Сьогодні ввечері у Палаці «Україна» «Квартал 95» вдруге почне грати свій різдвяно-новорічний концерт. Антоніна витратила свою суботу для того, щоби піти на перший і зробити для вас репортаж. Загалом, на цьому балі сатани я вже вдруге — якось доля занесла мене на «Жіночий квартал», на якому я офігіла від кількості маленьких дітей у залі. Від жартів про «грудку кури» і «сісі баса» не офігіла. Бо, як казали колись у «Шоу довгоносиків»: «Бал є бал». 

Знаю, ви чекаєте відповіді на запитання, а чи були жарти про Міндіча й оце ось все. А я вам відповім так:

Ні, цитати теж будуть, звісно. Почекайте секундочку. Бо спочатку я вам скажу два слова про публіку. Бо ви ж мене все запитуєте: «А хто туди ходить?»

Тут ще раз почекайте, бо мушу зробити дисклеймер. Ми в «Антоніні» «Квартал» не любимо, причому категорично. Як і «Дизель шоу». Тому жодної тут виваженості ви не прочитаєте. Ось там на початку матеріалу навіть маркування поставили — «колумн». Тобто авторська колонка. Тому, якщо ви шанувальники цього шоу, то вже звиняйте.

Ну, хто ходить? Повний зал ходить — ядерний електорат. Даруйте, ядерна аудиторія. Пересічні українці. Вільні місця, звісно, були, але небагато. На початку навіть жарт був з цього приводу: «Що ж такого ще повинен зробити Міндіч, щоб ми переплюнули Пивоварова й у нас було вісім підряд?». Нагадаю, що Артем Пивоваров нещодавно зібрав сім концертів, щоправда, в Палаці спорту.   

Тут на фото концерт ще не почався і люди поки затримуються у барах. Їх у Палаці «Україна» щонайменше два. До речі, виступ затримали десь на хвилин 25. 

У соцмережах подейкують, що там когось змушували приходити для кількості, але я навколо себе бачила людей, які явно прийшли на шоу. Цілими сім’ями навіть — дітей знову багато, хоча жарти якось зовсім не для їхнього віку. М’яко кажучи. Але вони сміялися. Та ось що я зауважила: моїми сусідами була пара з хлопчиком років десяти. Чоловік годину концерту сидів, годину бігав із зали — в залу, поки остаточно не зник, а за хвилин 40 до кінця вшилася й жінка з малим. Він сміявся голосно і постійно, але в певний момент я почала розуміти, що він точно не віддупляє, про що ті жарти. 

Особливо на номері про Станіслава Боклана в образі Казанови, який лежить при смерті та жартує про трійничок. Або про пару, яка збирається зайнятися сексом у холодній квартирі, тому глядачі чують таке: «А сексом буде вважатися, якщо я промажу і просто тобі в карман куртки шмальну?». 

Тим паче, на сценці про Труханова, який не може вивчити українські слова, — його там змальовують таким, який навіть не розуміє української. Хлопчик від усіх цих жартів заливається сміхом, і я розумію, що він зчитує лише елемент кривлянь, а не сенсів. До кінця шоу в мене почала закрадатися думка, що дорослі — теж. 

Вашій Антоніні не хочеться бути святенницею — в дитинстві мене дуже бісило, коли матера мені затуляла очі долонею на еротичних сценах по телику. Утім, дошкільнятам слухати жарти (назвімо цей треш умовно так) про оргії, безперервне бухалово чи порівняння радянських ялинкових прикрас із секс-іграшками — якось, може, не тойво? 

А, до речі, про Труханова. Пам’ятаєте, одразу після оприлюднення плівок НАБУ та початку «міндічгейту» «Квартал 95» накатав заяву в соцмережах, що не дозволить втягувати себе в політику. Це викликало справедливу іронію, бо ж їхні жарти завжди були не лише політизованими, але й слугували знаряддям у політичній боротьбі. А це, бачте, не дозволять. Але в скандал з мером Одеси якось втягнулися. І традиційно на Віталія Кличка кілька разів накинули — він у них звичний «хлопчик для биття». 

