що до оригіналу вони не дотягнуться і близько. «Як звучить Україна» — проєкт доволі складний та глибокий, очевидно зроблений з великою любов'ю до українських міст.
І в його основі — саме Філатов, талановитий композитор, який разом з командою знаходить справді унікальні речі, історії, місця, традиції, людей у кожному куточку країни, переосмислює все це і перетворює на музику. Також він розповідає глядачам різні цікаві деталі про свою роботу, інструменти, звучання тощо. Вже не кажу про сценарій та режисуру шоу, які є досить складними та вибагливими, як на такий ютубний формат.
Пивоваров же знайшов просто звукорежисера, який має за хобі записувати різні звуки, створювати з них базу і продавати. У пілотному випуску говорили про все на світі, лише не про унікальність російських міст. А, сорі, говорили. Казали, що ось такий звук домофона можна почути лише в Росії.
Просто страшна унікальність.
Ну і, звісно, автори збираються культуру окупованих народів теж представляти як частину своєї. Звуки Якутії вже готуються.
Жодної композиції зі звуків міст російським глядачам поки не показали та навіть не анонсували. Лише позаписували стічні труби та кондиціонери, а потім слухали це в студії. Ну і які композиції можуть бути, якщо в них замість композитора ось такий чувачок?
Лишається хіба демонструвати «хлопки» в Бєлгороді. Для цього планується аж цілий випуск.
Але що ж — нічого нового. Особисто я отримала велике задоволення від перегляду цих «Звуков родины», бо кожної хвилини переконувалася, наскільки недосяжним є для авторів рівень українського проєкту.
А якщо ви ще не бачили «Як звучить Україна» — обов'язково подивіться.
