Обкладинка NV і претензії до неї, звідки не чекали
На обкладинку редакція винесла обличчя з топових матеріалів випуску — керівника ГУР Кирила Буданова, британського історика Тімоті Гартона Еша та художника Павла Макова. Також на ній анонсовано матеріал про головкома Сирського.
У коментарі до посту прийшла креативна директорка Українського інституту Тетяна Філевська і зауважила, що «Україна стає дуже маскулінною» і «на обкладинці не знайшлося місця жодній жінці».
Ми вирішили розібратися, якого штибу це срач/дискусія.
Варіант перший: «іноді банан це просто банан».
Варіант другий: суспільство, в якому в жінок є право захищати країну, а в чоловіків це обов'язок, не може не стати маскулінним.
Варіант третій: задля гендерного балансу ми маємо арифметично рахувати кількість жіночих і чоловічих облич на обкладинках.
На перший погляд, маємо варіант №1. Конкретно в цьому випуску журналу героями інтерв'ю стали саме ці люди.
І на другий погляд теж:
Але вже за годину від початку дискусії в гілці коментів з'явилася психотерапевтка Наталія Наливайко, і обговорення перейшло на рівень архетипів.
Та оскільки розвити діалог з позицій «варіант 3» під постом Ольги Духнич не вдалося, то більш одностайну гілку можна побачити під перепостом цієї обкладинки в самої Тетяни Філевської.
«План зробити жінок більш видимими провалився», — підписала перепост Тетяна, після чого в коментарях медійники понарікали на системність підходу NV:
Аргументів до таких стверджень, на жаль, колеги не додали, тож маємо лише саму оцінку.
І все ж таки, коли виникають питання, то зазвичай правильними відповідями будуть ті, які здаються найпростішими.
Ми спитали в Ольги Духнич її особисту думку щодо гендерного балансу конкретно цього випуску журналу. Бо саме вона є авторкою всіх трьох інтерв'ю, які редакція винесла на обкладинку.
«Так сталося, що ці три інтерв'ю цього разу чоловічі. Я тільки за, щоб очільником ГУРу стала жінка або щоб крім Еплбом та Марсі Шор в нас ще були глобальні історикині, які пишуть про Україну і безпосередньо адвокатують її інтереси. Але ми з ними говорили, а з Ешем ще ні».
Здається, нам усім потрібні курси про те, як розрізняти мізогінію.