Ще ваша Антоніна зауважила такий момент: впродовж усіх трьох годин концерту люди постійно сновигали туди-сюди. Я сиділа біля проходу — і весь час повз мене хтось тинявся: люди просто виходили з зали, ближче до кінця процес ставав активнішим. По одному, удвох, утрьох. Навіть четверо добродіїв водночас кудись пхалися через весь ряд. Дехто виходив кілька разів. Дехто так і не повертався. Також велася телевізійна зйомка (про що попереджали під час купівлі квитка), тож я дивилася концерт десь ось так. Але не жаліюся — таке чим менше бачиш, тим краще.

Цікаво, чи потраплять кадри зі мною в телевізійну версію? Хоча я там з таким виразом обличчя сиділа, що навряд. 

Загалом же публіка дуже сміялася та аплодувала, висловлюючи свій захват.

Та перейдімо до цитат про Міндіча — вони були одразу на початку і ще зо дві далі в номерах. Навіть не цитати, а цілий номер. От я вам його зараз візьму і перекажу майже повністю. Загалом, у ньому коміки повністю знімають із себе відповідальність, кажуть, що Міндіча знати не знали і їх це все вже забембало. А також трохи шпиняють артистів, які відмовилися виступати в них на шоу. Забігаючи наперед — з усіх перелічених ось тут на афіші погодилася виступити лише одна виконавиця. Інтрига. 

Але послухаймо ж про Міндіча. Ба більше — кварталівці настільки осміліли через останні події, що вирішили легенько куснути і Єрмака. Цікаво, чи був би цей кусь сильнішим, якби шоу виходило бодай на місяць пізніше?

Отже, на сцену, де стоїть Євген Кошовий, виходить «п’яний» Юрій Ткач. І починає жалітися на «міндічгейт», який став частково і «кварталогейтом».

Юрій Ткач: Мені здається, Женічка, що трошки треба поговорити про те, що всі говорять.

Євген Кошовий: Ти шо, бухий?

Ю. Т: Я тобі, Женічка, скажу, шо то, шо я бухий, на фоні отетіх-от новин про всіх от етіх-от карлсонів, алібабів, рьошиків — це ше нормально. Завтра напишуть, що Ткач був просто бухий. 

Є. К.: Я тебе прошу, заспокойся, будь ласка, — повний зал людей. 

Ю. Т.: Женічка, я коли у 2019 році приходив на «Квартал», мені казали, що я буду одним із головних акторів. Но мені ніхто не казав, що вам потрібен ше один рот, шоб хавать оце лайно! 

Є. К.: Давай іди, я тут справлюсь сам. 

Ю. Т.: Мені казали, шо гроші я буду получать, а не тратить їх на психологів. 

(Ага, тут вашій Антоніні хочеться поставити те саме запитання шефредакторці «Детектора медіа» Наталії Лигачовій.)

Є. К.: Я тебе просив за кулісами не пити, Юра. 

Ю. Т.: А я, мєжду прочім, не пив. Я душу дезінфіцирував. Просто нас лайном поливають, а я хочу хоч зсередини буть чистеньким. Бо у нас шо не концерт, то зашквар! Так ми тепер далі пішли — зараз і між концертами зашквари! 

(Сміх у залі.)

Є. К.: Я тебе прошу, будь ласка, заспокойся Юра.

Ю. Т.: Женя, шо по Міндічу?

Є. К.: Шопа іще та. Тут я з тобою згоден. 

(Регіт, оплески.)

Ю. Т: Просто я коли в «Квартал» приходив, оці всі чудесні серіали, які знали всі, показували по тєлєвізору, а не на ютуб-каналі НАБУ! 

Є. К.: Послухай, ми до справ Міндіча ніякого відношення не маємо. 

Ю. Т.: А хто вопщє такий Мінідіч? Я шість років у «Кварталі» і весь цей час думав, що Міндіч — це якась болячка. Ану подивись, у мене на жопі Міндіч не вискочив? 

Є. К.: Юра! Цілий зал сидить! Я розумію, зараз усім непросто. 

