Політичний оглядач «Ґрунту» Олександр Нотевський готується підписати контракт із ЗСУ


Гортаю, значить, тредс, аж тут допис Нотевського. Оголошує, що скоро йому 25 років, а це значить, що треба йти у ЗСУ. Тому останнє відео на його каналі — справді останнє (хоча не поспішайте розстраюватися, бо є нюанс). Ось воно, до речі:
Попереду — невелика відпустка в Карпатах, підписання контракту і БЗВП:
«Ще наприкінці минулого року вирішив, що якщо до весни не буде явних перспектив договорняка — я не буду пєтлять від армії і шукати інших варіантів.
Кажу одразу: не бачу в цьому нічого героїчного.
Нічого не заважало піти в військо добровільно і до призовного віку. Але я всі роки виправдовував себе двома речами:
1) Я ніколи не страждав хєрньою і завжди намагався допомагати різним підрозділам зі зборами і іншими штуками. Чим більшою була аудиторія — тим більшими сумами;
2) Мобілізація все одно з 25.
+ до того на горизонті постійно маячила переговорна дурка і дуже різні сигнали про припинення активної фази війни».
Підрозділ Олександр також уже обрав (розповість про нього згодом) і про процес відгукується максимально позитивно: «Процес рекрутингу для людини, яка приходить сама, організований просто ідеально. Мені у всьому йшли на зустріч, допомагали, консультували і враховували побажання».
Підготувався пан Нотевський справді ґрунтовно — недавно зробив навіть лазерну корекцію зору, тому сидів у студії так:

Щодо оглядів на ютубі, то канал не закривають і відео таки будуть, але рідше та в іншому форматі. Нагадаю, що Олександр фігачив свої матеріали практично щодня, тому, підозрюю, у його випадку слово «рідше» — це явно не раз на місяць. Понад те — у травні вийде ще кілька відео, записаних наперед.
Ну і трішки мотиваційно-патріотичної промови:
«Я щиро переконаний, що ми можемо розʼ*бати росії всю їхню воєвалку
Ця війна не закінчиться, поки ворог має сили її продовжувати. Ми вирвемо йому зуби, кігті, нафту, шахеди і ноги на ЛБЗ, і рано чи пізно примусимо до гідного миру. Буду радий стати маленькою частиною цієї великої історії».
Що ж, Антоніна, канєшно, засмучена, що оглядів буде менше, але, звісно, висловлює свою повагу шановному колезі за цей гідний вчинок і приклад.















