Дмитро Ступка відсвяткував день народження у США і нарвався на скандал
Претензія до Дмитра Ступки наступна: те, що він сидить за святковим столом у Штатах і звідти мріє, щоб закінчилася війна, і за всіма сумує.
Спочатку актор відповідав у своїй традиційній хамській манері, але швидко одумався і перейшов на більш спокійні та іронічні інтонації.
Що ж, з одного боку, цілком можна зрозуміти несправедливість ситуації, коли одні чоловіки отримують повістки, а інші — спокійно святкують свої 37 років за столом із морепродуктами. Утім особисто мене в таких ситуаціях дещо турбує питання гендерної рівності, яку ми з вами так часто обговорюємо.
Жінки, крім військовозобов'язаних, цілком можуть виїздити. І так, багатьох тригерять фотки з відпочинку чи взагалі з іншої країни. Проте чоловіки все ж отримують за це значно більше претензій. Навіть ті, які виїхали цілком законно, наприклад, маючи трьох дітей чи за станом здоровʼя. Ступка, нагадаю, теж у США виїхав, не порушуючи законодавства, ще за пів року до початку повномасштабної війни. Отже, тут людей обурює зовсім не порушення закону, а саме питання статі.
Цікаво, що свої претензії часто висловлюють жінки, які також виїхали і нерідко діляться світлинами з кав’ярень, музеїв, парків та інших місць відпочинку. Їм дуже не подобається, коли хтось їм закидає буцімто недоречність таких фото. А вже тим паче розмови про «покинули країну», які особисто мені видаються доволі дивними та навіть небезпечними. Але водночас вони не відмовляються критикувати чоловіків, які перебувають у таких самих умовах.
Далеко не всі з цих жінок виїхали заради дітей, тікали з найбільш небезпечних регіонів чи їхні чоловіки є на війні. Зрештою, ми все частіше говоримо про рівність батьків у вихованні дітей, щоб це лягало не лише на плечі жінок. Тому послідовно було б думати, що батько теж цілком може виїхати з дитиною за кордон.
Розумію, що це питання доволі складне, але дискусія навколо нього необхідна. Особливо в контексті постійних рівнянь на Ізраїль, де, нагадаю, жінки служать в армії нарівні з чоловіками. Згадайте, скільки срачів лиш за час повномасштабного вторгнення було навколо різних сексистських заяв публічних людей. Одна обов’язкова епіляція і 10 з 10 з Остапчуком та компанією чого варта. Усе більшу кількість жінок обурюють думки про те, що їм, на відміну від чоловіків, чогось не можна робити чи навпаки.
Ми хочемо рівних зарплат, справедливої присутності на керівних посадах і серйозного до себе ставлення. Але на питанні виїзду за кордон чи проходження служби все це розсипається. І ми вже забуваємо про омріяне цивілізоване суспільство, в якому всі рівні. Це вже стає недоречним, бо ж умови війни диктують свої правила, і жінки згадують про функції берегині, яким в інших ситуаціях обурюються.