Ю. Т: Непросто, канєшно. А ти коментарі у мене в лічкє дивився? Чого мене не предупредили, що я буду вигрібати звіздюлєй за людей, яких я не знаю, від людей, яких я теж не знаю?!

(Бурхливі оплески!)

Є. К.: Юр, дивися, я зараз усе поясню. Міндіч є акціонером «Кварталу», але більшість його навіть не бачила. Навіть не знайомі з ним. Але знайомий ти з ним чи не знайомий, бачив ти його чи не бачив — людей це не є-бе-нтє-рє-су-є. (Сміх у залі.) Тому що ти теж стопудово замішаний в цих схємах. 

На цьому Кошовий іде в зал і показує, як діє їхня складна доля. Підходить до одного з глядачів і каже, що той глядач — теж корупціонер, бо купив квиток на концерт. Ось так, мовляв, робе суспільна думка. Діалог триває.

Ю. Т: Женічка, я тобі так скажу, Зеленський всьо-таки розумна людина. Він ще у 2019 році звідси пішов, щоби не бути замєшаним у цьому лайні. Бо розумна людина! (Сміх та оплески.) А ти можеш набрати Зеленського? Ну, тіпа, по старій дружбі. І спитать: «Вов... Олександрович, шо-за-ху-йня?!» 

Є. К: Ти у своєму розумі, Юра? 

Ю. Т.: Хай їде до того Ізраїлю, бере Міндіча за бороду і привозить сюди! У нього ж є дозвіл на виїзд? Чекай, а хто йому зробив дозвіл на виїзд? Шо, опять схєми, опять мутки?

Є. К.: Юра, я нікому телефонувати не буду.

Ю. Т.: А, боїсся, боїсся. Давай я наберу! Тим паче, зараз можна до нього без проблем додзвониться. Єрмака ж нема! (Активний сміх у залі.) А ти, Женічка, готуйся. Мені здається, що ти наступний Єрмак. 

Є. К.: Ти шо, тю-тю?

Ю. Т.: Ну, я не тю-тю. Просто по списку друзєй ти прям наступний йдеш. Ти високий, за Зеленським у «Кварталі» стояв постійно. І в тебе досвіду в політікє — ноль. Ідеальний голова Офісу президента! 

(Нестримні оплески та бурхливий сміх.)

Є. К.: Давай просто заспокоїмся і почнем концерт. 

Ю. Т.: Тоді останнє питання — і ми закриваєм тєму. Скажи, пожалуста, оце Монатік, Дорофєєва, ще рєбята. Їх реально сьогодні не буде? 

Є. К.: Не буде.

Ю. Т.: А чому?

Є. К.: Через Міндіча. 

Ю. Т.: Ну, то виходить, шо із-за оцього скандала від нас відвернулися наші всі близькі друзі-артисти? І шо тепер буде далі?

Є. К.: Юр, тихо. Тепер я скажу. Значить, по-перше, наші справжні друзі-артисти від нас не відмовилися, вони сьогодні будуть. Ми їм дякуємо за підтримку. (Оплески.) По-друге, «Квартал» був, є і буде (Оплески!), не дивлячись на те, яке лайно було якимось чином причетне до ім’я «Кварталу». І, по-третє, хочеться звернутися до Міндіча. Ти ж стопудово будеш дивитися це відео. Я дуже сподіваюся, що ці гроші будуть гріти тобі душу. А потім будуть з’являтися опіки і ти не зможеш сидіти на дупі. Тому що душа в тебе саме там. І це все, що ми сьогодні хотіли сказати з цього приводу.

(Музика, оплески!)

А ось, до речі, давня сценка «Кварталу», яка дуже нагадує описану. Тільки там бухий Володимир Зеленський, який намагається відбити нападки Олега Ляшка. Порівняйте. 

На тлі цього номеру цікавинкою виглядає іноформація, яку здобули колеги-розслідувачі із «Слідства. Інфо». Вони з'ясували, що новостворена компанія «Квартал ЮА» (яка виникла через три дні після оголошення підозри Тимуру Міндічу) має спільний номер телефону з іншою компанією Міндіча – «Некст Лайн Продакшн». У ній він володіє найбільшою часткою, а партнерами є Олександр Яковлев, Борис та Сергій Шефіри. 

