Це золотий дощ, алілуя! Олена Кравець продовжує стверджувати, що в шоу «Кварталу» не було російських наративів
Спершу про ось це віддзеркалення. Кравець це говорить давно, у відповідь на закиди про жарти «Кварталу» до 2022 року. Мовляв, люди таке хотіли бачити і чути, то ми таке й робили. Хоча водночас вона і заперечує, що в жартах щось було не те. Це саме вона заявила і на інтерв'ю в Емми Антонюк.
Одразу треба сказати, що анонсованого гардтоку не відбулося. Бо саме такий формат розмови уявлявся після перегляду ролику в інсті Емми.
А таким був коментар, який дуже резонував з емоціями вашої авторки.
Але для Антоніни немає слів «не хочу», бо щоразу доводиться. Так ось, анонс нам продавав справді жорстку розмову, в якій Олену, нарешті, змусять сказати, що вона та її колеги наробили свого часу великої фігні. Але ні. Натомість глядачі отримали досить душевну бесіду з обережними покусюваннями, яка, в принципі, цілком навіть ок. Хоча скажемо відверто, ми в нашій редакції не сильно великі любительки таких тем і таких інтонацій.
Олена розповідала про свою виставу «Можна я просто посиджу?» (наголосивши, що всі історії жінок, підготовлені психотерапевткою, розповідалися з дозволу клієнток), свою трансформацію, життя за кордоном і як їй там було складно, про кризу середнього віку і багато іншого.
Цілком мила і приємна бесіда, яка, вочевидь, знайшла свою аудиторію. Я ж хочу звернути увагу на лише один момент. Після 2022 року Кравець не вилазить зі скандалів. Як не одне, так інше. Щоразу вона просто наступає на одні й ті самі граблі, а після хвилі критики вдає із себе жертву. Схема, з якою повинен боротися кожен комунікаційник у цій країні. Олена ніяк не може визнати своїх помилок, вперто їх заперечує, а тому приречена так і не позбутися цього неприємного іміджу, а лише його поглиблювати. Хоча, треба визнати, шанувальники в неї теж є.
Емма починає говорити про проєкт «Будинок культури», в якому Олена Кравець разом з ведучим Володимиром Дантесом прийшла в гості до сестри Левка Лук’яненка — художниці Зінаїди Лук’яненко. Антонюк дуже здивувалася, що пані Зінаїда не лише знає, хто така Кравець, але й дивилася шоу «Кварталу». Бо гумор там завжди був прорадянський і проросійський, а СРСР для всієї сім'ї Лук’яненків був абсолютно ворожим.
На це Кравець відповіла, що абсолютно не згідна й нічого проросійського вони не робили. Помилки, мовляв, були, але тенденцію вони не складали. Ну а далі вже ось це про запит аудиторії і все таке інше. «Чи були помилки? Так, звісно. Бо ми живі люди. Бо ми мали дуже велику щільність цих програм. І запит на наш гумор, на атмосферу, на той стан, в який занурювались люди, коли дивилися нас, він був дуже великий. Чи іноді були спотикання якісь? Ну так, звісно. Але чого точно не було, то це прорадянських або... (довга пауза. — Ред.) якихось наративів, які були б для нас самих, умовно кажучи, не нашими. Це була справа, в яку ми вірили».
Стосовно запитів аудиторії і «ми робимо те, що хочуть дивитися люди», то ця пісня дуже популярна в медійників і нерідко приводить до паскудних наслідків. Наприклад, до жахаючого клікбейту в стилі «ми всі умрем». Люди ж хочуть таке дивитися і лякатися, ну то на здоров’я. У кожному разі, це задоволення запитів аудиторії також можна прорефлексувати, а не перекладати всю відповідальність на глядачів, водночас стверджуючи, що з жартами все було ок.
Вашій авторці, яка роками мусила дивитися контент «Кварталу 95», чути це надзвичайно обідно і не злитися просто неможливо. Бо в самих помилках і справді немає трагедії, тим паче, що ми всі пережили більшу чи меншу трансформацію та маємо в минулому безліч хиб. І публічні люди, які це щиро визнавали й не шукали відмазок, отримували найтеплішу реакцію аудиторії.
Я навіть наважуся сказати, що для значної частини нашого суспільства саме такі люди стали справжніми взірцями чеснот навіть більше, ніж «українізовані із самого народження». Той же, приміром, Миколай Серга не просто робив зросійщений контент, а взагалі жив у Росії вже під час війни. Але те, як він це публічно проговорив ще на початку 2022-го, суттєво різниться від того, що каже Олена Кравець.
І ми ж розуміємо, що йдеться не лише про гумористичне шоу, а й про інший контент «Кварталу». Як ті самі фільми та серіали, які продавали в Росію і, відповідно, зроблені вони були з великою складовою «русского міра». Понад те, у 2019 році Володимиру Зеленському таки довелося зізнатися, що через кіпрську фірму він володів трьома російськими кінокомпаніями. Одна з яких подавалася на конкурс для отримання фінансування від російського Мінкульту.
Серіал «Свати» — це взагалі якась концентрація катастрофи: від толерування акторів, які підтримали окупацію Криму, до абсолютно стереотипних зображень українців як рагулів, недоумків і таких кумедних, притрушених людей, з яких можна гарнесенько пореготати.
Свого часу навколо цього серіалу розгоралися цілі баталії між його прихильниками (та виробниками) і тими, хто вважав, що показувати це в нас на телебаченні — повний ідіотизм і небезпека. Останній сезон демонстрували незадовго до повномасштабного вторгнення, і суперечки були такі, що аж гай шумів. Але після 2022-го щось дискусій уже немає.
А загалом усю історію хвороби «Кварталу» включно з проросійськими жартами свого часу зібрала Таня Микитенко у велике відео. Цікаво було б його подивитися разом з коментарями Олени Кравець. Замість постійних інтерв'ю на цю тему.
Ексколеги Олени також, схоже, ніяк не можуть прорефлексувати себе колишніх і зрозуміти, а що ж було не так. Тому ми й бачимо їхні постійні зашквари та скандали навколо чергових випусків.
Цікаво й інше. Еммі Олена розповідала, що в неї дуже багато внутрішніх критиків, значно більше, ніж тих, хто її хвалить і підтримує. Та якісь ці критики, чесно сказати, дуже дивні. Вони говорили, що Кравець не готова до того, щоб запускати моновиставу, бо бракує того і сього. Проте, судячи за відгуками, вистава вийшла дуже непоганою і потрібною. Водночас ці підступні внутрішні голоси ніяк не підкажуть Олені її справжніх помилок, через які вона ж сама страждає вже довгий час. І, схоже, процес продовжиться.
Хоча, увімкнувши мамчину психологиню, ваша Антоніна може припустити, що люди з такою внутрішньою невпевненістю в собі просто не можуть публічно зізнатися у факапах і відпиратимуться до останнього. Роблячи гірше передовсім самим собі.