Ну а тепер до артистів. Єдиною, хто «не зрадила» «Квартал», стала Ірина Білик. Вона виступала першою.

І тут у мене дві думки. Те, що цілий список музикантів так побоялися за свою репутацію, що фактично пішли на розрив стосунків зі студією (принаймні, ображені інтонації Кошового мені свідчать саме про це), говорить про ситуацію значно більше, ніж повні зали. Шанувальників у них було достобіса, і повні зали вони зможуть збирати ще довго. Не буду повторюватися, ось тут почитайте моє бачення майбутнього кварталівців. Якщо коротко, то, судячи з динаміки, вони потроху, але впевнено продовжать потрапляти у скандали і ставатимуть усе більш токсичними. 

А друга думка — не поспішати накидатися на Білик. Ще кілька тижнів тому мені казали, що вона також вагалася й думала про відмову, але припускали, що її переконати буде значно легше, ніж інших людей у списку. Скажімо так, людина вона «космічна» і погано орієнтується у всіх цих кризових ситуаціях. 

Краще погляньмо, хто ж, навпаки, попри кризу і таку кепську суспільну думку погодився замінити «зрадників». І це Оля Полякова!

Вона співала:

Щоб не плакати —я сміюсь

Щоб забутися — я нап'юсь 

Втрачу голову і мені буде зовсім не соромно.

Днями, до речі, мала розмову зі знайомими з музичної індустрії про її менеджмент і про те, наскільки він уже не орієнтується в сучасних умовах та змінах у суспільстві. Судячи з усього, так воно і є. 

Далі — «Вхід у змінному взутті». Буквально тиждень тому вони дали свій перший за 30 років концерт. Вийшло доволі яскраво, і про «ВУЗВ» написало багато медіа. Потапа, звісно, не було. Для не олдів нагадаю, що він був у складі. Гурт виконав попурі з кількох своїх хітів: «А час минає», «Той день коли». На «Штольні» ваша Антоніна занурилася в болісні кінематографічні спогади. Але водночас і ностальгійні. Проте лише на секунди, бо далі мене захопили роздуми: це зараз «ВУЗВ» додали собі ще один гарний поштовх для помітного повернення на сцену чи навпаки — наламали його? 

А хто ж четвертий артист? Завважте — їх лише чотири. А це Матвій Брус та «Мюслі UA». Нагадаю, що це хлопчик, який прославився піснею «Скоро вже буде Паска». Вона ж у трохи видозміненому вигляді і прозвучала. В кінці виступу Матвій прорекламував ютуб-канал свого тата і закликав підписуватися. 

Ну, власне, і все. Про жарти, які я почула, написати мені більше нічого — усе вже написано. Більшість мене не смішили абсолютно, хоча я з якогось моменту почала навіть старатися влитись у цей вайб. Бо все ж три години страждати — це важко. Скажу, що фактично лише останній номер мені справді здався смішним і милим на тлі загальної кічухи. Подружня пара збирається поїхати на Різдво не до його батьків, а в Буковель. Вони наважуються про це розповісти по скайпу, що призводить до сварки. Тато вдає розпач, театрально хапається за серце і майже помирає. Мама винить у всьому синову дружину, відмовляється від нього і вирізає з усіх фотографій. Але після пропозиції також приїхати до них у Буковель батьки забувають про все і миттю стрибають у машину. 

До речі, поведінка цих батьків та їхні бідкання мені дуже нагадали отой перший номер, з поневіряннями «п’яного» Ткача, який жаліється на черговий зашквар свого колективу. Ой, Юрію, ми в редакції прогнозуємо, що це ваша не остання промова. 

Ага, згадала. На концерті був збір за к’юаркодом. 

Ось тут можете побачити всю інформацію. Може, задонатите, а може, захочете подивитися, скільки саме задонатили два аншлагові Палаци «Україна».